Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за вересень 2023 року (включно).
Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
1 вересня | |||||||
13875 | Павлюченко Віталій | с. Ясениця Самбірського району. Був старшим стрільцем-оператором 93 ОМБр «Холодний Яр». | 1 вересня 2023 | Загинув 1 вересня поблизу населеного пункту Кліщіївка Донецької області[2]. | |||
13876 | Козюк Олександр | 3 травня 1997, с. Велика Кам'янка Коломийського району. Рядовий поліції, проходив службу на посаді інспектора взводу штурмового полку «Цунамі», що входить до штурмової бригади «Лють». | 1 вересня 2023 | [3] | |||
13877 | Ярмульський Анатолій Анатолійович | 20 березня 1988, с. Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області. Військовослужбовець 80-ї десантно-штурмової бригади[4][5]. | 1 вересня 2023 | Загинув, отримавши поранення несумісне із життям під час бойового завдання в населеному пункті Іванівське Бахмутського району Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
13878 | Станіслав Федоров | Мешканець села Балашівка Березнівської громади. Головний сержант стрілецької роти 24-ї окремої механізованої бригада імені короля Данила | 1 вересня 2023 | Загинув 1 вересня 2023 року поблизу населеного пункту Нью-Йорк на Донеччині[7] | |||
13879 | Павлюк Леонід | 59 років, м. Луцьк. Його сімʼя одразу ж переїхала до Любешівського району, куди на роботу директором школи в село Бихів скерували батька. Там Леонід зростав та навчався. Згодом здобув вищу освіту в Луцькому педагогічному інституті, закінчивши історичний факультет. У цивільному житті працював вчителем історії в селі Бірки. Після одруження – в селах Рожищенського району. Майже 30 років пропрацював у Рожищенському ліцеї №4. Із початком повномасштабного вторгнення Леонід вступив до лав територіальної оборони. Обіймав посаду водія-радіотелефоніста 2-го окремого стрілецького батальйону. У травні 2022 року потрапив в полон з міста Лиман Донецької області. Спершу перебував у місті Старий Оскол, потім – у Тульській області, а згодом – у Зубово-Полянському районі Мордовії. Там його життя обірвалося через неналежну медичну допомогу. | 1 вересня 2023 | Загинув 1 вересня 2023 року, перебуваючи в російському полоні до якого потрапив у травні 2022 х міста Лиман донецької області. У жовтні 2023-го його тіло повернули на Батьківщину в межах обміну. Поховали воїна на Алеї слави місцевого кладовища в Рожищі. Залишилися дружина та два сини [8] | |||
13880 … 13885 |
1 вересня 2023 | ||||||
2 вересня | |||||||
13885 | Алехно Дмитро | 30 жовтня 2003, м. Пирятин. Закінчив Козельщинський ліцей та здобув фахову освіту у кременчуцькому Регіональному центрі професійно-технічної освіти. У січні 2023 року хлопець отримав диплом «майстра ресторанного обслуговування та касира торговельного залу». Уклав контракт на службу в ЗСУ півроку тому 27 лютого 2023. Пройшов підготовку у навчальному центрі «Десна». Потрапив на фронт у складі розвідувального батальйону в/ч А4010. | 2 вересня 2023 | Загинув під час боїв на Донеччині під час удару російських військ[9]. | |||
13886 … 13900 |
2 вересня 2023 | ||||||
3 вересня | |||||||
13901 | Марущак Володимир Богданович | 27 серпня 1984, житель м. Городок Львівської області. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Служив у 80-тій окремій десантно-штурмовій бригаді Десантно-штурмових військ Збройних сил України[10][11][12]. | 3 вересня 2023 | Загинув у ДТП в населеному пункті Костянтинівка на Донеччині. | |||
13902 | Рябцев Василь | 13 травня 2003, м. Дрогобич. Навчався в Дрогобицькому ліцеї № 4 імені Л.Українки, завершив Вище професійне училище № 19 за спеціальністю — кухар. У лави Збройних сил України вирушив добровольцем. Звернувся в місцевий військкомат з бажанням іти на фронт та захищати рідну землю. У Дрогобичі, через юний вік Героя, у проходженні військової служби йому відмовили. Відтак з товаришем поїхав у Чернівці і там вступив у лави ЗСУ. Захищав Батьківщину в 82 окремій десантно-штурмовій бригаді. Виконував складні завдання в районі Запоріжжя та інших гарячих точках[13][14]. | 3 вересня 2023 | Загинув в бою в районі Роботине під час виконання бойових завдань. | |||
13903 | Гончаренко Олег Михайлович | 12 листопада 1999, Долинська громада, Івано-Франківська область. Служив старшим механіком-водієм-гранатометником у 3-му зенітному ракетному взводі зенітної ракетної батареї 14ОМБр. | 3 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу села Петропавлівка Харківської області[15]. | |||
13903 | Федоренко Андрій | 11 грудня 1990, м. Городня. Навчався у місцевій ЗОШ №1, протягом 2009-2010 років проходив строкову військову службу. У квітні 2022 року після звільнення Городнянщини долучився до лав ЗС України. Був у складі одного з підрозділів військової частини А4723 (44 ОМБр) на посаді заступника командира бойової машини — навідника-оператора механізованого відділення. | 3 вересня 2023 | Загинув 3 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Харківщині. Попрощалися з бійцем та поховали його на кладовищі в Городні[16]. | |||
13904 … 13915 |
Військовослужбовці ЗС України. | 3 вересня 2023 | |||||
4 вересня | |||||||
13916 … 13930 |
Військовослужбовці ЗС України. | 5 вересня 2023 | |||||
5 вересня | |||||||
13931 | Николин Іван Миронович | 23 липня 1987, с. Кам'яне Ходорівської ТГ. Навчався в дошкільному навчальному закладі «Голубок», в Новороздільському ЗЗСО № 3 ім. А. Гергерта, працював на підприємстві «Хліб Трейд» в місті Новий Розділ. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України від окупанта. Був водієм відділення протитанкових ракетних комплексів взводу вогневої підтримки 11 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[17][18]. | 5 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області[19]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
13932 | Мокряк Сергій Володимирович | 28 червня 1994, с. Велика Виска Новоукраїнського району Кіровоградської області. У січні 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України. Після навчання був направлений захищати країну від російського агресора на південному напрямку. Служив на посаді номера обслуги гранатометного відділення, взводу вогневої підтримки 11 десантно-штурмової роти, 3 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[20][21][22]. | 5 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
13933 … 13945 |
Військовослужбовці ЗС України. | 5 вересня 2023 | |||||
6 вересня | |||||||
13946 | Кращенко Сергій Миколайович («Красавчик») | 7 червня 2000, с. Бригадирівка Ялосовецького старостату. Закінчив місцеву школу, згодом вступив до Красногорівського училища та здобув фах електрозварювальника. У Дніпрі солдат пройшов строкову службу в лавах Нацгвардії. Після демобілізації повернувся у рідне село та продовжив працю у сільському господарстві. Працював за спеціальністю на державному підприємстві. Навесні 2023 добровільно доєднався до батальйону «Сила Свободи» Бригади наступу «Рубіж», обіймав посаду командира міномета розрахунку мінометного взводу. | 6 вересня 2023 | 17 серпня рухався у військовій колоні на схід і потрапив в аварію на Київщині. 3 тижні боровся за життя проте так і не вийшов з коми. Похорон відбувся 12 вересня в селі Бригадирівка, Хорольський район, Полтавська область[23] | |||
13947 | Гарбар Олег Васильович | 6 липня 1986, смт Володимирець Рівненської області. Призваний по мобілізації на військову службу у березні 2023 року Першим відділом Вараського РТЦК та СП. Був солдатом ЗСУ, стрільцем-десантником у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді[24]. | 6 вересня 2023 | Загинув у Краматорському районі, виконуючи військовий обов'язок. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
13948 | Кімейчук Василь | 1995, м. Верховина. Служив стрільцем-помічником гранатометника другого відділення першого взводу третьої стрілецької роти. | 6 вересня 2023 | Загинув 6 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку[25]. | |||
13949 | Івакін Олексій Володимирович | 23 жовтня 1988. Був натхненником і учасником культурного центру "Харківський SLAM". До повномасштабної війни він регулярно організовував поетичні вечори. Писав переважно російською мовою, хоча мав у своєму доробку й твори, написані українською. У нього є поетичні й прозові твори. | 6 вересня 2023 | Загинув в районі Роботиного. Залишилася дружина та двоє дітей. Похований на кладовищі № 18 у Харкові[26][27][28] | |||
13950 | Шімон Олександр Вікторович | 22 квітня 2002, 21 рік, с. Гукливий Мукачівський район Закарпатська область. Прикордонник відділу прикордонної служби «Чоп-2» ДПСУ. У травні 2021 року був призваний на строкову службу до ДПСУ. В подальшому виконував військовий обов’язок спочатку на Харківщині, а потім на Закарпатті. У липні 2023 року, разом з побратимами, вирушив на захист України на Бахмутський напрямок. | 6 вересня 2023 | Загинув під час ракетно-артилерійського обстрілу міста Костянтинівки Донецької області[29][30]. | |||
13951 | Орлов Андрій Ігорович
(«Сармат») |
29 жовтня 1983, Полтава. У 2007 році закінчив Полтавський педагогічний університет. У 2006—2014 роках працював у міжнародних компаніях, зокрема й спеціалістом з навчання персоналу «Metro Cash & Carry» та менеджером проєкту «Nestlé Україна» в Києві. У 2014—2016 роках у складі батальйону «Донбас» Національної гвардії України брав участь в антитерористичній операції на Сході України. У 2016 році навчався у школі снайперів, служив заступником командира взводу снайперів. На момент початку повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну (24 лютого 2022) перебував у Багдаді, де працював охоронцем в одній з міжнародних компаній, однак розірвав контракт раніше. 10 листопада 2022 року у складі розвідувального загону брав участь у звільненні м. Снігурівка Баштанського району Миколаївської області та особисто підняв прапор над будівлею районної адміністрації. | 6 вересня 2023 | Загинув у бою 6 вересня 2023 року [31][32][33]. | |||
13952 | Рой Володимир Ігорович | 25 років, м. Шепетівка. у квітні 2017 року, розпочав свою трудову діяльність на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу 3 розряду ремонтно-вагонного депо Шепетівка. lУ травні 2023 року був мобілізований до Збройних сил України. До початку липня проходив базову загальновійськову підготовку на території Великої Британії, після чого був направлений на східний напрямок фронту. | 6 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання.[34] | |||
13953 … 13960 |
Військовослужбовці ЗС України. | 6 вересня 2023 | |||||
7 вересня | |||||||
13961 | Різник Сергій | 1989. Старший брат воротаря донецького «Шахтаря». | 7 вересня 2023 | Загинув у районі населеного пункту Новоєгорівка в Луганській області підірвавшись на міні[35]. | |||
13962 | Смілянець Микола | с. Ожидів Золочівського району. Захищав Україну в складі кулеметного взводу військової частини А4821. | 7 вересня 2023 | Загинув 7 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області[19]. | |||
13963 | Чепляка Валентин Анатолійович | 25 червня 1983, с. Хмельове (Новоукраїнський район), підполковник поліції. Був інспектором взводу № 1, роти № 3, батальйону № 1 полку управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк «Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення "Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють». | 7 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання — проведення штурмових дій на території населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований 11 вересня у м.Мала Виска[36]. | |||
13964 | Ботвінов Леонід | 10 січня 1976, м. Василівка Запорізької області. З 1982 року по 1990 рік навчався в Ніжинській школі № 3. Після закінчення школи навчався в медичному училищі і отримав кваліфікацію фельдшера. Після училища протягом двох років проходив строкову військову службу. Працював у фірмі «Столярочка». Після повномасштабного ворожого вторгнення у березні 2022 року добровільно пішов до лав ЗСУ. Служив у складі одного з підрозділів військової частини А1815 на посаді бойового медика | 7 вересня 2023 | Загинув 7 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині[37]. | |||
13965 | Босак Владислав Вікторович | 8 вересня 1997, с. Трибусівка, Тульчинського району, Вінницької області. Стрілець — номер обслуги 3 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 10 десантно-штурмової роти 3 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[38][39]. | 7 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Пологівського району Запорізької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
13966 | Жуков Вадим | 35 років, м. Калуш. Стрілець-снайпер десантно-штурмового батальйону. | 7 вересня 2023 | Загинув в Запорізькій області[40] | |||
13967 … 13980 |
Військовослужбовці ЗС України. | 7 вересня 2023 | |||||
8 вересня | |||||||
13981 | Нос Богдан | с. Спас Кам'янка-Бузької громади. Воїн був сержантом, командиром 3 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти в/ч А4821. | 8 вересня 2023 | Загинув 8 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області[19]. | |||
13982 | Мара Ігор Петрович | 25 травня 1991, с. Охрамієвичі Корюківського району. Навчався в місцевій школі I-III ступеня, яку закінчив у 2008 році. Після школи вступив на навчання до Ніжинського державного педагогічного університету ім. М.Гоголя, де опанував фах вчителя. Після закінчення університету у 2012 році проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Працював в Охрамієвицькій ЗОШ I-III ступеня вчителем інформатики та хімії, в потім — у Корюківському міжрайонному управлінні водного господарства. Останніми роками працював в ПСП «Злагода». До лав оборонців долучився у січні цього року. Службу проходив у складі одного з підрозділів 80-ї окремої десантно-штурмової бригади на посаді командира десантно-штурмового взводу. | 8 вересня 2023 | Загинув 8 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Запоріжжі[37]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
13983 | Луценко Леонід Леонідович | 12.05.1983, м. Кривий Ріг, навчався в школі-інтернаті КЗО "КСШ "ПЕРЛИНА", після став зварювальником. У 2007 р.переїхав до Києва, де і працював. 24 лютого вступив до ТРО Києва, здобув звання молодшого сержанта. 08.09.2023 загинув в бою за Україну, її свободу та незалежність під с.Кліщіївка, Бахмутського району, Донецької області. Без батька залишилось дві доньки, 9 років та 4 роки. Молодша дівчинка з обмеженими можливостями. | 8 вересня 2023 | 08.09.2023.загинув в бою в с.Кліщіївка, Бахмутський напрямок. Похований15 вересня на Берковецькому кладовищі у м. Києві, 42 ділянка 18 ряд, 33 місце. | |||
13984 | Прудніков Євген Ігорович («Чиж») | 22 серпня 1988, м. Запоріжжя. Здобував освіту зварювальника в місцевому професійно-технічному училищі. Працював за фахом на Запорізькому титано-магнієвому комбінаті. Дуже любив свою професію та став одним із найкращих фахівців на підприємстві. У вільний час займався ММА. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до лав захисників та вирушив на фронт. Воював у складі 110-ої окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Був снайпером 2 категорії у відділенні снайперів роти вогневої підтримки. | 8 вересня 2023 | Загинув біля села Приютне Запорізької області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельне поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований на цвинтарі Святого Миколая в рідному Запоріжжі. Залишилися батько і наречена[41]. | |||
13985 | Дейна Данило Дмитрович | Мобілізований 2 червня 2021 року | 8 вересня 2023 | Загинув біля села Роботине Запорізької області[42] | |||
13986 … 13995 |
Військовослужбовці ЗС України. | 8 вересня 2023 | |||||
9 вересня | |||||||
13996 | Чорний Василь Романович | 10 січня 2000, с. Лугове Заболотцівської громади Золочівського району. Захищав рідну землю з жовтня 2021 року. Був командиром відділення 80-ої окремої десантно-штурмова бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України[18][43]. | 5 вересня 2023 | Загинув у бою з окупантами поблизу села Біла Гора Краматорського району Донецької області[19]. | |||
13997 | Шашкін Олександр | м. Соснівка Червоноградської громади. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України. Служив у лавах 103-ї окремої бригади ТрО ЗСУ. | 9 вересня 2023 | Загинув 9 вересня 2023 року виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Берестове Харківської області[19] | |||
13998 | Зоць Олександр Михайлович | 17 липня 1995, Ічнянська міська рада, Чернігівська область. Молодший сержант. Після повномасштабного вторгнення захищав Україну у складі одного з підрозділів військової частини А0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду командира розвідувального відділення[44]. | 9 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Кліщіївка Донецької області[45]. Похований 14 вересня 2023 року на кладовищі в селі Більмачівка[46]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
13999 | Водолазкін Олександр | 25 лютого 1983, селище Сарата на Одещині. Закінчив Саратську загальноосвітню школу. Деякий час працював будівельником. Після початку повномасштабного вторгнення РФ, чоловік вступив до лав ЗСУ. Самотужки виконував доньку. | 9 вересня 2023 | Помер від отриманих у бою поранень він загинув поблизу населеного пункту Терни Донецької області. Похований 20 вересня в рідному селищі[47]. | |||
13400 | Джеріко Скай Маґаллон | 1995, Каліфорнія. Ветеран армії США. Вперше вирушив до України 5 березня 2022 року, лише через дев'ять днів після повномасштабного російського вторгнення в Україну. Ветеран армії США служив військовим поліцейським в 137-му підрозділі військової поліції США. Воював в Україні протягом десяти місяців, перш ніж повернутися до Каліфорнії в грудні 2022 року. Але вдома він не залишився, а через кілька місяців знову пішов на війну | 9 вересня 2023 | Загинув біля Бахмута 9 вересня 2023, захищаючи Україну. Тіло Джеріко не змогли евакуювати тому він вважається зниклим безвісти. Залишилися кохана та двоє синів. Молодший син народився після смерті Джеріко[48][49][50]. | |||
14001 … 14012 |
Військовослужбовці ЗС України. | 9 вересня 2023 | |||||
10 вересня | |||||||
14013 | Ігнатовець Віктор | Мешканець Новороздільської громади Стрийського району. Із початком повномасштабного російського вторгнення став на захист України. | 10 вересня 2023 | У боях з ворогом отримав поранення, загинув 10 вересня 2023 року. Прощання з воїном відбулося 12 вересня[51] | |||
14014 | Майданик Максим Анатолійович | Загинув на Запоріжжі[52] | |||||
14015 | Демчук Роман Володимирович | 27 січня 1995, м. Львів. Здобув повну загальну середню освіту в Суховільському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів імені Галини Столяр. У 2012—2014 роках навчався у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище харчових технологій» за професією «пекар, кондитер». Після завершення навчання працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет». Був активним членом Громадської організації «Молодіжний Націоналістичний Конгрес», успішно закінчив курси режисури та мріяв написати власний сценарій для фільму. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав 79-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗСУ. Боронив державу від загарбників на території Донеччини[53][54]. | 10 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання у війні росії проти України. | |||
14016 | Штанько Руслан Валентинович
(«Док») |
31 березня 1993 року, с. Червона Слобода біля міста Буринь Сумської області. Навчався у Червонослобідській школі. Займався 7 років на фортепіано. Після 9 класу вступив до Путивльського педагогічного коледжу, отримав диплом вчителя фізкультури. Служив у 2012-2013 роках у Донецьку у лавах МВС. Після армії працював у Києві в охороні та пекарем. Навесні 2022 року приїхав додому та отримав повістку — мобілізувався до війська. 18 жовтня 2022 після навчання його прийняли на посаду старшого бойового медика 46-ї окремої аеромобільної бригади ДШВ. 28 січня 2023 отримав важке вогнепальне поранення під Соледаром. Після поранення та лікування, ВЛК визнала Руслана частково придатним, але він повернувся до війська влітку 2023 і брав участь в штурмах на Запоріжжі. За час служби він рятував поранених у боях захисників під Соледаром та Бахмутом, а також в інших регіонах. | 10 вересня 2023 | Загинув під час боїв в районі Новопрокопівки Запорізької області, рятуючи життя свого побратима, отримавши важкі поранення. Похований 17 вересня 2023 на кладовищі у рідному селі Червона Слобода. Залишилися двоє сестер, молодший брат та 5-річна донька.[55]. | |||
14017 | Черниш Володимир Вікторович («RedBull») | 21 грудня 1981. Закінчив Полтавський технічний університет імені Юрія Кондратюка. З дитинства захисник займався спортом, мав звання Майстра спорту. Останні роки працював менеджером в команді RED BULL. 26 лютого 2022 року його призвали до 116-ї окремої бригади територіальної оборони. Невдовзі він продовжив бойовий шлях у лавах 3-ї Окремої штурмової бригади. Мав посаду водія 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу. | 10 вересня 2023 | Загинув в бою за Бахмут[56][57]. | |||
14018 | Бай Іван Іванович
|
3 червня 1987, с. Мала Горожанна, Львівська область. 1 березня 2022 добровільно долучився до лав ЗСУ. | 10 вересня 2023 | 10 вересня 2023 року під час штурму ворожих позицій біля села Вербове, Запорізької області загинув внаслідок мінометного обстрілу[58]. | |||
14019 | Тимченко Василь Петрович | 51 рік, с. Максимівка, що на Чернігівщині. У 1979 році пішов до Крупичпільської загальноосвітньої школи, яку закінчив з золотою медаллю. Згодом вступив до Школи міліції та влаштувався на роботу до правоохоронних органів. Мав звання майора міліції. Працював у Чернігові та Києві. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно приєднався до лав територіальної оборони рідного міста. У квітні 2022 року долучився до Збройних Сил України. Спочатку обороняв кордон із Росією в Сумській області. Там під час виконання бойового завдання отримав травму ноги. Після двох місяців лікування його скерували до Черкаської області, а звідти – на Запорізький напрямок. Обіймав посаду стрільця-санітара 118-ої окремої механізованої бригади. | 10 вересня 2023 | Загинув 10 вересня 2023 року поблизу села Роботине Запорізької області. Похований в місті Ічня[59]. | |||
14020 | Щур Володимир
(«Старий») |
с. Новоставці Хмельницької області. Закінчив Новоставецький ліцей. У мирному житті працював водієм у МХП «Рідний край Західний Хаб». Під час повномасштабного вторгнення чоловік служив у 33-ій окремій механізованій бригаді Збройних Сил України. Був водієм. | 10 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині. Його життя обірвав ворожий танковий обстріл. Похований в селищі Теофіполь на Хмельниччині [60]. | |||
14021 … 14030 |
Військовослужбовці ЗС України. | 10 вересня 2023 | |||||
11 вересня | |||||||
14031 | Гаращенко Мирослав Вікторович («Мирон») | 24 січня 1981, м. Київ. Навчався в Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського". Під час повномасштабного вторгнення пішов добровольцем до Збройних сил України. Лейтенант, командир зенітно-ракетного взводу 1 механізованої бригади, 65 окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на найгарячіших напрямках Запоріжжя. | 11 вересня 2023 | 11 вересня отримав важкі поранення, загинув під час виконання бойового завдання, в зоні проведення бойових дій, поблизу селища Роботине, Запорізької області. | |||
14032 | Машина Сергій
(«Матвій») |
с. Мусійки Київської області. У 2013 році закінчив Немішаївський фаховий коледж НУБіП України та здобув кваліфікацію бакалавра технолога з агрономії. 24 лютого 2022 року чоловік був мобілізований до лав захисників. Потрапивши до 114-ої бригади ТРО, обійняв посаду стрільця-снайпера 134-го батальйону. Разом із побратимами боронив Київщину. В червні 2023-го Сергій перевівся на ту ж посаду до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура» та вирушив на Запорізький напрямок. | 11 вересня 2023 | Загинув 11 вересня 2023 року в бою біля села Роботине Запорізької області. Похований в рідному селі[61] | |||
14033 | Скакун Віталій Миколайович | 1 вересня 1991, с. Шпотівка Конотопського району Сумської області. Після закінчення школи у Шпотівці, розпочав трудову діяльність в ТОВ «Вітчизна». Потім в Ніжині працював у ТОВ «Ніжинський консервний завод». Розвідник-навідник розвідувальної групи спеціального призначення. Пройшов військові навчання у Великій Британії, направлений в Житомир, звідти — до 71-ї бригади десантно-штурмових військ. | 11 вересня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Вербове Донецької області. Похорон відбувся 26 квітня 2024 року в селі Шпотівка.[62] | |||
14034 | Шелковський Сергій Сергійович
(«Маяцький») |
11 вересня 2023 | |||||
14035 | Войтович Сергій | 42 роки, м. Нововолинськ. Молодший сержант, бойовий медик. | 11 вересня 2023 | Загинув в Запорізькій області [63] | |||
14036 … 14047 |
Військовослужбовці ЗС України. | 11 вересня 2023 | |||||
12 вересня | |||||||
14948 | Глодан Юрій Юрійович
(«Набат») |
23.01.1992, м. Генічеськ Херсонської області. Військовослужбовець 3-ї ОШБр. Перші п’ять класів навчався в Лисогірській школі. Далі продовжив навчання у Запорізькому Січовому колегіумі, який закінчив з срібною медаллю. У 2008 році вступив у Національний університет «Одеська юридична академія». Ще під час навчання розпочинає кар’єру в юридичній компанії, проте в нього була ідея разом із дружиною мають ціль відкрити свою власну справу – магазин-пекарню. До повномасштабного вторгнення працював шеф-пекарем в ресторанній компанії Одеси. 4 січня 2022 народилася донька Кіра. 23 квітня 2022 втратив родину через влучання російської ракети в житловий комплекс "Тірас". 1 березня 2023 долучився до АЗОВ ССО "Київ". | 12 вересня 2023 | Під час звільнення Андріївки поблизу Бахмута, виступав у складі штурмової групи. На зайнятих позиціях вони зачищали територію і потрапили під мінометний обстріл. Незважаючи на отримане поранення, Юрій допоміг побратиму з евакуацією та отримав друге поранення, яке було несумісне із життям. 22 лютого 2024 похований в селищі Авангард поруч із дружиною Валерією, донькою Кірою і тещею Людмилою.[64][65][66] | |||
14049 | Свіщ Олександр Олександрович («Фарш») | 5 лютого 1993, м. Одеса. Навчався в Одеській гімназії № 26Д. о повномасштабного вторгнення працював охоронцем. Перші бої прийняв під Києвом в Мощуні в приватному секторі. Після цього став безстрашним кулеметником і знищив багатьох ворогів. Брав участь у боях під Києвом, Запоріжжям, Херсоном та Донецькому напрямку. Під час одного зі штурмів він отримав осколкові поранення, спричинене вибухом гранати, але це зробило його ще сильнішим, бо він швидко повернувся на фронт та з ще більшою міццю та задоволенням нищив ворога. | 12 вересня 2023 | Загинув під Бахмутом під час виконання бойового завдання внаслідок ворожого влучання по бліндажу, в який він вже пораненим дістався без сторонньої помочі [67]. | |||
14050 | Барсуков Олександр Валерійович
(«Дворф») |
6 серпня 1994. Вчився у медичному коледжі у Києві, планував стати реаніматологом. Впродовж років працював у компанії "Coca Cola". 24 лютого хлопець переконав матір виїхати з Бучі, а сам став добровольцем полку "АЗОВ Київ". Брав участь в обороні Київщини, зокрема під Мощуном. Боєць планував летіти гелікоптером у Маріуполь, який тоді взяли у кільце росіяни. Пізніше Дворф служив на Херсонщині, Донеччині та Запоріжжі. Був гранатометником та медиком, оскільки мав медичну освіту. Він прижиттєво отримав нагороду "Срібний хрест" за бойову операцію в Бахмуті. Після боїв у Бахмуті Дворфу запропонували стати санітаром. Тоді він став медиком взводу та медиком відділення. Служив на посаді стрілець-санітар 1-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 4-ї штурмової роти 1-го штурмового батальйону 3-ї Окремої штурмової бригади. | 12 вересня 2023 | Загинув у населеному пункті Андріївка, поблизу м. Бахмут. Залишилися дівчина і матір[68][69]. | |||
14051 | Кирда Микола Васильович
(«Бунь») |
18.02.1987, с. Старий Кропивник Східницької громади. У ЗСУ служив оператором протитанкового відділення взводу вогневої підтримки. | 12 вересня 2023 | Загинув у населеному пункті Андріївка, поблизу м. Бахмут[70]. | |||
14052 | Семенюк Тарас | 42 роки, с. Зелене Верховинського району. Мобілізувався до війська 20 червня 2022 року. Служив механіком-водієм механізованого відділення у 47 окремій механізованій бригаді «Маґура». | 12 вересня 2023 | Загинув на Запорізькому напрямку[71]. | |||
14053 | Головін Артур | 38 років. Здобув освіту у Професійно-технічному училищі № 48, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва. Після завершення навчання працював у будівельній сфері у Львові. Із початком повномасштабного вторгнення, попри відсутність військового досвіду, став на захист України. Виконував бойові завдання на Східному напрямку у складі 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького ОК «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. | 12 вересня 2023 | [72] | |||
14054 | Кузьміна Ірина Сергіївна | 22 липня 1983, 40 років, с. Іванівка на Дніпропетровщині. У 2007 р. закінчила Дніпропетровську медичну академію (нині – ДДМУ), у 2010 – інтернатуру. Працювала хірургом в міській клінічній лікарні №6 м. Дніпра. Старший лейтенант медичної служби. Проходила службу в одній із комендатур охорони та обслуговування повітряного командування «Схід». Бойова медикиня, хірург. | 12 вересня 2023 | Померла в лікарні міста Дніпра після поранення. Похована в селі Судилкові [73] | |||
14055 | Сичов Даниїл В'ячеславович
(«Бронік») |
09.01.2000, м. Маріуполь. Народився в багатодітній сім'ї, був п'ятою дитиною. Навчався в початковій школі №14 Маріуполя, потім переїхав до брата в містечко Боярка, на Київщині, де, здобувши середню освіту, знову повернувся до Маріуполя. Вступив до Маріупольського державного гуманітарного університету. Після навчання працював баристою і мріяв відкрити власну кав'ярню. Його батько багато років працював на «Азовсталі» і незадовго до війни Даниїл теж вирішив туди працевлаштуватись. Повномасштабний напад рф на нашу країну він зустрів на робочому місці і з перших годин став на захист рідної держави у складі ТРО, де в оточеному Маріуполі героїчно вів оборону. Після того, як дивом вдалось вийти з міста, приїхав до Запоріжжя та стає до лав ЗСУ. | 12 вересня 2023 | Загинув біля населеного пункту Андріївка, поблизу м. Бахмут. Похорон відбувся в Житомирі 7 листопада 2023[74] | |||
14056 … 14068 |
Військовослужбовці ЗС України. | 12 вересня 2023 | |||||
13 вересня | |||||||
14069 | Табак Володимир | 5 травня 1994, с. Волосів Переріслянської громади. Служив кулеметником у стрілецькому батальйоні 56 окремої мотопіхотної бригади. | 13 вересня 2023 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу військами РФ українських позицій в селі Григорівка Донецької області[75] | |||
14070 | Петров Єгор Юрійович | 9 червня 1999, м. Мерефа, служив водієм-радіотелефоністом. | 13 вересня 2023 | загинув під час артилерійського обстрілу.[76] | |||
14071 | Полосьмак Дмитро | 13 липня 1976, с. Корольча Чернігівського району. Навчався в Чернігівському радіомеханічному технікумі за спеціальністю «технік-технолог», який закінчив у 1996 році. Протягом 1996—1998 років проходив строкову військову службу. Також проходив військову службу за мобілізацією у 2014—2015 роках. Після початку повномасштабної війни, у квітні 2022 року, став до лав Захисників України. Спочатку служив у складі роти охорони 4 відділу Чернігівського РТЦК та СП, а згодом долучився до одного з підрозділів військової частини А4007. | 13 вересня 2023 | Загинув 13 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання на Донеччині[37]. | |||
14072 | Сметанський Олександр | 19 травня 1988, с. Красносілка Бершадського району Вінницької області. Після того, як одружився переїхав у Голованівськ. До лав ЗСУ був призваний у травні 2023 року. Проходив військовий вишкіл у Великобританії, після якого воював у Донецькій області. Був нагороджений відзнакою 35 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала М.Остроградського «За штурм» та медаллю «Захисникам вітчизни». | 13 вересня 2023 | Загинув 13 вересня в районі населеного пункту Новомайорське Донецької області під час виконання бойового завдання[77]. | |||
14073 | Гордієнко Віктор
(«Гордєй») |
11 листопада 1988, м. Миколаїв. 2007 році закінчив Миколаївський професійний суднобудівний ліцей імені Гречишникова, здобув професію слюсаря з ремонту автомобілів. Працював у ТОВ «Екотранс». З початком повномасштабного вторгнення чоловік приєднався до лав захисників та вирушив захищати свою Батьківщину від російських окупантів. Службу ніс у 123-ій окремій бригаді територіальної оборони Збройних Сил України. Був старшим бойовим медиком мінометної батареї. За час служби був нагороджений нагрудним знаком «Знак пошани», медаллю «Учасник територіальної оборони України» та орденом «За мужність та відвагу» від Всеукраїнського об'єднання «Країна». | 13 вересня 2023 | Загинув поблизу села Дніпровське на Херсонщині. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований в селі Пересадівка на Миколаївщині[78]. | |||
14074 | Філоненко Олег Борисович («Філ») | 19 червня 1994, м. Українка Київської області. У 2012 році закінчив Гніванський професійний ліцей, де здобув фах зварювальника. У мирному житті працював у компанії «АРТ-МАРК». Став на захист України, долучившись до 80-ї десантно-штурмової бригади. Мав звання старшого солдата. Був старшим оператором 2-го відділення взводу протитанкових ракетних комплексів роти вогневої підтримки 3-го десантно-штурмового батальйону[79][80]. | 13 вересня 2023 | Загинув у селі Мала Токмачка Запорізької області внаслідок артилерійського обстрілу. Похований 18 вересня 2023 року в рідному місті. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
14075 | Рубан Михайло Анатолійович
(«Мішаня») |
18.11.1993, с. Троковичі, Житомирська область. Навчався в Житомирському державному університеті імені Івана Франка. Після повномасштабного вторгнення став до лав територіальної оборони, а згодом долучився до побратимів на передовій. Спочатку захищав Україну на Запорізькому, Херсонському напрямі та надалі брав участь у військових діях на Донеччині. Командир відділення - командиру машини 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 1 штурмового батальйону 3 Окремої штурмової бригади, молодший сержант. | 13 вересня 2023 | [81] | |||
14076 | Карпов Олександр Олександрович («Карп») | 19 червня 1999, м. Токмак, Запорізька область. Після школи отримав освіту кухаря-кондитера. Старший солдат. | 13 вересня 2023 | Загинув 13 вересня 2023 року звільняючи с. Андріївка. Похований на Загреблянському кладовищі. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (посмертно)[82][83]. | |||
14077 | Матвійчук Дмитро Сергійович
(«Фанта») |
04.03.1998. Навчався в Бердичівському коледжі з 2013 по 2017 за спеціальністю «Хімічне і нафтове машинобудування». Повернувся з-за кордону і став на захист Батьківщини. | 13 вересня 2023 | Загинув 13 вересня 2023 року у населеному пункті Андріївка поблизу Бахмута[84]. | |||
14078 | Лещук Тарас Степанович | 1984, с. Рай. Старший лейтенант, командир роти військової частини А4030. | 13 вересня 2023 | Загинув від отриманих поранень в результаті мінометного обстрілу і підриву на міні в районі села Вербове Запорізької області. Похорон відбувся 24 вересня 2023 [85][86] | |||
14079 … 14079 |
Військовослужбовці ЗС України. | 13 вересня 2023 | |||||
14 вересня | |||||||
14080 | Глебов Максим Миколайович | 16 листопада 1987. Закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу. З початку повномасштабного вторгнення РФ воював у Держприкордонслужбі. | 14 вересня 2023 | Загинув під Бахмутом. Похований на Алеї Слави в Чукалівці біля Івано-Франківська[67]. | |||
