Бершадський район

Бе́ршадський район — колишній район^[3] Вінницької області в Україні, з жовтня 2020 року ця територія входить у Гайсинський район. Населення — 58449. Адміністративний центр — місто Бершадь.

Бершадський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Вінницька область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УСРР),  Україна
Область:	Вінницька область
Код КОАТУУ:	0520400000
Утворений:	1920
Ліквідований:	17 липня 2020[1]
Населення:	▼ 58 449 (01.01.2018)
Площа:	1285.8 км²
Густота:	45,46 осіб/км²
Тел. код:	+380-4352
Поштові індекси:	24400—24473
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Бершадь
Міські ради:	1
Сільські ради:	28
Міста:	1
Селища:	4
Села:	40
Районна влада
Голова ради:	Бурлака Михайло Григорович
Голова РДА:	Кавун Сергій Миколайович[2]
Вебсторінка:	Бершадська РДА Бершадська райрада
Адреса:	24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Героїв України, 24
Мапа
Бершадський район у Вікісховищі

Географія

	Теплицький район	Черкаська область (Уманський район)
Тростянецький район		Кіровоградська область (Гайворонський район)
Чечельницький район		Одеська область (Балтський район)

Розміщений у межах лісостепової зони на південному сході Вінницької області, на Придніпровській і Подільській височинах, природною межею яких є річка Південний Буг, що ділить район навпіл. Районний центр місто Бершадь. Район межує із трьома сусідніми районами Вінницької області: Тростянецьким, Теплицьким, Чечельницьким, а також із Савранським районом Одеської, Гайворонським районом Кіровоградської та Уманським районом Черкаської областей.

Головні річки: Південний Буг, з притоками Дохна, Берладинка, Удич.

Історія

Як свідчать археологічні дані, люди в цих місцях жили дуже давно. Це підтверджують кургани епохи бронзи, поселення передскіфського часу, черняхівської культури.

Ще у 4-3 ст. до н. е. на місці сучасного села Лісничого існувало місто Копистирин.

Територія, де зараз розміщений Бершадський район, до 14 ст. перебувала під монголо-татарською владою, згодом — у складі Брацлавського воєводства Литовської держави, а з 1569 р. це землі Речі Посполитої. Після Андрусівського миру ці землі відійшли до Польщі, а з 1672р — вони під владою турків, які зруйнували місто і навколишні села.

Жителів району не обійшли стороною і події 1905—1907рр, 1917р, Громадянської війни, голодоморів та колективізації, призвівши до багатотисячних людських жертв. Під час Громадянської війни влада переходила з рук в руки — німців, денікінців, військ Петлюри, Директорії.

З середини 20х років почали створюватися сільськогосподарські артілі, товариства спільного обробітку землі, колгоспи. 27 лютого 1932 року було утворено Вінницьку область, до якої ввійшли 69 районів, у тому числі Бершадський і Джулинський.

Під час найстрашнішого Другого голодомору 1932—1933 рр. кількість загиблих вважається рівною 18186 чоловік. Але цифра точно применшена, оскільки спухлих від голоду людей ніхто не рахував, а збирали підводами і скидали в ями за селами.

У середині XX століття розпочалось криваве побоїще — Друга світова війна. Немало молодих людей було направлено на штурм Фінляндії тощо. 29 липня 1941 року район було окуповано німецько-румунськими військами й поділено на дві частини. На фронтах воювало понад 17 тис. бершадців, майже 10 тис. з них загинули.

14 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили район від німецьких загарбників. Було встановлено радянську владу, фактично війна не припинялася, хоча формально запанував мир: через два роки по війні — знову в районі голод. У 1947 році в районі померло від голоду близько 2 тис. чоловік.

Бершадський район за післявоєнні роки став одним із провідних в області і в країні з вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Вікнинську та Червонянську сільради Бершадського району Вінницької області до складу Гайворонського району Кіровоградської області.^[4]

У 1991 році 52112 громадян району (95 %) на Всеукраїнському референдумі проголосували за підтвердження акту проголошення незалежності України.

Адміністративний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Бершадського району

Район поділяється на 1 міську раду і 28 сільських рад, що об'єднують 45 населених пунктів. Адміністративний центр — місто Бершадь^[5].

Економіка

Нині у Бершадському районі — 12 промислових підприємств, 6 будівельних організацій, 2 автотранспортних підприємства, понад 300 магазинів, 41 заклад громадського харчування. Райвузол поштового зв'язку об'єднує 29 відділень, працює 29 АТС

Підприємницькою діяльністю займаються близько 2 тис. осіб.

Найбільшими промисловими підприємствами є: «Бершадський спиртовий завод», «Бершадьмолоко», «Бершадський пивокомбінат», «Бершадський електротехнічний завод» «Бершадське районне підприємство „Агромаш“». У селі Війтівці розташований потужний птахокомбінат «Бершадський»

Характерними для району є нерудні корисні копалини. Є достатні запаси граніту, глини, кварцових пісків, каоліну.

Транспорт

• автошляхи Р54, Т 0202, Т 0207 та Т 0222;
• залізничні лінії
• Гайворон — Зятківці, де станом на серпень 2016 року тричі на тиждень ходить приміський поїзд на Вінницю. У районі розташовані станції Джулинка та Генріхівка, зупинний пункт Ставки.
• вузькоколійка Гайворон —Рудниця (2 пари поїздів на день). На ній є станція Бершадь, зупинні пункти Жданове, Кириївка, Осіївка, П'ятківка, Лугова, Село Яланець, Устя та Яланець 2.

