Лізин

Лізин (скорочення Lys, K) (Кодони: AAG, AAA) — амінокислота, що входить до складу білків. Завдяки наявності ω-аміногрупи має позитивний заряд у нейтральних розчинах. Лізин належить до незамінних амінокислот, багатоклітинними тваринами не синтезується. Відомі два основні шляхи біосинтезу лізину: через α-аміноадипінову кислоту (т.зв. ААА-шлях) та через диамінопімелінову кислоту (ДАП-шлях, рослини).

Лізин
Ідентифікатори
Номер CAS	70-54-2
Номер EINECS	200-740-6
KEGG	C16440
ChEBI	25094
Код ATC	B05XB03
SMILES	C(CCN)CC(C(=O)O)N[1]
InChI	InChI=1S/C6H14N2O2/c7-4-2-1-3-5(8)6(9)10/h5H,1-4,7-8H2,(H,9,10)
Номер Бельштейна	1616991
Номер Гмеліна	279284
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Доведено її імуномоделюючу та противірусну, антидепресантну й анксіолітичну дії.^[2][3]

Джерело в їжі

Добрими джерелами лізину є яйця, м'ясо (особливо червоне м'ясо, баранина, свинина і птиця), соя, квасоля, горох, сир (особливо пармезан) і деякі види риби (такі як тріска і сардина). У більшості злаків низький вміст лізину, проте вміст лізину дуже високий в бобових та в перловці.

Примітки

1. DL-Lysine

   d:Track:Q278487
2. Аминокислоты в медицине / [Западнюк В.И., Купраш Л.П., Заика М.У., Безверхая И.С.] – К.: Здоровье, 1982. – 200 с.
3. Северьянова Л.А. Современные представления о действии аминокислоты L-лизина на нервную и иммунную регуляторные системы / Л.А. Северьянова, М.Е. Долгинцев // Курский научно-практический вестник «Человек и его здоровье». – 2007. – №2. – С. 67–79.

Посилання

• ЛІЗИН [Архівовано 21 лютого 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія