Бродки

Бро́дки — село в Україні Тростянецька сільська громада, у Стрийському районі (до 2020 р. Миколаївському районі) Львівської області. Населення становить 426 осіб. Орган місцевого самоврядування — Бродківська сільська рада.

село Бродки
Герб Прапор
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Стрийський район
Тер. громада	Тростянецька сільська громада
Код КАТОТТГ	UA46100250020025595
Облікова картка	с. Бродки
Основні дані
Засноване	1500
Населення	426
Площа	1,31 км²
Густота населення	325,19 осіб/км²
Поштовий індекс	81620[1]
Телефонний код	+380 3241
Географічні дані
Географічні координати	49°35′48″ пн. ш. 24°0′40″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	307 м
Місцева влада
Адреса ради	81612, Львівська обл., Стрийський  р-н, с. Бродки
Карта
Бродки
Бродки
Мапа
Бродки у Вікісховищі

Історія

Перша згадка про село датується XV століттям. У 1645-1647 роках тут базувалися війська князя Яреми Вишневецького, а восени 1648 під час козацько-селянського повстання Богдана Хмельницького село знищили татари, які прийшли на ці терени з козаками. Село було спустошене і 1650 року: зі звичних 22 злотих податку тут зібрали всього лиш 8 злотих.

Відновлення Бродок розпочалося із 1670 року: обробіток землі сягнув 9 ланів, як у 1600 році. Водночас селяни активно займалися бортництвом — мали до 90 пнів бджіл. Також розвивалося і пивоваріння: в 1711 році в селі працював бровар, який щороку мав величезний прибуток — 250 злотих. А 1712 року власники Бродок — магнати Устшицькі продали село родині Погорецьких. Ще одна важлива подія трапилась у селі 1729 року. Тоді сам польський король Август II підтвердив бродківським священникам Якову і Данилу Докочинським та їхнім братам Теодору й Стефану свободи, а також права на володіння двома ланами землі.

У 1798-1803 роках на кам'яному фундаменті і дубових підвалинах в селі збудовано церкву Непорочного Зачаття Богородиці. Вартість будівництва склала 183 золотих, що зовсім небагато, як на ті часи. Церква мала двох підданих — В. Хоміцького та Я. Шаварака, які мали по два дні в неділю обробляти її поле і виконувати для церкви деякі повинності. Водночас тодішній священник Теодор Онишкевич мав право без черги й оплати молоти в панських млинах до 60 корців зерна в рік, а з лісу міг вивезти щороку 104 фіри дров. Попри ці блага сільська громада вносила йому до 16 корців пшениці «проскурного».

Урочистості коло монументу борцям за Волю України у селі Бродки 1920-ті роки

У 1800-х роках громада Бродок мала власну печатку овальної форми із зображенням вола, поверненого вліво і написом німецькою мовою: «Печатка Бродківської громади». В пам'ять про скасування панщини в селі і на хуторі Хатки встановлено два хрести. У 1860 р. в селі заснували тривіальну школу. Учителеві-дякові Іванові Андріївському громада щороку платила за освіту своїх дітей 122 золотих і 8 сагів дров на опалення.

В 1867 році з усіх 45 сільських хлопців до школи ходили 33, зі всіх 37 дівчат було 13 школярок. Наприкінці XIX століття священник Іполит Погорецький, котрий прибув до села в 1891 року, вирішив будувати нову церкву. Кошторис сягав 14 тисяч золотих римських, але найбагатший селянин, власник маєтку Е.Торосєвич (вірменин за національністю. До речі 1885 року він приймав у себе співвітчизника, архієпископа зі Львова Ісаковича) погодився виділити лиш 9 тисяч. Отож І. Погорецький звернувся за грошовою допомогою в газету «Діло». А ще священник безкоштовно розіслав майже дві тисячі примірників книжки «Зів'ялі цвіти» з проханням про допомогу на закінчення і оздоблення церкви.

У селі є пам'ятник односельчанам, які загинули на італійському фронті Першої світової війни у 1916-1918 роках. Жителі Бродок перебули у військах Українських січових стрільців та Української галицької армії. Тож на честь захисників Західноукраїнської Народної Республіки у селі встановлено символічну могилу загиблих при обороні Щирця в травні 1919 року. У 1930 році Бродки постраждали від пацифікації: був розкопаний символічний «шевченківський курган». А 1937 року в селі з великими урочистостями українці відзначили сторіччя «Русалки Дністрової». У 1964 році в Бродках встановлено пам'ятник Тарасові Шевченку роботи скульптора Якова Чайки, уродженця села.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	421	98.83%
російська	3	0.70%
інші/не вказали	2	0.47%
Усього	426	100%

Герб та прапор

У синьому полі золотий віл над трьома срібними тонкими хвилястими балками. Віл фігурував на печатці села в ХІХ ст., а хвилясті смуги вказують на назву.

Відомі люди

• о. Миколай Пачовський (1839—1891) — греко-католицький священник, громадський діяч, парох с. Жуличі. Організатор одних з перших на Золочівщині осередків Товариства тверезості (1872) та товариства «Просвіта» (1888). Батько поета Василя Пачовського.
• Степан Чайка (нар. 1902) — відомий різьбар на дереві.
• Яків Чайка (1918—1995) — український кераміст і скульптор, Народний художник України.

Примітки

1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Миколаївський район. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Облікова картка с. Бродки [Архівовано 13 квітня 2020 у Wayback Machine.] на сайті ВРУ
• Сільські будні. Бродки: Зимове затишшя [Архівовано 9 серпня 2020 у Wayback Machine.]
• Бродки: на бистрих водах і тихих лозах [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]