На станції Рудниця можна зробити пересадку на поїзди та електрички Одеського, Львівського, Київського напрямків. Колись у районі була дуже густа мережа під'їзних вузькоколійок до цукрових заводів.

Населення

Загальна чисельність населення Бершадського району становить понад 58 тис. чоловік, в тому числі міського 12 тис. 97 % населення району — українці. Населених пунктів 45. Сільських рад — 28, міська рада — 1.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)^[6]

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	31 938	6198	3858	9413	8166	4162	141
Жінки	39 365	6038	4243	9472	9919	8955	738
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 141  85 + 738  248  80-84 967  877  75-79 2416  1541  70-74 3054  1496  65-69 2518  2398  60-64 3229  1387  55-59 1932  2124  50-54 2263  2257  45-49 2495  2448  40-44 2570  2303  35-39 2322  2235  30-34 2140  2427  25-29 2440  1916  20-24 2168  1942  15-20 2075  2433  10-14 2346  2085  5-9 2015  1680  0-4 1677

Національний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	68897	96,62 %
росіяни	1842	2,58 %
молдовани	142	0,20 %
євреї	83	0,12 %
білоруси	73	0,10 %
інші	273	0,38 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року^[7]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	69292	97,17 %
російська	1767	2,48 %
молдовська	82	0,11 %
вірменська	49	0,07 %
білоруська	29	0,04 %
інші	91	0,13 %

Політика

Влада

Голови РДА

• Шульц Світлана Леонідівна
• Снігур Олександр Федорович
• Бурлака Михайло Григорович
• Стефанцов Іван Васильович

Голови ради: Бурлака Михайло Григорович

Грабчак Микола Петрович

Вибори

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Бершадського району були створені 53 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 69,62 % (проголосували 34 573 із 49 658 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 62,08 % (21 463 виборців); Юлія Тимошенко — 18,10 % (6 256 виборців), Олег Ляшко — 7,94 % (2 744 виборців), Анатолій Гриценко — 5,32 % (1 838 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,77 %.^[8]

Соціальна сфера

У районі 40 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічна та дитяча музична школи. Працюють станції юних техніків і юних натуралістів, будинок дитячої творчості, дитячо-юнацька спортивна школа. З 1967 року працює медичне училище — навчальний заклад І рівня акредитації.

Крім центральної районної лікарні та поліклініки, є 7 дільничних лікарень, 6 лікарняних амбулаторій, 3 амбулаторії сімейної медицини, 26 фельдшерсько-акушерських пунктів, санітарно-епідеміологічна станція.

Культурні потреби населення забезпечують 44 заклади культури клубного типу, 40 бібліотек, районний краєзнавчий музей, музей історії с. Баланівка, музей культури села і галерея художника Прокопа Колісника в Поташні.

Діє понад 30 релігійних споруд.

Пам'ятки

• Пам'ятки архітектури Бершадського району

  Найвидатнішими пам'ятками архітектури є сторожова вежа та водяний млин в с. Баланівці, археологічними — кургани епохи бронзи (Бирлівка, Ставки), поселення передскіфського часу (Кошаринці).

• Пам'ятки монументального мистецтва Бершадського району
• Пам'ятки історії Бершадського району
• Пам'ятки археології Бершадського району

Персоналії

• Савелій Бойко (1917–1998) — Герой Радянського Союзу (1945), учасник вторгнення СРСР до Польщі, інтервенції СРСР до Фінляндії та німецько-радянської війни.
• Воронцов Микола Олексійович (1922–1943) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно), учасник німецько-радянської війни.
• Колісник Прокіп Миколайович (1957, Поташня—2021, Пряшів, Словаччина) — видатний художник України, педагог і письменник. З 1999 по 2016 рік викладав живопис на кафедрі художньої освіти та мистецтва Пряшівського університету.
• Анатолій Матвієнко (1953) — український політик, голова Вінницької ОДА (1996–1998), голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим (2005), народний депутат України 1, 3, 4, 5, 6, 8 скликань.
• Юрій Коваленко (1977–2014) — підполковник Збройних сил України, заступник командира загону спеціального призначення 3-го окремого полку спеціального призначення (Кропивницький) Сухопутних військ ЗСУ, Герой України.

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
2. Розпорядження Президента України від 10 серпня 2020 року № 431/2020-рп «Про призначення С.Кавуна головою Бершадської районної державної адміністрації Вінницької області»
3. Про утворення та ліквідацію районів. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 8 грудня 2020.
4. Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 3 листопада 2016.
5. Адміністративно-територіальний устрій Липовецького району [Архівовано 11 червня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
6. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Вінницька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення, Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України. Архів оригіналу за 23 листопада 2020.
7. Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Вінницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік, Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 24 серпня 2017.
8. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 26 березня 2016.

Література

• Бершадський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.139-168

Джерела та посилання

• Офіційний сайт Бершадської районної державної адміністрації [Архівовано 15 травня 2010 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Бершадської районної ради [Архівовано 25 квітня 2012 у Wayback Machine.]
• Інформаційний портал м. Бершадь [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.]
• Портал Бершадського району [Архівовано 1 травня 2011 у Wayback Machine.]
• Офіційний сайт Бершадської міської ради [Архівовано 13 липня 2015 у Wayback Machine.]
• Мислене древо [Архівовано 6 серпня 2006 у Wayback Machine.]
• Карта Бершадського району із границями адміністративного поділу
• Схематична карта Бершадського району