14081 | Кошка Андрій Васильович | 19 лютого 1989, м. Костопіль. Закінчив Костопільську ЗОШ № 3 та був випускником Володимирського міського училища. Останні 10 років Андрій працював у приватному підприємстві «Дизайн». Був мобілізований у березні 2022 року. Молодший сержант був командиром відділення зенітно-ракетного взводу 71-ої окремої єгерської бригади. За час війни отримав кілька контузій | 14 вересня 2023 | Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу села Оріхове на Запоріжжі. Похований на «Новому» кладовищі у Костополі 20 вересня 2023[87]. | |||
14082 | Дацюк Сергій | 30 років, с. Тесів Острозького району. | 14 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі Новомихайлівки на Донеччині[87]. | |||
14083 | Воронков Олексій Юрійович | 21 жовтня, м.Мерефа харківська область,сержант поліції, Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» | 14 вересня 2023 | ||||
14084 | Зюкін Олександр Олексійович («Ізюм») | 28 років, с. Будівельне Сумської області. Поїхав навчатися до Києва та залишився там жити. Вищу освіту здобув в Національному університеті фізичного виховання і спорту України за спеціальністю «Менеджмент та логістика спорту». Працював на підприємстві, що займалося друком на тканинах. Захоплювався футболом, їздив по Україні із підтримкою збірної. Під час повномасштабного вторгнення чоловік добровольцем пішов захищати Україну. Службу ніс у складі 82-ої окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. | 14 вересня 2023 | Загинув поблизу села Вербове Запорізької області. Під час виконання бойового завдання потрапив під мінометний обстріл та отримав смертельні травми. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[89]. | |||
14085 | Козак Михайло Юрійович(«Мішаня») | 11 червня 1982, с. Худльово Середнянської громади. Закінчив Ужгородське вище професійне училище торгівлі та технологій харчування. У 2000-2002 році відслужив в армії сапером. Оскільки займався знешкодженням вибухонебезпечних предметів і безпосередньо ризикував життям, то отримав статус учасника бойових дій. У 2004 році трагічно пішов із життя батько. А через кілька років померла від онкології й мати. Одржився, ходив на роботу в Ужгород, де працював столяром. Коли у червні 2022 року йому прийшла повістка, він одразу подався у військкомат. Думав, що служитиме, як і раніше, сапером, але його послали вчитися на кулеметника. Згодом направили у славетну 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду, куди відбирають найкращих. Під Бахмутом перекваліфікувався з кулеметника на навідника броньованої західної техніки. 26 липня 2023 року був підписаний Указ Президента України про нагородження Михайла Козака, навідника першого десантно-штурмового батальйону, 3 рота, орденом «За мужність» III ступеню. 24 серпня 2023 року нагородили медаллю «За військову службу Україні». | 14 вересня 2023 | Загинув в бою з російським окупантами поблизу міста Кліщіївки Донецької області. Похорон відбувся 18 вересня 2023[90][91]. | |||
14086 | Голубенко Богдан Ігорович («Бостон») | 27 років, с. Пашківка Київської області. Жив у селищі Макарів. З дитячих років мріяв стати військовим. Після здобуття середньої освіти у травні 2016 року був призваний на строкову військову службу до в/ч А2777 ЗСУ. Брав участь у військовому параді до 25-річчя Незалежності України, за що отримав відзнаку. У вересні 2016-го хлопець уклав контракт на проходження служби із 36-ою окремою бригадою морської піхоти ВМС ЗСУ. Відтоді до 2019 року воював в АТО/ООС. 24 лютого 2022 року знову взяв до рук зброю. Боронив Макарів та Київщину. Після відступу ворога від столиці продовжив службу в роті охорони військкомату. 1 червня 2023-го він був переведений до 3-ї окремої штурмової бригади. Там обійняв посаду командира відділення-командира машини та вирушив на передову. Отримав відзнаки «За оборону рідної держави. Макарів», «Золотий хрест», «Хрест хоробрих» та орден «За мужність» III ступеня (посмертно). Сержант. | 14 вересня 2023 | Загинув при виконанні бойового завдання в районі села Андріївка, що під Бахмутом на Донеччині. Похований в рідному селі[92]. | |||
14087 | Шинкаренко Олександр Миколайович | 13.06.1985. З 2015-2016 брав участь в АТО в складі 24 ОМБр. Проходив службу в роті розвідки 3-го окремого батальйону на посаді розвідник гранатометник. З 24.02.2022 брав участь у боях під Броварами в складі 72 бригади як доброволець. З 05.05.2022 мобілізований і з 12.05.2022 зачислений в частину А6175 на посаду гранатометник. Частина входила до складу ССО. З 01.10.2022 в зв'язку з реформуванням переведений в частину А4804 на посаду кулеметника. Активно брав участь у підготовці майбутніх груп, що виконували бойові завдання. Займався інструкторською роботою. З 07.06.2023 зарахований до частини А4638 3 ОШБр, сержант 2-го штурмового відділення 2-го штурмового взводу 2-ої штурмової роти 2-го штурмового батальйону військової частини А4638. | 14 вересня 2023 | Загинув під час звільнення села Андріівка, Бахмутського району [93]. | |||
14088 | Гаврілов Дмитро | 4 листопада 1998, селище Стара Ушиця. Старший сержант. Строкову службу проходив ще з 2018 року. Пізніше проходив службу у військовій частині 3028. Спершу був солдатом, а після навчання став командиром відділення одного з підрозділів 14 бригади оперативного призначення "Червона Калина". Під час повномасштабного вторгнення боєць служив головним сержантом 2 роти оперативного призначення (на бронетранспортерах). | 14 вересня 2023 | Загинув в Запорізькій області поблизу Роботиного в результаті мінометного обстрілу. У загиблого залишились мама, сестра та дружина [94] | |||
14089
... 14092 |
Військовослужбовці ЗС України. | 14 вересня 2023 | |||||
15 вересня | |||||||
14093 | Олійник Олег Миколайович («Парєньок») | 10 серпня 1986, селище Володарка Білоцерківського району | 15 вересня 2023 | Загинув на Лиманському напрямку поблизу Спірного. | |||
14094 | Вовчук Віктор Борисович | 12.03.1971, м. Івано-Франківськ. У 1986 році закінчив середню загальноосвітню школу №17. У 1989 закінчив навчався в Івано-Франківсько му професійно-технічному училищі №4, монтажник радіоелектронної апаратури і приладів. У 2008–2012 роках навчався заочно в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу (спеціальність «Економіка підприємства»). Водночас працював. Останнє місце роботи – "АТБ-маркет". В квітні 2022 р. пішов захищати Батьківщину: хоча тривалий час мешкав за кордоном, ні на хвилину не замислюючись, повернувся, бо дуже любив свою країну. Був військовослужбовцем в/ч 7013, 65 бригада, командир розвідувального взводу сержант. В січні 2023 р. був важко поранений, але, попри це, знову повернувся у військову частину. Нагороди: медаль "За поранення", відзнака командира 65 омбр"Козацький Хрест – за бойові заслуги", медаль Івано-Франківської обласної ради "Лицар бойового чину". 15 вересня 2023 р. нагороджено медаллю «Захиснику Вітчизни» посмертно. | 15 вересня 2023 | Загинув виконуючи бойове завдання з дорозвідки ворожих позицій в районі с. Новоданилівка Пологівського району Запорізької області[95] | |||
14095 … 14109 |
Військовослужбовці ЗС України. | 15 вересня 2023 | |||||
16 вересня | |||||||
14110 | Мамедов Рустам Шахвалад Огли | 9 травня 1991 | 16 вересня 2023 | загинув внаслідок мінометного обстрілу точки евакуації поблизу міста Бахмут, Донецької області[96]. | |||
14111 | Лукаш Олександр | 37 років, Сумщина. Був водієм механізованого батальйону. Військовослужбовець ЗСУ | 16 вересня 2023 | Загинув 16 вересня 2023 року в районі населеного пункту Званівка Донецької області. Прощання відбудеться у селі Томашівка, Роменського району. Похований на місцевому кладовищі[97]. | |||
14112 | Тимощук Ігор | 46 років, м. Тростянець. Гранатометник 1 роти оперативного призначення бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» | 16 вересня 2023 | Загинув при виконанні бойових дій на Донецькому напрямку. З Ігорем попрощалися 21 вересня на Тростянецькому міському цвинтарі[98]. | |||
14113 | Фомін Іван | 1988, с. Орлове Підвисоцької громади. Старший солдат. | 16 вересня 2023 | Загинув 16 вересня селі Садове Херсонської області під час виконання бойового завдання. Попрощалися з бійцем 19 вересня[77]. | |||
14114 | Огородник Андрій(«Сонік») | У 2016 році він закінчив Волинський обласний ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Паралельно займався боксом і у 2018 році зміг досягти високих результатів. Виграв національний Кубок у категорії до 52 кг і став бронзовим призером чемпіонату України серед чоловіків до 22 років, який відбувався в Маріуполі. Входив до складу національної збірної, а також мав звання майстра спорту України. Під час повномасштабного вторгнення служив у складі елітного спецпідрозділу «Альфа». | 16 вересня 2023 | Загинув під час виконання чергового бойового завдання[87] | |||
14115 | Скорик Олександр Юрійович
(«Санчес») |
2 червня 1993 м.Мерефа, служив старшим механіком-водієм | 16 вересня 2023 | Під час мінометного обстрілу він отримав поранення в голову, несумісне з життям[99] | |||
