Сенегал — західноафриканська країна, що знаходиться на крайньому заході континенту . Загальна площа країни 196 722 км² (88-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 192 530 км², а на поверхню внутрішніх вод — 4 192 км². Площа країни втричі менша за площу України .
Коротка інформація Географія Сенегалу, Континент ...
Закрити
Офіційна назва — Республіка Сенегал, Сенегал (фр. Republique du Senegal, Senegal ). Назва країни походить від назви річки Сенегал , що тече її північним кордоном. У IX столітті арабський географ Аль-Бакрі згадує королівство Сангай на заході Африки від якого походить етнонім сангая (sanhaja). Цю ж країну арабські автори XVI століття згадують у формі Сингіль . Португальський варіант імені берберського племені зенаґа (Zenaga), яке домінувало в більшій частині області на північ від сучасного Сенегалу, сучасній Мавританії , спочатку перейшов на назву головної річки цих країв — Сенега, а потім повернувся як топонім усієї країни. З 1982 по 1989 роки з Гамбією утворювала конфедерацію Сенегамбія (англ. Senegambia ).
Карта Сенегалу від ООН (англ.)
Сенегал — західноафриканська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Мавританією (спільний кордон — 742 км), на сході — з Малі (489 км), на півдні — з Гвінеєю-Бісау (363 км) і Гвінеєю (341 км), територія Гамбії є напіванклавом Сенегалу (спільний кордон — 749 км). Загальна довжина державного кордону — 2684 км. Сенегал на заході омивається водами Атлантичного океану . Загальна довжина морського узбережжя 531 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[5] . Прилегла зона , що примикає до територіальних вод, в якій держава може здійснювати контроль, необхідний для запобігання порушень митних, фіскальних, імміграційних або санітарних законів, простягається на 24 морські милі (44,4 км) від узбережжя (стаття 33)[5] . Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя. Континентальний шельф — 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя, або до континентальної брівки (стаття 76)[6] .
Крайні пункти
Докладніше: Крайні точки Сенегалу
Докладніше: Геологія Сенегалу
Див. також: Гідрогеологія Сенегалу
Сейсмічність
Докладніше: Сейсмічність Сенегалу
Вулканізм
Див. також: Вулкани Сенегалу
Докладніше: Рельєф Сенегалу
Середні висоти — 69 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — безіменна висота на південний захід від населеного пункту Непен-Діаха , регіон Кедугу (581 м).
Узбережжя
Мис Альмаді
Пляж Тубаб-Діало
Острови
Докладніше: Острови Сенегалу
Докладніше: Клімат Сенегалу
Більша частина території Сенегалу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі , північ у тропічному . Влітку переважають екваторіальні повітряні маси , взимку — тропічні . Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора . Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Взимку відзначається сухий сезон.
Сенегал є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[11] .
Докладніше: Гідрографія Сенегалу
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води ) становлять 38,8 км³. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 1,2 тис. км² зрошуваних земель.
Гідрографічна мережа Сенегалу
Сточище Сенегала
Впадіння Сенегала до океану
Видобуток в солоному озері Ретба
Річки
Докладніше: Річки Сенегалу
Річки країни належать басейну Атлантичного океану.
Озера
Докладніше: Озера Сенегалу
Болота
Докладніше: Болота Сенегалу
Докладніше: Ґрунти Сенегалу
Докладніше: Флора Сенегалу
Земельні ресурси Сенегалу (оцінка 2011 року):
придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 46,8 %,
орні землі — 17,4 %,
багаторічні насадження — 0,3 %,
землі, що постійно використовуються під пасовища — 29,1 %;
землі, зайняті лісами і чагарниками — 43,8 %;
інше — 9,4 %.
Сенегальська савана
Висока трава савани
Баобаби
Див. також: Ліси Сенегалу
Докладніше: Фауна Сенегалу
Зоогеографічному територія країни належить до [Східноафриканська підобласть|Східноафриканської підобласті]] Ефіопської області .
Докладніше: Природно-заповідний фонд Сенегалу
Сенегал є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища :
Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
Конвенції з міжнародного морського права ,
Конвенції з охорони морських живих ресурсів ,
Монреальського протоколу з охорони озонового шару ,
Міжнародної конвенції запобігання забрудненню з суден (MARPOL),
Рамсарської конвенції із захисту водно-болотних угідь[12] ,
Міжнародної конвенції з регулювання китобійного промислу .
Докладніше: Екологія Сенегалу
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха : сезонні повіді на низинах; періодичні посухи .
Серед екологічних проблем варто відзначити:
У фізико-географічному відношенні територію Сенегалу можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .
Див. також: Екорегіони Сенегалу
Time zone converter : [ англ. ] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 16 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
Українською
Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко . — К . : ДНВП «Картографія» , 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467 .
Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович , Н. І. Чанцева. — К . : ДНВП «Картографія» , 2014.
Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К . : Радянська школа , 1957. — 232 с.
Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя , 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3 .
Сенегал // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького . — : Східний видавничий дім , 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X .
Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка , 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3 .
Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К . : Либідь , 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5 .
Англійською
(англ.) Graham Bateman . The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587 .
Російською
(рос.) Авакян А. Б. , Салтанкин В. П. , Шарапов В. А. Водохранилища. — М . : Мысль , 1987. — 326 с. — (Природа мира )
(рос.) Алисов Б. П. , Берлин И. А. , Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна . — Л. : Гидрометиздат , 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
(рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М . : Мысль , 1982. — 368 с. — (Природа мира )
(рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М . : Мысль , 2010. — 462 с. — (Природа мира ) — ISBN 978-5-244-01122-7 .
(рос.) Сенегал // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко . — М . : Советская энциклопедия , 1986. — 671 с.
(рос.) Бабаев А. Г. , Зонн И. С. , Дроздов Н. Н. , Фрейкин З. Г. Пустыни. — : Мысль , 1986. — 320 с. — (Природа мира )
(рос.) Браун Л. Африка. — М . : Прогресс , 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем )
(рос.) Букштынов А. Д. , Грошев Б. И. , Крылов Г. В. Леса. — М . : Мысль , 1981. — 316 с. — (Природа мира )
(рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М . : Просвещение , 1986. — 269 с.
(рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М . : Мысль , 1981. — 214 с. — (Природа мира )
(рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М . : Советская энциклопедия , 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6 .
(рос.) Исаченко А. Г. , Шляпников А. А. Ландшафты. — М . : Мысль , 1989. — 504 с. — (Природа мира ) — ISBN 5-244-00177-9 .
(рос.) Каплин П. А. , Леонтьев О. К. , Лукьянова С. А. , Никифоров Л. Г. Берега. — М . : Мысль , 1991. — 480 с. — (Природа мира ) — ISBN 5-244-00449-2 .
(рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова . — : У-Фактория, 2006.
(рос.) Литвин В. М. , Лымарев В. И. Острова. — М . : Мысль , 2010. — 288 с. — (Природа мира ) — ISBN 978-5-244-01129-6 .
(рос.) Лобова Е. В. , Хабаров А. В. Почвы. — М . : Мысль , 1983. — 304 с. — (Природа мира )
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М . : Дрофа , 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8 .
(рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М . : Дрофа , 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1 .
(рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М . : АСТ , 2005.
(рос.) Сенегал // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников , В. Румянцев. — М . : Издательство политической литературы , 1969. — 318 с.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М . : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР , 1964. — 298 с.
(рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония . — М . : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0 .