Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Альфре́д II Ю́зеф Пото́цький гербу Пилява (29 липня 1817, Ланьцут, нині Підкарпатське воєводство, Польща — 18 травня 1889, Париж) — граф, польський і австрійський політичний діяч, маршалок Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини та Володимирії, другий ординат у Ланьцуті, австрійський шамбелян, таємний радник. Внук Яна «Непомуцена» Потоцького.[2]
Альфред Юзеф Потоцький | |
---|---|
пол. Alfred Józef Potocki | |
Народився | 29 липня 1822[1] Ланьцут, Ланьцутський повіт, Підкарпатське воєводство, Республіка Польща |
Помер | 18 травня 1889[1] (66 років) VIII округ Парижа, Париж, Франція[1] або Париж, Франція |
Країна | Республіка Польща Австрійська імперія Австро-Угорщина |
Діяльність | політик |
Знання мов | польська і німецька |
Заклад | Федеральний уряд Австрії |
Членство | Polskie Towarzystwo Tatrzanskied |
Посада | Minister-President of Austriad, посол до Галицького сейму[d], Посол до Австрійського райхстагуd і член Палати панів Імперської Ради[d] |
Рід | Потоцькі |
Батько | Альфред Потоцький (1786–1862) |
Мати | Жозефіна Марія Чорторійськаd |
Брати, сестри | Ewa Józefina Julia Potockad |
У шлюбі з | Марія Клементина Потоцька |
Діти | Роман Потоцькийd, Юзеф Миколай Потоцький і Климентина Тишкевич |
Нагороди | |
Державний діяч Австро-Угорщини: 1862 року став членом Палати Панів (Herrenhaus) — верхньої палати австрійського парламенту, 1867 — призначений міністром сільського господарства Австрії, 1870 — керівник австрійського уряду. 1871 року був змушений залишити цю посаду. Отримав від цісаря Франца Йозефа І орден Золотого руна.
1863 року обраний послом до Галицького Сейму. Був депутатом цього представницького органу до самої смерті.
Після завершення віденської кар'єри присвятив себе активній політичній діяльності в Галичині. 1875–1877 — обіймав посаду маршалка Галицького Сейму. 1875—1883 — був намісником Галичини.
Сприяв усуненню з посади митрополита УГКЦ Йосифа Сембратовича, виходу на пенсію крилошан Малиновського і Жуковського. Був прихильником «Змартвихвстанців», віддав Добромиль єзуїтам.[3]
Був власником «ґрунтів» у Перемишлянах.
Меценат, палкий поціновувач французької архітектури, Альфред Потоцький замовив побудову резиденції (нині знана як Палац Потоцьких у Львові, вул. Коперніка, 15) паризькому архітектору Луї д'Оверню, але не встиг побачити її збудованою. Будову палацу завершив його син Роман Потоцький[4].
Дружина — Марія Климентина з Сангушків (1830—1903, Львів ), одружилися 1851 року в Славуті. Жила у Львові, де й помера.
Діти: Роман Потоцький, Юлія Потоцька, Климентина Потоцька (Тишкевич), Юзеф Миколай Потоцький[2].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.