14116 | Теряник Олександр Вікторович
(«Forrest») |
20 липня 1998, с. Комсомольське (нині — Пірки) Тарасівського старостату Зіньківщини. Закінчив школу у рідному селі та продовжив навчання у Зіньківській школі №1. У 2015 році вступив до Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Повернувся до Зінькова, де працював у районному відділенні поліції. Згодом вирішив виїхати за кордон, проте з початку російського повномасштабного воєнного вторгнення на рідну землю, негайно повернувся на Батьківщину та добровольцем став на її захист. Службу проходив у 12-ій бригаді спеціального призначення НГУ «Азов». Був бойовим медиком у гранатометному взводі. | 16 вересня 2023 | 16 вересня 2023-го року під час виконання бойового завдання на території Серебрянського лісництва у районі Кремінної Луганської області під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 5 жовтня 2023[100] | |||
14117 | Орищук Роман Романович | 24.06.1981, м.Бучач на вулиці Вербовій, проживав у с.Рукомиш, вулиця Загородня 3, Тернопільської області, Чортківського району. Навчався у духовній академії м.Жовкви Львівської області. Роман був дуже доброю і щирою людиною, відданим і вірним побратимом, найкращим чоловіком, добрим, ніжним і чуйним. | 16 вересня 2023 | Похований у м.Бучач із почестями на кладовищі Федір-Гора. Загинув Роман у Вербовім, Запорізької області, Пологівського району від прямого попадання ракети при евакуації своїх побратимів (розтрощення тіла). Оператор телефоніст апаратної частини першого взводу зв'язку. Частина а 4030, 71 окрема єгерська бригада, десантно-штурмові війська. | |||
14118 | Трофімчук Віталій
(«Снайпер») |
32 роки, м. Жмеринка. Навчався в Жмеринському вищому професійному училищі. Захоплювався автомобілями та всім, що із ними пов’язане, особливо ремонтом і фарбуванням. У 2014-2018 роках чоловік воював за Україну в російсько-українській війні. Служив у Вінницькому батальйоні особливого призначення. Брав участь в АТО/ООС на території Донецької та Луганської областей. Після повернення до мирного життя працював далекобійником. З початком повномасштабного вторгнення Віталій повернувся до війська, щоб знову захищати свою країну від ворога. Службу проходив у 14-ій штурмовій бригаді «Червона Калина» (в/ч 3028), що в складі Національної гвардії України. Був розвідником розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення. | 16 вересня 2023 | Загинув 16 вересня 2023 року поблизу села Вербове Запорізької області. За тиждень воїну мало виповнитися 33 роки[101] | |||
14119 | Рябенко Єгор
(«Ряба») |
26 років, Запорізька область. Був вихованцем позашкільного навчального закладу "Міського Палацу дитячої та юнацької творчості" та спортивного клубу "Прайд". Він був багаторазовим чемпіоном Запорізької області з таїландського боксу Муай-Тай, срібним призером Чемпіонату України 2020 року та з 2019 року діючим суддею Запорізької області по тайському боксу. У складі полку "Азов" виконував завдання по стримуванню загарбників на Луганському напрямку | 16 вересня 2023 | Перебуваючи на позиції потрапили під обстріл. Один із снарядів влучив у місце розташування хлопців, внаслідок чого всі четверо захисників загинули[102][103][104] | |||
14120 | Яценко Михайло Анатолійович | 1975, м. Сміла. Солдат, стрілець-помічник гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. | 16 вересня 2023 | Загинув 16 вересня 2023 року в районі н.п. Іванівське, Бахмутського району, Донецької області. | |||
14122 | Анпілогов Олександр Вікторович(«Канцлер») | 9 грудня 1998 | 16 вересня 2023 | Загинув 16 вересня 2023 року | |||
14123 | Калюжний Олександр | 44 роки, селище Устинівка Кропивницького району. Служив водієм-радіотелефоністом першого відділення взводу розвідки. | 16 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Роботине Запорізької області [105]. | |||
17 вересня | |||||||
14124 | Келя Андрій Аркадійович | 1 липня 1994, м. Кіцмань Чернівецької області. Молодший сержант та воїн 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[106][107]. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (24 серпня 2023)[108]. | 17 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області. Похований 21 вересня 2023 року в місті Кіцмань. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
14125 | Бриж Юрій Володимирович («Механік») | 26.08.2001, 22 роки, с. Тріскині Рівненської області. Після закінчення сільської школи здобував фах механіка у Києві. Оскільки дуже захоплювався автомобілями, то й заробляв тим, що займався улюбленою справою – ремонтував спортивні гоночні автомобілі. З початком повномасштабного російського вторгнення став на захист столиці у складі 112-ї бригади ТРО, потім приєднався до 241-ої окремої бригади територіальної оборони. Брав участь в боях за Харків та Бахмут. Влітку 2023 перевівся до 47-ої окремої механізованої бригади «Маґура». Служив у розвідці. | 17 вересня 2023 | Загинув в районі населеного пункту Роботине Пологівського району, Запорізької області[109][110] | |||
14126 … 14138 |
Військовослужбовці ЗС України. | 17 вересня 2023 | |||||
18 вересня | |||||||
14139 | Бундзяк Іван Іванович | 8 липня 1995, с. Глушків Коломийського району, на Івано-Франківщині | 18 вересня 2023 | Загинув в ході виконання бойового завдання під час мінометного обстрілу поблизу села Новопрокопівка Запорізької області[111] | |||
14140 | Андрусів Олег Зіновійович | 1978, с. Боднарів. Служив старшим стрільцем-оператором стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти. Мав звання молодшого сержанта. | 18 вересня 2023 | Загинув в лікарні від отриманих поранень на фронті. Помер у Дніпропетровській обласній клінічній лікарні імені Мечникова[112] | |||
14141 | Чигура Василь Дмитрович | 1971, м. Калуш. Старший солдат. Служив молодшим інспектором прикордонної служби. | 18 вересня 2023 | [112][113] | |||
14142 | Цепенда Володимир | 1967, м. Чортків, Тернопільщина. Сержант, командир стрілецького відділення. Служив у ЗСУ майже із першого дня повномасштабного вторгнення росіян — із 27 лютого 2022 року. | 18 вересня 2023 | Помер під час виконання бойового завдання на Сумщині. Похований на Алеї Героїв у Чорткові, що на вулиці Ягільницькій[114] | |||
14143 | Кузмяк Роман | 17 травня 1979 | 18 вересня 2023 | Похований на Алеї героїв у селі Чукалівка[115]. | |||
14144 | Удодік Іван («Мазай») | 23 роки, м. Березне Рівненської області. Жив у селі Зірне. Здобув освіту ландшафтного дизайнера в училищі. Працював певний час за фахом, потім здебільшого був різноробочим. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік поповнив лави ЗСУ. Він служив у 117-ій окремій механізованій бригаді. Був бойовим медиком розвідувальної роти. | 18 вересня 2023 | Загинув біля села Роботине Запорізької області. Під час виконання бойового завдання отримав смертельні поранення внаслідок ворожого мінометного обстрілу. Похований в селі Зірне на Рівненщині [116][117]. | |||
14145 … 14152 |
Військовослужбовці ЗС України. | 18 вересня 2023 | |||||
19 вересня | |||||||
14151 | Тарчинський Андрій | 49 років, патрульний поліцейський Херсону. | 19 вересня 2023 | Загинув внаслідок ударів зі ствольної артилерії по Херсону. Ворог поцілив у тролейбус із пасажирами. Тарчинський перебував неподалік[118] | |||
14152 | Карамушка Станіслав Андрійович | 5 серпня 1985,м. Мерефа, служив бойовим медиком. | 19 вересня 2023 |
сержант загинув внаслідок розриву боєприпасу, скинутого з російського БПЛА.[119] | |||
14153 | Буряк Роман Петрович | 1996, с. Подвірне Мамалигівської громади Дністровського району Чернівецької області. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[107][120][121]. | 19 вересня 2023 | Загинув у російсько-українській війні. Похований 23 вересня 2023 року в с. Подвірне. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
14154 | Гринівецький Юрій Валерійович
(«Турист») |
21 квітня 1993, Тернопільщина. Навчався в Стриївському ліцеї. 58 бригада, 15 батальйон. | 19 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання, поблизу населеного пункту Курахове, що у Донецькій області[122] | |||
14155 | Грицюшко Петро | 11 липня 1996. Навчався в ліцеї № 21 імені Євгена Коновальця міста Івано-Франківськ. У лавах ЗСУ служив старшим солдатом 65 окремої механізованої бригади. Воював на Запорізькому напрямку. | 19 вересня 2023 | Загинув 19 вересня 2023 року під час бойового завдання у місті Оріхів Пологівського району Запорізької області. Похорон відбувся 25 вересня на Алеї героїв у селі Чукалівка[123]. | |||
14156 | Максименко Володимир Іванович | 5 грудня 1983, с. Павлівка. Навчався у місцевій школі. У 18 років був призваний до армії. Працював у м. Шостка на пилорамі. У березні 2023 року пішов добровольцем до лав Збройних Сил України. Був гранатометником. | 19 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Новоселівське Сватівського району Луганської області[124]. | |||
14157 | Чирук Олександр Сергійович («Ворон») | 5 липня 1992, с. Холонів, Волинська область. Старший стрілець оператор. | 19 вересня 2023 | [125][126]. | |||
