гострий

Ukrainien

Étymologie

Du proto-slave *ostrъ.

Adjectif

Cas	Singulier			Pluriel
	Masculin	Féminin	Neutre
Nominatif	го́стрий	го́стра	го́стре	го́стрі
Génitif	го́строго	го́строї	го́строго	го́стрих
Datif	го́строму	го́стрій	го́строму	го́стрим
Accusatif	Nom. ou Gén.	го́стру	го́стре	Nom. ou Gén.
Instrumental	го́стрим	го́строю	го́стрим	го́стрими
Locatif	го́строму го́стрім	го́стрій	го́строму го́стрім	го́стрих

го́стрий ^(hostryï) \ˈɦɔstrei̯\ (comparatif : гостріший, superlatif : найгостріший, superlatifs absolus : щонайгостріший, якнайгостріший)

1. Pointu, acuminé (qui se termine en pointe).
   1. (Par extension) Réactif, décisif (qui réagit vite).
2. Aiguisé, affûté (qui coupe bien).
   1. (Par extension) Perspicace (qui comprend bien, qui a l’esprit affûté).
   2. (Par extension) Curieux.
3. (Cuisine) Épicé, fort (qui contient beaucoup d’épices, de sel, de condiments…) (peut être utilisé en tant que nom).
4. (Médecine) Rapide, foudroyant (en parlant du développement d'une maladie).

Synonymes

• (sens 1 : aigu, tranchant) гостролезий, загострений, різкий
• (sens 1 : acuminé) гостроконечний, гострокінцевий, загострений, кінчастий (très rare)
• (sens 1 : qui se termine en hauteur par une pointe) гостроверхий, тонковерхий, шпилюватий, шпилястий, шпичастий
• (sens 1a : réactif) гострозубий, гостроязикий, дотепний
• (sens 2 : aiguisé, en parlant d'un couteau) вигострений, гостролезий, нагострений
• (sens 2a : perspicace) витончений, видющий, глибокий, пронизливий, проникливий, тонкий
• (sens 3 : épicé) пекучий, пряний, пікантний

Prononciation

• Ukraine : écouter « гострий [ˈɦɔstrei̯] »