Ланьцут

Ла́ньцут (пол. Łańcut) — місто в південно-східній частині Польщі. Адміністративний центр Ланьцутського повіту Підкарпатського воєводства.

Ланьцут Łańcut|опис зображення=
Герб
площа Ланьцута площа Ланьцута
Основні дані
50°04′ пн. ш. 22°14′ сх. д.
Країна	Польща
Регіон	Підкарпатське воєводство
Столиця для	Ланьцютський повіт (історичний повіт, округ або графство)
Межує з — сусідні нас. пункти Ґміна Чарна, Гміна Білобереги, Ґміна Ланьцут ?
Площа	19,42 км²
Населення	18184 (2011)[1]
· густота	930 (2008[2]) осіб/км²
Висота НРМ	134 м
Міста-побратими	Балмазуйварош, Левоча, Літомишль, Пиран, Кестгей, Тавіра, Умань, Бакталорантхаза, Кастельнуово-Борміда
Телефонний код	(48) 17
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	RLA
GeoNames	766810
OSM	r2975475 ·R
SIMC	0974529
Поштові індекси	37-100
Міська влада
Вебсайт	lancut.pl
Мапа
Ланьцут у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ланьцут (значення).

Замок в Ланьцуті

Історія

Ланьцут знаходився в Надсянні — західній окраїні Русі, Галицько-Волинського князівства і Руського воєводства та українських етнічних земель. Межував з польськими землями, що сприяло спольщенню і латинізації місцевого населення. У 1831 р. в Ланьцуті ще налічувалося 13 греко-католиків, які належали до парохії Залісся Каньчузького деканату Перемишльської єпархії.^[3].

1567 року в місті відбувся Синод протестантів.^[4]

У ході польсько-української війни тут був створений поляками перший концтабір для вояків Української галицької армії.

Пам'ятки

Архітектури

• Архітектурний ансамбль площі Ринок (XVII-XIX ст.)
• Замок Любомирських і Потоцьких ((1629-1641, з перебудовами, реконструкціями)
• Фарний костел св. Станіслава єпископа (1569, 1624, 1896-1900)
• Домініканський кляштор (XV ст.)
• Синагога (1761)
• Католицька плебанія (1841-1846).

Некрополі

• Єврейський цвинтар (XVII ст.)

Музеї

• Музей гуральництва (вул. Колєйова, 1).^[5]

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року^[1][6]:

	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	8666	1797	5838	1031
Жінки	9518	1669	5613	2236
Разом	18184	3466	11451	3267

Відомі люди

Уродженці

• Крушельницький Антін Владиславович — український письменник, літературний критик і літературознавець, міністр освіти Західноукраїнської Народної Республіки
• Волчук Роман — український письменник-мемуарист, громадський діяч
• Ян Зег — польський винахідник промислової нафтопереробки.
• Альфред Юзеф Потоцький — граф, політичний діяч, маршалок Галицького Сейму, намісник Королівства Галичини і Лодомерії, II-й ординат в Ланьцуті.

Перебували

• Ян II Казимир — король Речі Посполитої, під час Потопу.
• Александер Цетнер — галицький каштелян (біля короля).

Примітки

1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
3. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Dioeceseos Graeco Catholicae Premisliensis pro Anno Domini 1831, p. 57 (лат.)
4. Wojciech Hejnosz. Bal Matiasz († ok. 1575) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935.— Тоm 1, zeszyt 1.— Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989.— S. 228. ISBN 8304034840 (пол.)
5. Ланьцут / Карпати-інфо. Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 11 грудня 2013.
6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

• Łańcut // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 579. (пол.) — S. 579—583 (пол.)

Див. також

• Залізнична станція Ланьцут

Посилання

• Ланьцут / Карпати-інфо [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Ланьцут на сайті tokatema [Архівовано 12 липня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)