Ягі́нт (Е́гінт, Яге́нт), Агі́нт — мужчынскае імя і вытворнае ад яго прозьвішча.
Хуткія факты Паходжаньне, Мова(-ы) ...
Закрыць
Агінта або Егінд (Aginto[1], Aginthe[2][3], Egind) — імя германскага паходжаньня[4]. Іменная аснова ег- (аг-, ек-) (імёны ліцьвінаў Ягвін, Ягоўд; германскія імёны Egwinus, Egold) паходзіць ад гоцкага agis 'страх' або agja 'вастрыё, меч'[5], а аснова -генд- (-гент-, -гінт-) (імёны ліцьвінаў Гентыла, Гінтэр, Эйгінт; германскія імёны Gentile, Genter, Eigint) — ад гоцкага gands 'посах', пераноснае 'чары'[6].
У Польшчы адзначаюцца прозьвішчы Агент (Agent) і Огінт (Ogint)[7].
Варыянты імя ў гістарычных крыніцах: Eginthen[8], Egynten[9] (Хроніка Лівоніі Германа Вартбэрга); Jaginth cum germano Romeikowicz (6 сьнежня 1410 году)[10]; under deme hoptmanne Jagdind genand woywode czur Lydaw (1422—1429 гады)[11]; Ганусу Екгинътовичу[12], чоловековъ… а Якинъта[13] (1440—1492 гады); domini Jagint… Jagynt (1452 год)[14]; Joannes Jagynthowicz Rimowjd (29 чэрвеня 1460 году)[15]; в Богдана а въ Якгинъта Воикгаловичов выменил землю ихъ отчинъную (2 ліпеня 1493 году)[16]; купил в Михаила а въ Якуба а в Матея Якинтовичовъ… их брата Андрушковы делницы (12 траўня 1497 году)[17]; на Миколаевую Галжбету Якинътовича, што жъ свекоръ ее Михаило Якинтовичъ (15 чэрвеня 1501 году)[18]; оделщанину Богдану Станевичу дана земля дядковщина его Якгинтовщина (2 жніўня 1512 году)[19]; люди Сомилишское волости: Якубъ Якгинтович (24 кастрычніка 1522 году)[20]; земли пустовъских… Якгинътовъщыну (5 сьнежня 1522)[21]; земль пустовских у в Оникъштенском повете… Якгинътовщину (4 красавіка 1525 году)[22]; Якгинт[23], Ян Якгинтовичъ[24], Якгинтовая Зофея[25] (1528 год); въ Сомилишъской волости… люди… Якубъ Якинтович (1529 год)[26]; Ja, Zophia Jaginthowna (6 красавіка 1536 году)[27]; Якгинтишки (1537 год)[28]; на Чернюху Якгинтовичъ и на дочку ее Недельку… Чернюха Янова дочка Якгинтовичъ (22 чэрвеня 1539 году)[29]; у Новомъ Дворе подданый господарьский Городенский Шиманъ Говеновичъ Якгинтовича (29 сьнежня 1540 году)[30]; з ыменья своего Окгинтъ[31], Войтехъ Якгинтовичъ[32] (1567 год); бояромъ господаръскимъ повету Ковенского Юрью Томашу и Павлу Яновичомъ Якгинтовича[33], Я Юрый, я Томашъ, а я Павелъ Яновичы Якгинтовича, бояре господарьские повету Ковенского[34] (23 чэрвеня 1583 году); на бояръ господарьскихъ повету Ковенского Юрья, Томаша, а Павла Яновичовъ Якгинтовичовъ (17 студзеня 1584 году)[35]; пани Катерына Балтромеевна Якгинтовича Яновая Станиславовича Кгруздзевая (10 кастрычніка 1596 году)[36]; Mihołaj Jagint na miejscu rodzica swego Marcina Jaginta (1667 год)[37]; Zofia Jagintowiczowa[38], Krzysztof Jagintowicz[39] (1690 год); Jagintowicze… Oginty… Jakintany… Ogince (1744 год)[40]; Antoni Egintowicz… Jan Jagintowicz (8 лютага 1769 году)[41]; dwór Oginty (1782 год)[42]; Parafia bobtowska… Jagintowicze — okolica (1784 год)[43]; Antoni Jagientowicz… Jerzy Jagintowicz… Jan Jagintowicz… Stanisław Jagintowicz… Jerzy Jagientowicz… Michał Jagintowicz; Stanisław Jagintowicz (11 лютага 1784 год)[44]; Antoni Jagintowicz… Jan Jagientowicz (9 лютага 1785 году)[45]; Jerzy Jagientowicz; Ignacy Jagientowicz… Jan Jagientowicz; Jerzy Agintowicz x; Ignacy Agintowicz x… Antoni Jagientowicz x; Wincenty Jagientowicz x; (9 лютага 1791 году)[46]; Benedykt Jagientowicz… Michał Jagientowicz… Kazimierz Pietkiewicz z Jagientowicz… z Jagintowicz: Onufry Rudziewicz; Jan Stankiewicz… Michał Jagintowicz z Szatyjów (10 лютага 1791 году)[47].