14158 … 14168 |
Військовослужбовці ЗС України. | 19 вересня 2023 | |||||
20 вересня | |||||||
14169 | Зуєв Валентин | У цивільному житті він працював на ПАТ "Запоріжжяобленерго", був електрослюсарем з ремонту устаткування розподільних пристроїв служби підстанцій високовольтних електромереж. Добровільно долучився до лав ЗСУ та півтора роки боронив країну. | 20 вересня 2023 | Загинув чоловік 20 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання[127] | |||
14170 … 14180 |
Військовослужбовці ЗС України. | 20 вересня 2023 | |||||
21 вересня | |||||||
14181 | Савчин Назар Степанович | 8 травня 1993, с. Хриплин Івано-Франківської міськради. Служив навідником мінометного відділення роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А 0284 — 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[128][129]. | 21 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в Запорізькій області. Похований 24 вересня 2023 року в рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[130]. | |||
14182 … 14192 |
Військовослужбовці ЗС України. | 21 вересня 2023 | |||||
22 вересня | |||||||
14193 | Павелко Микола | с. Прилбичі, Новояворівської громади. Став бойовим медиком, адже їхав на фронт штурмовиком у складі десантно-штурмових військ. Дружина, медсестра, спакувала воїну в дорогу велику аптечку, якою він неодноразово виручав побратимів. Тож незабаром Миколу офіційно обрали бойовим медиком. | 22 вересня 2023 | Загинув 22 вересня під час ворожого обстрілу на полі бою в Запорізькій області[131]. | |||
14194 | Богонос Юрій Михайлович | 36 років, м. Кам'янка-Бузька Львівської області. Захищав Україну в складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[132][133]. | 22 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Мала Токмачка Запорізької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
14195 | Чура Максим Віталійович | 2000, м. Покровськ Донецької області. Служив стрільцем-помічником гранатометника 2 десантно-штурмового відділення 3 десантно-штурмового взводу 1 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[134][135][136]. | 22 вересня 2023 | Загинув у результаті мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. Похований у місті Покровськ. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[137]. | |||
14196 | Портяний Владислав Васильович | 16 березня 1994, м. Червонозаводське. Навчався в Червонозаводській ЗОШ № 2. У 2014 році закінчив Лохвицький технологічний технікум ПДАА за спеціальністю «Експлуатація та ремонт обладнання харчових виробництв». Став до лав ЗСУ у лютому 2023 року. Солдат | 22 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Залишилися батьки, брат, дружина та донька [138]. | |||
14197 … 14207 |
Військовослужбовці ЗС України. | 22 вересня 2023 | |||||
23 вересня | |||||||
14208 | Коломійчук Анатолій Русланович | 24 роки, с. Осламів Віньковецької тергромади Хмельницької області. Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника 80-тої окремої десантно-штурмової бригади[139]. | 23 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Похований у селі Калюсик. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
14209 | Савко Андрій Васильович («Нью-Йорк») | 14 грудня 2001, с. Панасівка Тернопільського району Тернопільської області. Навчався у місцевій школі. Згодом вступив у професійно-технічне училище, але так його і не закінчив. Працював у лікарні в місті Скалат. У квітні 2023-го добровольцем вступив до лав ЗСУ. Служив у 80-ій окремій десантно-штурмовій бригаді у відділенні вогнеметного взводу роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту[140][141]. | 23 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області. Потрапив під артилерійський обстріл і внаслідок отриманих травм помер. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
14210 … 14219 |
Військовослужбовці ЗС України. | 23 вересня 2023 | |||||
24 вересня | |||||||
14220 | Болотний Василь | с. Почаєвичі Дрогобицької громади. Служив водієм мотопіхотного відділення у складі 10-ї Окремої гірсько-штурмової бригади ВЧ А-4267. | 24 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойових завдань на Бахмутському напрямку фронту, потрапивши під артилерійський обстріл[131]. | |||
14221 | Васюк Роман Миколайович | 1985, с. Зірне Березнівського району Рівненської області. Солдат 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[142][143]. | 24 вересня 2023 | Загинув поблизу населеного пункту Кліщіївка, Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
14222 | Борзило Олександр | 32 роки, м. Сватове, Луганська область. Мав середню освіту. Працював у Сватівській психіатричній лікарні, де був начальником реабілітаційного центру з трудотерапії. У квітні 2022 року вдалося виїхати з окупованих територій і він добровільно прийшов до військкомату та згодом був мобілізований до Збройних Сил України. Службу ніс у 65-ій окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду командира бойової машини-командира відділення. За період служби він здійснив 26 диверсійно-розвідувальних виходів. | 24 вересня 2023 | Загинув біля села Роботине Запорізької області. Коли в бліндаж прилетів снаряд ворожого танка, він закрив собою підлеглих. Вибуховою хвилею пошкодило внутрішні органи – травми були смертельними. Похований Веселянка Запорізької області[144]. | |||
14223 | Котелевський Ігор Олегович | 28 грудня 1991, м. Арциз Одеської області. З початку повномасштабного вторгнення добровольцем пішов на фронт | 24 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області.
Похований 1 жовтня в рідному місті. | |||
14224 | Павлов Григорій Олександрович («Флорист») | 35 років, м. Миколаїв. Жив із родиною в селі Рів Вінницької області. З 16 років працював флористом, дуже любив займатися квітами. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України. Після навчання приєднався до 82-ої окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду заступника командира бойової машини, навідника-оператора відділення. | 24 вересня 2023 | Загинув в бою з окупантами поблизу села Вербове Запорізької області. Отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Похований в селі Рів на Вінниччині. Залишилися мама Анжела Петрівна, дружина Надія, донька Аліна 2014 р.н. та син Дмитро 2022 р.н.[145] | |||
14225 … 14232 |
Військовослужбовці ЗС України. | 24 вересня 2023 | |||||
25 вересня | |||||||
14233 | Марковець Станіслав Миколайович («Сява») | 4 листопада 1974. Боєць 4-го батальйону «Сила Свобода» Бригади швидкого реагування НГУ «Рубіж» | 25 вересня 2023 | Похорон відбувся 29 вересня в селі Недра Броварського району Київської області[146] | |||
14234 | Виклюк Володимир | 1987, с. Криворівня Верховинської громади. Служив головним сержантом другої стрілецької роти. Перебуваючи у відпустці та прямуючи дорогою додому, потрапив у дорожньо-транспортну пригоду в Кіровоградській області. | 25 вересня 2023 | Помер 25 вересня 2023 року в Олександрівській центральній міській лікарні[25]. | |||
14235 | Петрусенюк Роман Іванович | 1989, с. Полянки Білоберізької громади Верховинського району. Захищати країну від військових РФ пішов добровольцем на початку повномасштабного вторгнення — у березні 2022 року. | 25 вересня 2023 | Загинув військовослужбовець 25 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області[147]. | |||
14236 | Янович Юрій Вʼячеславович
(«Кет») |
27 липня 1986, м. Вінниця. В початковій школі займався народними танцями в ансамблі «Поділля». З 13-ти років почав займатися греблею. В старшій школі навчався в класі з нахилом початкової військової підготовки. 24 лютого 2022 долучився до ТРО. Невдовзі уклав контракт на службу у 120-й окремій бригаді ТрО. Потім перевівся в ГУР МО, підрозділ Артан. Служив розвідником, брав участь у боях під Ізюмом, на острові Зміїний, робив вилазки вглиб ворожої території. | 25 вересня 2023 | Під час виконання бойового завдання на території Курської області взяв вогонь на себе, щоб вся його команда вийшла живою та неушкодженою. Похорон відбувся 4 червня 2024 на Сабарівському кладовищі у Вінниці [148][149] | |||
142367 … 14248 |
Військовослужбовці ЗС України. | 25 вересня 2023 | |||||
26 вересня | |||||||
14249 | Гаранін Володимир | 14 червня 1978, м. Косів. У березні 2022 добровольцем вступив до ЗСУ. Служив у 65 окремій механізованій бригаді. 6 червня 2023 року бійця нагородили бойовою відзнакою «Золотий хрест» головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного. | 26 вересня 2023 | Загинув 26 вересня 2023 року поблизу селища Зарічне Лиманської міської громади. У нього залишилися дружина, діти, мама[150]. | |||
14250 | Мишак Ігор Олександрович
(«Араміс») |
