Єлизаветпольська губернія

Єлизаветпольска губернія була утворена найвищим указом «Про перетворення управління Кавказького та Закавказького краю» від 9 грудня 1867 року ^[2]. До складу губернії ввійшли Єлізаветпольський, Нухінський, Шушинський повіти і частина скасованого Ордубадського округу. Цим же указом у складі губернії були утворені Казахський і Зангезурський повіти. У 1873 році, у зв'язку з розукрупненням повітів, у складі губернії було утворено три нові повіти — Ареський, Джебраїльский і Джеванширський ^[3]. Губернське місто — Єлизаветпіль.

Єлизаветпольска губернія
Герб
Центр	Єлизаветполь
Утворено	1868
Площа	38 782,5 верст² (44 136 кв.км)
Населення	878 415[1] осіб (1897)

Історія Азербайджану
Історичні області
Арран • Карабах¹ • Мугань • Чухур-Саад • Шабран • Ширван
Середньовіччя
Кара-Коюнлу • Ак-Коюнлу  • Сефевідська держава
Новий час
Азербайджанські ханства Області: Каспійська область Губернії: Бакинська • Єлизаветпольська • Ериванська Округи: Закатальський округ
Новітній час
Бакинська комуна • Диктатура Центрокаспія ЗДФР • Березневі події • АДР Муганська РР • Аракська республіка
Сучасність
Азербайджанська РСР Азербайджанська Республіка Чорний січень Карабаська війна ¹ Більша частина області перебуває під контролем невизнаної НКР
Портал «Азербайджан» переглянути обговорити редагувати

Історія Вірменії
Держави та утворення
Айраратське царство • Велика Вірменія • Мала Вірменія • Цопк • Софена • Марзпанська Вірменія• Вірменський емірат Анійське царство • Сюнік • Васпуракан • Ташир—Дзорагет Арцах • Хачен • Карс • Царство Варажнуні Кесун • Едеса • Мелітена • Пір • Кілікія Шах-Арменіди • Хамс • Арран • Чухур-Саад • Карабах Вірменська область • Еріванська губернія Єлизаветпольська губернія • Перша Республіка Вірменська РСР • Республіка Вірменія • НКР
Війни та битви
Війни: Парфія • Туреччина• Грузія •Азербайджан • Карабах Битви: Тигранакерт • Арташат • Рандея • Аварайр Варнакерт • Севан • Манцикерт • Гарні • Бітліс • Сардарапат • Апаран • Каракіліс
Релігії
Язичництво • Мітраїзм Вірменська апостольська церква Павликіани • Тондракійці • Католицизм
Географія
Вірменія (Західна • Східна) Вірменське нагір'я • Кілікія
Династії
Гайкіди • Єрвандіди • Арташесіди Аршакуні • Арцруніди • Багратуні Рубеніди • Хетуміди • Лузіньяни • Кюрикіди
Національно-визвольний рух
Арменакан • Гнчак • Дашнакцутюн • Фідаї Цегакрон • АСАЛА • Міацум
Тематичні статті
Вірмени • Етногенез • Культура • Мова • Вірменське питання Геноцид • Вірменофобія • Амшенці • Діаспора Столиці • Матенадаран • Вірменознавство • Вірменське Відродження • Шляхта
Хронологія
Портал «Вірменія» переглянути обговорити редагувати

Історія Нагірного Карабаху
Давня історія
Азоська печера
Велика Вірменія (Арцах)
Кавказька Албанія
Середньовіччя
Хачен
Перська епоха
Карабаське п'ятикнязтво
Карабаське ханство
Російська епоха
Вірменія у складі Російської імперії
Єлизаветпольська губернія
Радянська епоха
Нагірно-Карабаська автономна область
Боротьба за незалежність
Карабаський конфлікт
Мінська група
Нагірно-Карабаська Республіка
Портал «Нагірний Карабах» переглянути обговорити редагувати

Географічне положення

Це була одна з найзначніших за розміром губерній Закавказзя, розташована в східній його частині, приблизно між 38 ° 50 'і 41 1 / 2 ° північної широти та 44 ° 21' і 48 ° 21 'східної довготи (від Гринвіча), на заході — з Еріванською і Тифліською губернією, на півночі вона межує з Тифліською губерніями, Закатальським округом і Дагестанської областю, на сході — з Бакинської губернією, а на півдні — з Персією по річці Аракс, яка становила тут державний кордон Росії. У зазначених межах Єлизаветпольська губернія займала площу в 38 782,5 кв. версти або 44 136 км² (за Стрельбицьким).

Адміністративний устрій

На початку XX століття до складу губернії входило 8 повітів:

№	Повіт	Повітове місто	Площа, верст²	Населення[1] (1897), чол.
1	Ареський	с. Агдаш (528 чол.)	2 829,6	67 277
2	Джеванширський	с. Тертер (752 чол.)	4 818,4	72 719
3	Елизаветпольський	м. Елизаветпіль (33 625 чол.)	7 695,7	162 788
4	Зангезурський	с. Гьоруси (1 450 чол.)	6 829,7	137 871
5	Казаський	с. Казах (1 769 чол.)	6 024,2	112 074
6	Джебраїльський	с. Джебраїл	2 922,6	66 360
7	Нухинський	м. Нуха (24 734 чел.)	3 346,7	120 555
8	Шушинський	м. Шуші (25 881 чол.)	4 315,6	138 771

Примітки

1. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 8 березня 2011.
2. Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XLII, ч.2, ст. 45259(рос.)
3. Мильман А. Ш. Политический строй Азербайджана в XIX—начале XX веков (административный аппарат и суд, формы и методы колониального управления). — Баку, 1966, с. 157(рос.)