- Ягінт ( па 1434) — староста лідзкі, меў сына Яна Рымавіда
- Ганус Егінтавіч — літоўскі баярын, які атрымаў наданьне ад вялікага князя Казімера
- Міхайла, Якуб, Мацей і Андрушка Ягінтавічы — літоўскія баяры, якія ўпамінаюцца ў 1497 годзе
- Ягінт — майшагольскі баярын, які ўпамінаецца ў попісе войска Вялікага Княства Літоўскага 1528 году
- Ян Ягінтавіч — тавянскі баярын, які ўпамінаецца ў попісе войска ВКЛ 1528 году
- Рэйна Балтрамееўна Ягінтовіч — расенская зямянка, якая ўпамінаецца ў 1581 годзе[48]
- Кацярына Балтрамееўна Ягінтовіч — расенская зямянка, якая ўпамінаецца ў 1585 годзе[49]
- Мікалай Ягентовіч — вількамірскі зямянін, які ўпамінаецца ў 1620 годз[50]
- Якаў Агінт — селянін з гістарычнай Упіччыны, які ўпамінаецца ў 1825—1826 гадох[51]
- Міхаіл Іванавіч Агінт (Огінт) — старшыня Кібурскай воласьці на 1897 год[52]
Ягінтовічы[53] (Jagintowicz) гербу Тапор — літоўскі шляхецкі род зь Вільні і Віленскага павету[54].
Ягінтовічы (Jagintowicz) — літоўскі шляхецкі род з ваколіцаў Сьвянцянаў[55].
Ягінтовічы або Ягентовічы (Jagintowicz, Jagientowicz) — літоўскі шляхецкі род з Троцкага павету[56].
Егінтовічы (Jegintowicz) — літоўскі шляхецкі род з Троцкага павету[57].
Эгінтовічы (Egintowicz) гербу Ясенчык[58] — літоўскі шляхецкі род[59].
На гістарычнай Гарадзеншчыне існуе вёска Ягінты, на гістарычнай Ковеншчыне — Агінты і Ягентавічы.
Morlet M.-T. Les noms de personne sur le territoire de l’ancienne Gaule. T. III: Les noms de personnes contenus dans les noms de lieux. — Paris, 1985. P. 218.
Reichert H. Lexikon der altgermanischen Namen. I. — Wien, 1987. S. 15.
Khallieva Boiché O. Imja et Name, Aux sources de l'anthropnymie germanique, anglo-saxonne et slave. — Presses de l’université Paris-Sorbonne, 2015. P. 341.
Förstemann E. W. Altdeutsches Namenbuch. Bd. 1: Personennamen. — Bonn, 1900. S. 26.
Słownik etymologiczno-motywacyjny staropolskich nazw osobowych. T. 5: Nazwy osobowe pochodzenia niemieckiego. — Kraków, 1997. S. 39.
