Орден Святого Йосипа

Орден Святого Йосипа (італ. Ordine di San Giuseppe, нім. Orden des heiligen Josephs) — тосканській лицарський орден, заснований 1514 року. Надалі вручався як династична нагорода у Великому герцогстві Тосканському і Вюрцберг у XIX столітті. З 1993 року великим магістром Ордену є великий князь Сигізмунд фон Габсбург-Тоскана.

Ланцюг ордена Святого Йосипа

Орден Святого Йосипа італ. Ordine di San Giuseppe нім. Orden des heiligen Josephs
Девіз	лат. UBIQUE SIMILIS
Країна	Велике герцогство Тосканське Велике герцогство Вюрцбург
Тип	орден
Підстава	вручався як династична нагорода
Статус	скасований декретом герцога Тосканського від 18 березня 1860 року
Нагородження
Засновано:	1514 рік 19 березня 1807 року
Нагороджені:	Категорія:Нагороджені орденом Святого Йосипа
Категорія:Нагороджені орденом Святого Йосипа (12)
Черговість
Старша нагорода	Орден Святого Стефана
Молодша нагорода	Орден Заслуг цивільних та військових
Орден Святого Йосипа у Вікісховищі

Історія

Засновано як лицарській орден 1514 року, після чого забутий упродовж XVII—XVIII століть. 19 березня 1807 року великий герцог Фердинанд III Тосканський відновив його у герцогстві Вюрцбург, де був правителем. Коли Фердинанд III повернувся до герцогства Тосканського, він 1817 року відновив орден й там. Після приєднання Тосканського герцогства до італійської державі орден декретом від 18 березня 1860 року скасовано, проте нагороджені цим орденом мали право, як і раніше носити його за своїм бажанням.

Орденом нагороджувалися світські та духовні особи; військові та цивільні, а також деякі іноземці. Одним з головних умов для вступу до ордену було сповідування католицької релігії.

У середині ХХ століття великий князь Готфрід, нащадок колишньої Тосканської правлячої родини стверджуючи, що Орден Святого Йосипа був релігійною та династичною установою, яка не підлягала розпуску італійською владою, відновив його. З 1993 року Сигізмунд, великий князь Тоскани, є великим магістром орденом Святого Йосипа.

Лицар	Командор	Кавалер (лицар) Великого Хреста

Ступені

Починаючи з 18 березня 1817 року орден Святого Йосипа мав три ступеня і на кожному — обмежену кількість нагороджених:

• I (Великий Хрест, 20 осіб);
• II (Командор, 30 осіб);
• III (Лицар, 60 осіб).

Великим магістром ордена був зазвичай правлячий Великий герцог як в Тоскані, так й Вюрцбурзі.

Знак і стрічка Великого хреста ордена Святого Йосипа. Велике герцогство Тосканське. Експозиція Таллінського музею лицарських орденів

Опис

Орденський знак являє собою шестикінечний хрест білої емалі на золотій підставі. На кожному з роздвоєних закінчень хреста укріплені по дві золоті кульки, всього їх 12. У кожному з кутів між хрестовинами знаходяться по три промені червоної емалі на золотій підставі. У центрі хреста на його передній стороні знаходиться золотий медальйон із зображенням святого Йосипа з написом-девізом навколо нього: «UBIQUE SIMILIS». На зворотному боці ордена вибиті літери «S. J. F.» і 1807 рік. Над хрестом міститься невелика золота корона. Орденська стрічка червоного кольору, з широкими полями по краях.

Кавалери Великого хреста носили Великий Хрест на нагрудній стрічці, перекинутої з правого плеча до лівого стегна. Командори носили свій орден на шийній стрічці, лицарі — із зіркою на лівій стороні грудей. До Великого хреста також додавалася Срібна Зірка такої ж форми і розміру, що й хрест, але без корони. В особливих випадках Великий хрест також носився як кулон на шиї, однак замість стрічки використовувалася золотий ланцюг, ланки якої складалися упереміш із золотих троянд і вставлених у покрите червоною емаллю золото дорогоцінних каменів.

Джерела

• Gregor Gatscher-Riedl, Mario Strigl, Die roten Ritter. Zwischen Medici, Habsburgern und Osmanen. Die Orden und Auszeichnungen des Großherzogtums Toskana. Vienna, Neue Welt Verlag, 2014. ISBN 978-3-9503061-5-6. (нім.)
• Dieter Schäfer: Ferdinand von Österreich, Grossherzog zu Würzburg, Kurfürst zu Salzburg, Grossherzog d. Toskana. Köln, Graz, Wien, Verlag Styria, 1988, S. 172—175. (нім.)

Посилання

• Ордена Тосканської герцогської династії
• Орден Святого Йосипа