Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Алжир — північноафриканська країна, що розташовується на північному заході континенту від середземноморського узбережжя на півночі, через гірський хребет Атласу до гірського масиву Ахаггар, що в центрі Сахари, на півдні . Загальна площа країни 2 381 741 км² (10-те місце у світі, 1-ше на континенті), з яких на суходіл припадає 2 381 741 км², а на поверхню внутрішніх вод — 0 км²[1]. Площа країни майже у 3 рази більша за площу України, і майже в 3,5 рази більша за площу Техасу.
Географія Алжиру | |
---|---|
Континент | Африка |
Регіон | Північна Африка |
Координати | 28°00′ пн. ш. 3°00′ сх. д. |
Площа | 2,38 млн км² (10-те) |
• суходіл | 100 % |
• води | 0 % |
Морське узбережжя | 998 км |
Державний кордон | 6734 км |
Тип | здебільшого рівнини і плато, на півночі й півдні — гори |
Найвища точка | гора Тахат (3003 м) |
Найнижча точка | шотт Мельгір (-40 м) |
Тип | тропічний |
Найдовша річка | Шеліфф (230 км) |
Найбільше озеро | Шотт-Мельгір (5 515 км²) |
Природні ресурси | вуглеводні, залізні руди, фосфати, уранові руди, руди кольорових металів |
Стихійні лиха | землетруси, зсуви ґрунту |
Екологічні проблеми | ерозія ґрунтів, перевипасання, опустелювання |
Офіційна назва — Алжирська Народно-Демократична Республіка, Алжир (араб. الجزائر). Назва країни походить від назви столиці країни, міста Алжир[2][3]. Назва ж міста Ель-Джаза́їр з арабської перекладається як острови, оскільки уздовж узбережжя знаходилися чотири острови, що належали племені Бані Мазганнаї, на яких і було засновано місто 1525 року. До української мови назва прийшла з арабської через спотворену французьку[1].
Алжир — північноафриканська країна, що межує з сімома іншими країнами: на сході — з Лівією (спільний кордон — 989 км) і Тунісом (1034 км), на півдні з Нігером (951 км) і Малі (1359 км), на південному заході — з Мавританією (460 км) і Західною Сахарою (41 км), на заході — з Марокко (1900 км). Загальна довжина державного кордону — 6734 км[1]. Алжир омивається водами Середземного моря, крайня західна частина якого має власну назву — море Альборан. Загальна довжина морського узбережжя 998 км.
Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Зона континентального шельфу і права на нього не заявлені[5]. Виключна рибальська зона встановлена на відстань 32-52 морських миль від узбережжя[1].
Алжир лежить між 37°05′23′′ і 18°58′05′′ паралелями північної широти, 8°40′00′′ меридіаном західної і 5°21′00′′ меридіаном східної довготи.
Крайні пункти:
Час в Алжирі: UTC+1 (-1 година різниці часу з Києвом)[6].
Надра Алжиру багаті на ряд корисних копалин: нафту, природний газ, залізну руду, фосфати, уранові руди, свинець, цинк.
Середні висоти — 800 м; найнижча точка — шотт Мельгір (40 м нижче рівня моря); найвища точка — гора Тахат (3003 м). Алжир займає центральну частину Атлаських гір і пустелі Сахара, на його території знаходяться гори Ахаггар і низовина Шотт-Мельгір. На півночі гірської частини розташований невисокий гірський хребет Тель-Атлас, що простягається на півночі, вздовж узбережжя прорізують нечисленні бухти і долини. Телль-Атлас підноситься над рівнем моря більш ніж на 1830 м і має у своєму складі масиви Тлемсен, Велику і Малу Кабілію, Меджерду. Південна частина Телль-Атласу являє собою високе плато середньою висотою 1070 м. Розташований далі на південь Сахарський Атлас (абсолютні висоти до 2330 м) підіймається на висоту 150 м над рівнем плато і потім знижується убік Сахари на 300 м. Найбільш піднесеною частиною Сахарського Атласу є гірські системи Ксур, Амур і Улед-Наїль. Центральна височинна частина Алжиру — плато Тадемаїт, навколо якого піщані пустелі — Великий Західний і Великий Східний Ерги. На південному сході Алжиру— гірська область Ахаггар, де поблизу південного кордону розташована найвища вершина країни — гора Тахат (2908 м). Середня відмітка висот у Сахарі — близько 460 м над рівнем моря. Велику частину Сахари займають кам'янисті (гамади) і галечникові пустелі (реги), приблизно 1/4 частину території займають — піщані пустелі (ерги).
Більша частина території Алжиру (пустеля Сахара) лежить у тропічному кліматичному поясі[7]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[8]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[8]. Переважають східні пасатні вітри. Північна частина країни, найбільш населена, лежить у субтропічному кліматичному поясі[7]. Влітку переважають тропічні повітряні маси з ясною тихою антициклонічною погодою, взимку — помірні з похмурою дощовою досить вітряною циклонічною[8]. Значні сезонні амплітуди температури повітря і розподілу атмосферних опадів, можливе випадіння снігу[8]. Кількість атмосферних опадів на узбережжі від 500 до 1000 мм, у пустелях — не більше 200 мм.
Алжир є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[9].
Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 11,67 км³[1]. Найдовша річка країни — Шеліфф (700 км — річище, 230 км — постійний водотік).
Станом на 2012 рік в країні налічувалось 5700 км² зрошуваних земель[1].
Річки країни належать басейну Середземного моря Атлантичного океану і течуть на північ з північних схилів Атласу. Більша частина внутрішньої території належить до безстічних областей Сахари.
На узбережжі рослинність середземноморського типу (маквіс), на більш зволожених схилах гір — ліси з коркового і вічнозеленого дуба, алеппської сосни, в інших частинах Алжиру — напівпустельні й пустельні формації.
Земельні ресурси Алжиру (оцінка 2011 року):
зоогеографічно територія країни належить до Середземноморської підобласті Голарктичної області, середземноморське узбережжя і гори Атлас — до Середземноморської провінції, пустеля Сахара — до Сахаро-Аравійської провінції[8].
Алжир є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:
На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: землетруси у гірських районах Атласу; зсуви ґрунту і повіді у сезон дощів[1].
Серед екологічних проблем варто відзначити:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.