Walkowiak J. B. Litewskie nazwiska Polaków: słownik etymologiczno-frekwencyjny. — Poznań, 2019. S. 28, 239.
Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 2. — Leipzig, 1863. S. 80.
Scriptores rerum Prussicarum. Bd. 2. — Leipzig, 1863. S. 113.
Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 84.
Полехов С. Новые документы о Киевской земле XV века // Сфрагістичний щорічник. Вип. ІІ. — Киïв, 2012. С. 274.
Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 21.
Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 32.
Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 240.
Kodeks dyplomatyczny katedry i diecezji Wilenskiej. T. 1, z. 1: 1387—1468. — Kraków, 1932. S. 264.
Lietuvos Metrika. Knyga 3 (1440—1498). — Vilnius, 1998. P. 74.
Lietuvos Metrika. Knyga 6 (1494—1506). — Vilnius, 2007. С. 161.
Lietuvos Metrika. Knyga 5 (1427—1506). — Vilnius, 2014. P. 152.
Lietuvos Metrika. Knyga 9 (1511—1518). — Vilnius, 2002. P. 124.
Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 58.
Lietuvos Metrika. Knyga 12 (1522—1529). — Vilnius, 2001. P. 175.
Lietuvos Metrika. Knyga 12 (1522—1529). — Vilnius, 2001. P. 369.
Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 72.
Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 75.
Перапіс войска Вялікага княства Літоўскага 1528 года. Метрыка Вялікага княства Літоўскага. Кн. 523. — Менск, 2003. С. 104.
Lietuvos Metrika. Knyga 224 (4) (1522—1530). — Vilnius, 1997. P. 348.
Pergamentų katalogas. — Vilnius, 1980. P. 157.
Mackavičius A. Žemaitijos valsčių surašymas 1537—1538 m. — Vilnius, 2003. P. 178.
Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 5.
Акты издаваемые Виленской археографической комиссией. Т. 17. Акты Гродненского земского суда. — Вильна, 1890. С. 249.
Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 714.
Литовская метрика. Отд. 1. Ч. 3. — Петроград, 1915. С. 1334.
Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 391.
Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 395.
Акты, издаваемые Виленской Комиссией для разбора древних актов. Т. 24. — Вильна, 1897. С. 418.
Istorijos archyvas. T. 1: XVI amžiaus Lietuvos inventoriai. — Kaunas, 1934. P. 399.
Błaszczyk G. Herbarz szlachty żmudzkiej. T. 2. — Warszawa, 2015. S. 360.
Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Województwo trockie 1690 r. — Warszawa, 2000. S. 149.
Metryka Litewska. Rejestry podymnego Welkiego Ksiestwa. Województwo trockie 1690 r. — Warszawa, 2000. S. 159.
Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 236—237.
Vyskupo Ignoto Jokūbo Masalskio Kauno dekanato vizitacija 1782 m. — Vilnius, 2001. P. 388.
Vyskupo Ignoto Jokūbo Masalskio Kauno dekanato vizitacija 1782 m. — Vilnius, 2001. P. 574.
Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 372, 378.
Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. P. 396.
Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 470, 481, 486, 493.
Akta sejmiku kowieńskiego z lat 1733—1795. — Warszawa, 2019. S. 471—471, 473—475.
Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 1. ― Вильна, 1901. С. 83.
Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 1. ― Вильна, 1901. С. 123, 172, 176.
Опись документов Виленского центрального архива древних актовых книг. Вып. 9. ― Вильна, 1912. С. 387.
Тяжбы литовских крестьян и жителей местечек с управителями имений: сборник документов. Ч. 3. — Вильнюс, 1959. С. 195—198, 200.
Памятная книжка Ковенской губернии на 1898 год. — Ковна, 1897. С. 205.
Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2016. S. 536.
Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 93.
Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 291.
Malewski Cz. Rodziny szlacheckie na Litwie w XIX wieku. — Warszawa, 2022. S. 298.
Gajl T. Herby Szlacheckie Rzeczypospolitej Obojga Narodow. — Gdańsk, 2003. S. 270.
Ciechanowicz J. Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 3. — Rzeszów, 2001. S. 5.