зживати

Ukrainian

Alternative forms

• (uncommon) ізжива́ти (izžyváty)

Etymology

Inherited from Old Ruthenian зжива́ти (zživáti). By surface analysis, з- (z-) +‎ жива́ти (žyváty).

Pronunciation

• IPA^(key): [ʒːeˈʋate]

Verb

зжива́ти • (zžyváty) impf (perfective зжи́ти) (transitive)

1. to get rid of, to overcome, to eradicate (negative qualities, feelings, habits, etc.)

   Synonyms: позбавля́тися (pozbavljátysja), позбува́тися (pozbuvátysja), збавля́тися (zbavljátysja), збува́тися (zbuvátysja), перебо́рювати (perebórjuvaty), викорі́нювати (vykorínjuvaty), здиха́тися (zdyxátysja), спека́тися (spekátysja)

2. (colloquial) to live out, to spend (one's life, days, etc.)

   Synonyms: прожива́ти (prožyváty), віджива́ти (vidžyváty)

3. (in collocations)

   зжива́ти зі сві́ту ― zžyváty zi svítu ― to torment, to abuse, to drive into the grave

   зжива́ти себе́ ― zžyváty sebé ― to become obsolete/outdated

Conjugation

For declension of participles, see their entries. Adverbial participles are indeclinable.

imperfective aspect
infinitive	зжива́ти, зжива́ть zžyváty, zžyvátʹ
participles	present tense	past tense
active	—	—
passive	—	зжи́ваний zžývanyj impersonal: зжи́вано zžývano
adverbial	зжива́ючи zžyvájučy	зжива́вши zžyvávšy
	present tense	future tense
1st singular я	зжива́ю zžyváju	бу́ду зжива́ти, бу́ду зжива́ть, зжива́тиму búdu zžyváty, búdu zžyvátʹ, zžyvátymu
2nd singular ти	зжива́єш zžyváješ	бу́деш зжива́ти, бу́деш зжива́ть, зжива́тимеш búdeš zžyváty, búdeš zžyvátʹ, zžyvátymeš
3rd singular він / вона / воно	зжива́є zžyváje	бу́де зжива́ти, бу́де зжива́ть, зжива́тиме búde zžyváty, búde zžyvátʹ, zžyvátyme
1st plural ми	зжива́єм, зжива́ємо zžyvájem, zžyvájemo	бу́демо зжива́ти, бу́демо зжива́ть, зжива́тимемо, зжива́тимем búdemo zžyváty, búdemo zžyvátʹ, zžyvátymemo, zžyvátymem
2nd plural ви	зжива́єте zžyvájete	бу́дете зжива́ти, бу́дете зжива́ть, зжива́тимете búdete zžyváty, búdete zžyvátʹ, zžyvátymete
3rd plural вони	зжива́ють zžyvájutʹ	бу́дуть зжива́ти, бу́дуть зжива́ть, зжива́тимуть búdutʹ zžyváty, búdutʹ zžyvátʹ, zžyvátymutʹ
imperative	singular	plural
first-person	—	зжива́ймо zžyvájmo
second-person	зжива́й zžyváj	зжива́йте zžyvájte
past tense	singular	plural ми / ви / вони
masculine я / ти / він	зжива́в zžyváv	зжива́ли zžyvály
feminine я / ти / вона	зжива́ла zžyvála
neuter воно	зжива́ло zžyválo

Conjugation of зжива́ти, зжива́ть (class 1a, imperfective, transitive)

Derived terms

• зжива́ння n (zžyvánnja)
• зжива́тися impf (zžyvátysja)

Further reading

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “зживати”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “зживати”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volumes 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN
• A. Rysin, V. Starko, Yu. Marchenko, O. Telemko, et al. (compilers, 2007–2022), “зживати”, in Russian-Ukrainian Dictionaries
• A. Rysin, V. Starko, et al. (compilers, 2011–2020), “зживати”, in English-Ukrainian Dictionaries
• “зживати”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)
• “зживати”, in Kyiv Dictionary (in English)
• “зживати”, in Словник.ua [Slovnyk.ua] (in Ukrainian)