Гістидин

Гістидин (Кодони: CAU, CAC) — одна з двадцяти стандартних амінокислот, що входять до складу білків. З гістидину в організмі синтезується нейромедіатор гістамін, що є сигнальною сполукою в алергічних процесах.

L-Гістидин
Назва за IUPAC	Гістидин (His або H)
Інші назви	2-Аміно-3-(1H-імідазол-4-іл)пропанова кислота
Ідентифікатори
Номер CAS	71-00-1
PubChem	773
Номер EINECS	200-745-3
DrugBank	DB00117
KEGG	D00032
Назва MeSH	D12.125.072.329 і D12.125.142.308
ChEBI	57595
SMILES	O=C(O)[C@@H](N)Cc1cncn1
InChI	1/C6H9N3O2/c7-5(6(10)11)1-4-2-8-3-9-4/h2-3,5H,1,7H2,(H,8,9)(H,10,11)/t5-/m0/s1
Номер Бельштейна	84088
Номер Гмеліна	663322
Властивості
Молекулярна формула	C6H9N3O2
Розчинність (вода)	4,19 г/100 г при 25 °C [1]
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Біологічна роль

У молекулі гістидину залишок імідазолу містить два атоми азоту, один з яких у водних розчинах має кислотні властивості, а інший — основні, аналогічно до азоту піридину. Така двоїстість хімічних функцій імідазольного рою проявляється в тому, що залишки гістидину у білку можуть утворювати іонні зв'язки як із кислотними групами білка, так й з металами; декотрі з них є обов'язковими компонентами багатьох ферментів. Кислотні групи, які беруть участь в утворенні іонних зв'язків, представлені C-кінцевими карбоксильними групами поліпептидних ланцюжків й вільними карбоксильними групами залишків аспарагінової й глутамінової кислот.

Інше

• Полігістидиновий тег

Джерела

• ГІСТИДИН [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія

Примітки

1. Архівована копія. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 6 листопада 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)