Loading AI tools
герцог Тешенський З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Альбрехт Фрідріх Рудольф Австрійський, герцог фон Тешен (нім. Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Österreich-Teschen; 1817—1895) — ерцгерцог Австрійський, герцог Тешенський, фельдмаршал (1863), військовий діяч Австрійської імперії, обіймав посади головнокомандувача та генерал-інспектора Австрійської армії. Багатий землевласник та колекціонер мистецтва.
| Альбрехт Австрійський, герцог Тешенський | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Erzherzog Albrecht Friedrich Rudolf von Österreich, Herzog von Teschen | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народився | 3 серпня 1817[1][2][…] Відень, Австрійська імперія[3] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Помер | 18 лютого 1895[1][2][4] (77 років) Арко, Провінція Тренто, Трентіно-Альто-Адідже, Італія[3] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поховання | Імператорський склеп | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Країна |  Долитавщина.svg){kind=small} Угорщина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діяльність | офіцер, політик | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Учасник | Австро-прусська війна, Австро-італійська війна 1848—1849 і Q4391823? | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Титул | ерцгерцог | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Посада | член Палати панів Імперської Ради[d] і Member of the House of Magnatesd[5] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Військове звання | генерал | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Партія | політик до появи політичних партійd | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Конфесія | католицтво | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Рід | Габсбурги-Лотаринзькі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Батько | Карл Тешенський | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мати | Генрієтта Александріна Нассау-Вайльбурзька | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Брати, сестри | Марія Кароліна Австрійська, Марія Тереза Австрійська, Вільгельм Австрійський, Фрідріх Австрійський і Карл Фердинанд Австрійський | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| У шлюбі з | Гільдеґарда Баварська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Діти | Марія Тереза Австрійська, Матильда Австрійська і Archduke Karl Albrecht of Austriad[2] | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ерцгерцог Альбрехт народився у Відні 3 серпня 1817 р. в родині видатного австрійського військовика епохи наполеонівський війн ерцгерцога Карла та принцеси Генрієтти Нассау-Вейльбурзької, яка померла, коли дитині було 13 років. Ерцгерцог Альбрехт був онуком імператора Леопольда ІІ.
Альбрехт не мав фахової військової освіти. Теорію військової науки йому викладав особисто батько вдома. Шляхетне походження дозволило ерцгерцогу рано розпочати військову службу. У 1836 р., коли Альбрехту було 19 років його призначили командувати батальйоном Ц. і К. піхотного полку № 13 в Граці. У 1839 р. імператорським указом підвищено до підполковника і призначено в 4-й кірасирський барона Менгдена полк, який дислокувався в Угорщині[6].
1844 року отримав звання фельдмаршал-лейтенанта (у 27-річному віці) та посаду командувача військової залоги Відня. У 1848 р. покидає цей пост через загострення політичної ситуації в монархії.
Після тривалого відсторонення від військової справи йде добровольцем до італійської армії фельдмаршала Радецького. В грудні цього ж року Альбрехт отримує посаду командира дивізії в ІІ армійському корпусі. З нею бере участь в битвах під Мортарою (21 березня 1849 р.) та Новарою (23 березня 1849 р.) та взятті Ліворно, що поклало край Тосканському повстанню[7].
У 1850 р. призначений командувати ІІІ армійським корпусом в Богемії, на випадок військової агресії з боку Пруссії. Під час Східної війни 1853—1856 рр. командував обсерваційною армією.
З 1851 по 1860 був цивільним та військовим губернатором Угорщини. Оскільки політичні справи ерцгерцогу не були до вподоби, то він не зрадів цій посаді. У 1859 р., коли розпочалась війна з Сардинією, був відправлений з дипломатичними повноваженнями до Берліна, але місія не зазнала успіху. З 1860 р. із задоволенням стає до лав війська, очолює VIII армійський корпус. У 1863 р. отримує найвищий чин у австрійському війську — фельдмаршала.
У 1866 р. з початком бойових дій проти Пруссії та Італії отримує в своє командування Південну армію. Рекомендує імператору Францу Йосифу І на пост очільника Північної армії Людвіга Бендека. Останній не погоджувався на це призначення, але ерцгерцог Альбрехт його переконав. 24 червня 1866 р. армія під керівництвом ерцгерцога Альбрехта отримала блискучу перемогу під Кустоцою. Ця подія підняла авторитет ерцгерцога серед австрійської громади. Але на богемському театрі військових дій Австрію спіткала невдача. Північна армія була розбита в битві під Садовою. Після цього ерцгерцог Альбрехт став очільником обох армій, та воювати вже не довелось, так як було досягнуто мирних домовленостей в Нікольсбурзі[8].
Після війни Альбрехт був призначений армійським генерал-інспектором. На цій посаді він стане одним з визначних теоретиків та організаторів Австро-Угорської армії. Ерцгерцог писав теоретичні праці, спираючись на досвід кампаній проти Італії та Пруссії. Піклувався практичною підготовкою офіцерського складу, зокрема організацією військових маневрів (зокрема весняних маневрів 1893 р. в Угорщині[8]).
Помер 18 лютого 1895 р. в м. Арко в Тіролі. Похований в Імператорському склепі у Відні.
| Цікавинка |
| Ерцгерцогу Альбрехту було присвячено композицію авторства Карла Комзака — «Erzherzog Albrecht marsch»[9]. |
В 26 років 19 квітня 1844 р. одружився з баварською принцесою Гільдегардою Луїзою Шарлоттою Терезією Фредерикою. Мав трьох дітей:
.jpg)
Ерцгерцог Альбрехт запам'ятався, як автор однієї з найбільших перемог австрійської армії в ХІХ ст. Його твори з військової теорії видавались у Франції,Бельгії та Російській імперії[10].. У 1899 р. імператор Франц Йосиф І затвердив Пам'ятну відзнаку фельдмаршала ерцгерцога Альбрехта для офіцерів генерального штабу[11]. В цьому ж році у Відні йому було поставлено пам'ятник, автором якого є Каспар фон Цумбаш[12].
Ерцгерцог Альбрехт Тешенський був шефом Ц. і. К. угорського піхотного полку № 44 та 5-го уланського Литовського і 86-го піхотного Вільманстрандського полків Російської імператорської армії[6]..
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
