дивний

Ukrainian

Etymology

Inherited from Proto-Slavic *divьnъ. By surface analysis, ди́во (dývo) +‎ -ний (-nyj).

Pronunciation

• IPA^(key): [ˈdɪu̯nei̯]

• Audio:

  (file)

Adjective

ди́вний • (dývnyj) (comparative дивні́ший, superlative найдивні́ший, adverb ди́вно)

1. surprising
2. strange, odd
3. amazing, wonderful, wondrous

Declension

		masculine	neuter	feminine	plural
nominative		ди́вний dývnyj	ди́вне dývne	ди́вна dývna	ди́вні dývni
genitive		ди́вного dývnoho		ди́вної dývnoji	ди́вних dývnyx
dative		ди́вному dývnomu		ди́вній dývnij	ди́вним dývnym
accusative	animate	ди́вного dývnoho	ди́вне dývne	ди́вну dývnu	ди́вних dývnyx
	inanimate	ди́вний dývnyj			ди́вні dývni
instrumental		ди́вним dývnym		ди́вною dývnoju	ди́вними dývnymy
locative		ди́вному, ди́внім dývnomu, dývnim		ди́вній dývnij	ди́вних dývnyx

Declension of ди́вний (hard)

Synonyms

• (surprising, amazing, wonderful, wondrous): дивови́жний (dyvovýžnyj)
• (amazing, wonderful, wondrous): чудо́вий (čudóvyj), чарівни́й (čarivnýj)

References

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “дивний”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• “дивний”, in Горох – Словозміна [Horokh – Inflection] (in Ukrainian)