Битва під Лопушним
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Би́тва під Лопу́шним (відома також як Битва під Вишневцем) сталася 28 квітня 1512 року.
Битва під Лопушним | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Війни Литви і Польщі з татарами | |||||||
Битва під Лопушним (князь Острозький — біля прапора) (дереворит 16 століття) | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
ВКЛ, Польща |
Кримське ханство | ||||||
Командувачі | |||||||
Костянтин Острозький Миколай Каменецький |
три «царики», один з них можливо Мубарек Ґерай | ||||||
Військові сили | |||||||
6 тисяч, у тому числі 2 тисячі литовсько-руського ополчення, 4000 польської кінноти, рота польської піхоти, дві гармати | близько 30 тисяч | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | до 5 тисяч |
У цій битві польсько-литовсько-руські війська під командуванням великого гетьмана литовського Костянтина Острозького за участю Михайла Вишневецького-Збаразького з синами Олександром та Іваном, також великого гетьмана коронного Миколая Каменецького розбили нашестя кримських татар.
Татаре поражены от наших. Того ж року князь Константин Острозский з литвою и русью 25 000 под Вишневцем татар перекопских побил, a з ним был Михаил Вишневецкий з сынами и князь Андрей Збаразский, a сам царь татарский Мендли Гирей ушол в малой дружинѢ[1][2]
1512 року під час третьої війни з Московською державою 20 тисяч татар на чолі з трьома молодшими представниками роду Ґераїв (джерела не дають їхніх імен[3]) начебто без дозволу хана Менґлі Ґерая зайшли далеко вглиб воєводства Руського, розбили кіш (табір) в околицях Буська, вислали чамбули до Перемишля. Король Сиґізмунд І Старий доручив дати татарам відсіч своїм надвірним корогвам на чолі з коронним гетьманом Миколаєм Каменецьким, якому на допомогу викликав з Литви Костянтина Острозького, з Поділля старост кам'янецького Станіслава Лянцкоронського, теребовельського Яна Творовського; оголосив посполите рушення. Зібралося 6000 лицарства, яке по кількох сутичках із чамбулами вдарило 26 квітня 1512 року на великий татарський табір неподалік Вишнівця, вклало трупом до 5000 татар, відібрало все награбоване, здобуло 10 000 коней, звільнило 16 000 бранців. Деякі джерела стверджують, що загинули всі татарські провідники — 3 «царики», зять Менґлі-Ґерая.