17.04.1992, м. Бердянськ. З початку повномасштабного вторгнення, перебуваючи в окупованому місті, він не міг просто залишатись осторонь і робив все можливе, щоб прискорити нашу перемогу. Як тільки Ігорю з дружиною і мамою вдалося виїхати з окупації, він одразу пішов в військкомат. 14 червня 2022 долучився до ЗСУ, потрапив до 118-ї бригади, 1-го батальйону на посаду санітар-інструктор. В грудні 2022 року, разом з побратимами був на Бахмутському напрямку в Донецькій області. На посаді медика рятував побратимів, під обстрілами витягував загиблих побратимів, щоб дати змогу родинам побачити і поховати своїх рідних. Також був інструктором з медичної справи для своїх побратимів. | 26 вересня 2023 | Загинув під час евакуації тіл загиблих військових під обстрілами країни-терориста, від важких поранень, отриманих внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу південного-сходу околиці Запоріжжя в селі Вербове Запорізької області[151][152] | |||
14251 … 14263 |
Військовослужбовці ЗС України. | 26 вересня 2023 | |||||
27 вересня | |||||||
14264 | Ганієв Магомед | Інгушетія. Займався спортом, мешкав в Кривому Розі. Очолював чеченську громаду Кривого Рогу з 2021 року. | 27 вересня 2023 | Загинув в боях в Запорізькій області. Похований на мусульманському кладовищі в Києві[153]. | |||
14265 | Денисюк Дмитро | 28 років, с. Крупець, Хмельницька область. Навчався в 4-ій школі міста Нетішин, яку закінчив у 2012 році. Обіймав кілька посад у двох військових формуваннях. Був заступником командира механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4699 (47-ма окрема механізована бригада "Маґура"). Був начальником служби пожежної безпеки в/ч А2678 (124-й об’єднаний центр забезпечення). Капітан | 27 вересня 2023 | Загинув біля села Роботине, що на Запоріжжі [154][155] | |||
14265 … 14275 |
Військовослужбовці ЗС України. | 27 вересня 2023 | |||||
28 вересня | |||||||
14276 | Паракієвич Роман Романович | 18 січня 1996, проживав у Дрогобичі, на вулиці Гончара. Закінчив ЗОШ №10 та ВПУ №15. Працював на заводі автомобільних кранів. До лав Збройних сил України чоловік долучився 24 лютого 2023 року. Був стрільцем-снайпером другого аеромобільного відділення військової частини А2120 — 81-ї окремої аеромобільної бригади[156][157]. | 28 вересня 2023 | Загинув, виконуючи бойові завдання на Сєвєродонецькому напрямку Луганської області. Похований 4 жовтня на кладовищі в Долішньому Лужку[158]. | |||
14277 | Ніколайчук Богдан Аркадійович | 55 років. Служив на посаді номер-обслуги гірсько-штурмового відділення. | 28 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Приютне Запорізької області[159] | |||
14278 | Пуха Анатолій Васильович | 49 років, с. Борове колишнього Зарічненського району. Навчався у ПТУ №3 у м.Здолбунів. Мешкав в Вараші, працював столяром на Вараській АЕС. Був мобілізований в липні 2023 році. Він служив стрільцем-помічником гранатометника у 117-й окремій механізованій бригаді. | 28 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання внаслідок від мінометного обстрілу в Запорізькій області[160]. | |||
14279 … 14288 |
Військовослужбовці ЗС України. | 28 вересня 2023 | |||||
29 вересня | |||||||
14289 | Бордун Любомир Бориславович | 29 червня 1984, м. Коломия Івано-Франківської області. З травня 2022 року будучи командиром відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки, вів бойові дії на території населених пунктів Лисичанськ та Сєвєредонецьк Луганської області. | 29 вересня 2023 | Загинув в результаті важких поранень, отриманих внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час бою біля села Спірне Бахмутського району. Похований 28 вересня 2022 року у Коломиї на Алеї слави. | |||
14290 | Олешний Володимир Петрович
(«Шум») |
21 квітня 1987 року у с. Гамаліївка Львівської області. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, добровольцем став на захист Батьківщини до лав 10-го окремого стрілецького батальйону. Після проходження військових навчань за кордоном вступив до складу 116-ї окремої механізованої бригади. | 29 вересня 2023 | Загинув 29 вересня 2023 року біля міста Токмак Запорізької області під час виконання бойового завдання.[161] | |||
14291 | Паскалов Олег Васильович | 14 березня 1979 року. Навчався в Тарутинському аграрному технікумі, строкову службу проходив в морському флоті. З 2008 року проживав с. Веселий Кут Болградського району. | 29 вересня 2023 | 27 вересня 2023 року отримав важке кульове поранення під час штурму ворожих позицій біля селища Невельське Донецької області. Помер в лікарні міста Новомосковськ Дніпропетровської області від отриманих поранень. Похований 2 жовтня 2023 року в с. Веселий Кут[162]. | |||
14292 | Філяєв Роман | 11 вересня 1992, Дейкалівка, Полтавська область. Закінчив школу в рідному селі та вступив до полтавського професійно-технічного училища, де здобув фах електрогазозварювальника. Пізніше повернувся у Дейкалівку, де тривалий час працював на місцевій птахофермі. Згодом переїхав у Глобине та до початку великої війни працював на свинокомплексі. Навесні 2023 був мобілізований. Посада — стрілець-помічник гранатометника. | 29 вересня 2023 | Загинув на околицях Новодарівки, що на Запоріжжі[163]. | |||
14293 | Пастух Олександр
(«Добрий») |
23 травня 1981, селище Війтівці. Навчався у Війтовецькій школі. Після закінчення шостого класу переїхав з родиною до Києва. Закінчивши одну з київських шкіл вступив до київського технікуму електронних приладів. Вищу освіту здобував на кафедрі Політології Філософського факультету Київського університету ім.Т.Шевченка. За свої націоналістичні та патріотичні ідеї був політичним в'язнем у період з 2004 по 2014 рік. З 2014 року, після захоплення Росією українського Криму та частини Донецької та Луганської областей пішов добровольцем у батальйон "АЗОВ". Після повномасштабного вторгнення з 24 лютого був у складі 2 стрілецького батальйону Добровольчого Украї́нського Корпусу "Правий сектор". Був командиром третьої роти 2-го стрілецького батальйону ім.Тараса Хаммера. | 29 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності України, біля Кремінної Луганської області[164] | |||
14294 … 14300 |
Військовослужбовці ЗС України. | 29 вересня 2023 | |||||
30 вересня | |||||||
14301 | Самборський Роман Васильович | 1999, м. Радехів Львівської області. Солдат, навідник 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу 3 десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону 80-ї окремої десантно-штурмової бригади[158][165]. 24 серпня 2023 року нагороджений медаллю «За військову службу Україні». | 30 вересня 2023 | Загинув під час виконання бойових завдань у Донецькій області. Похований 4 жовтня 2023 року в Радехові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[6]. | |||
14302 | Панайотов Микола Васильович | 17 вересня 1992 року, с. Делень Болградського району Одеської області. Футболіст місцевої футбольної команди | 30 вересня 2023 | Помер від отриманих у бою поранень. Похований 4 жовтня в рідному селі[166] | |||
14303 | Літвін Андрій Геннадійович
(«Літо») |
19 жовтня 2000, селище Луків, Ковельського району, Волинської області. Після школи навчався у Львівській філії Київського національного університету культури і мистецтв на факультеті Режисер телебачення, закінчивши заклад і здобувши освіту. Ще у юному віці цікавився тематикою російсько-української війни, і навчався тактиці на тренуваннях разом із ВГО Сокіл. Після початку повномасштабної збройної агресії Росії проти України, ринувся одним із перших на захист своєї батьківщини. Став гранатометником Роти вогневої підтримки Розвідувального батальйону. | 30 вересня 2023 | 30 вересня 2023 року, отримавши наказ про евакуацію поранених побратимів — Андрій зі своєю групою загинули на бахмутському напрямку[167]. | |||
14304 | Стратулат Василь Іванович | 12 січня 1996, селище Бородіно на Одещині.
Наприкінці 2022 року мобілізований до лав ЗСУ, служив на посаді водія-механіка мінометного взводу роти вогневої підтримки парашутно-десантного батальйону 25-ї бригади. |
30 вересня 2023 | Загинув виконуючи службове завдання в районі н.п. Новоселівське Сватівського району на Луганщині. Похований 5 жовтня 2023 в с-щі Тарутине[168]. | |||
14305 | Дячук Максим | 32 роки, м. Хмельницький. Повернувся з-за кордону щоб стати на захист України. Пішов добровольцем, а потім після навчання підписав контракт і служив у 10-тій гірсько-штурмовій бригаді “Едельвейс”. Обороняв Київщину, кордон з білоруссю й воював на Бахмутському напрямку. Молодший сержант. | 30 вересня 2023 | Загинув в районі села Берестове Донецької області. Похований на Алеї Слави в мікрорайоні Ракове[169]. | |||
14306 | Андрійченко Олександр Владиславович | 29 серпня 1991, м. Кам'янське. У 2009 році закінчив ПТУ № 24. Упродовж 2009-2010 років проходив строкову військову службу. З 2014 по 2019 рік перебував на контракті у Збройних Силах України. Був учасником АТО/ООС. Тривалий час працював на Кам’янському ВГК КП ДОР «Аульський водовід». Сержант | 30 вересня 2023 | Помер в обласній клінічній лікарні ім. Мечникова від отриманих в бою поранень. Похований на Алеї Героїв кладовища на вулиці Весняній. Залишилися мати та три сестри [170] | |||
14307 … 14312 |
Військовослужбовці ЗС України. | 30 вересня 2023 | |||||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.