Георг Соега
данський археолог / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Георг Соега (також Цоега або Зоега, нім. Georg Zoëga, у данській вимові Йорген Соега, дан. Jørgen Zoëga; 20 грудня 1755 — 10 лютого 1809) — данський археолог і нумізмат, дослідник коптської писемності; один із піонерів єгиптології, друг і консультант Бертеля Торвальдсена. Кузенами Соеги були ботанік Йоган Соега[en], учень Ліннея, і дипломат Георг Ніколаус Ніссен[en] — другий чоловік Констанції Моцарт.
Георг Соега | |
---|---|
дан. Jørgen Zoëga | |
Народився |
20 грудня 1755(1755-12-20)[1][2][…] Daler Parishd, Тендерська комуна, Південна Данія, Данія |
Помер |
10 лютого 1809(1809-02-10)[1][2][…] (53 роки) Рим, Папська держава |
Країна | Данія |
Діяльність | антрополог, мистецтвознавець, археолог |
Alma mater |
Геттінгенський університет Лейпцизький університет |
Галузь | археологія |
Заклад | Кільський університет |
Вчене звання | професор |
Вчителі | Хрістіан Готліб Гейнеd |
Відомі учні | Фрідріх Готліб Велькерd |
Членство |
Баварська академія наук Данська королівська академія наук Прусська академія наук |
Брати, сестри | Hans Zoegad |
Діти | Maria Emilia Zoëgad |
Нагороди | |
Георг Соега у Вікісховищі |
Походив із родини священників, його предки переїхали до Південної Данії з Північної Італії у XVI столітті. Рідною мовою Георга Соеги була німецька, свої твори він публікував латинською та італійською мовами. Навчався в університетах Геттінгена і Лейпцига, мав заступництво міністра Ове Гег-Гульдберга, якийсь час навчався у австрійського нумізмата Йоганна Еккеля[de]. Після 1783 року Соега жив у Римі, де перейшов у католицтво; його головним покровителем став кардинал Борджіа[de]. Від 1790 року — член Данської королівської академії образотворчих мистецтв. 1798 року призначений данським генеральним консулом у Римі. 1802 року обраний професором та бібліотекарем університету Кіля, але фактично ніколи не обіймав цих посад. Іноземний член Баварської та Прусської академій наук (1806, в останню обраний одночасно з Гете)[3][4]. За два тижні до смерті був обраний кавалером реформованого ордена Данеброг.
Як учений, Георг Соега прагнув поєднати стилістичний аналіз Вінкельмана з філологічним підходом, спробував побудувати типологію єгипетського мистецтва. У дусі антикварної школи він склав компендіуми, що описують єгипетські обеліски, александрійські імператорські монети та барельєфи римської доби. Соега став одним із перших вчених, які займалися розшифровкою єгипетських ієрогліфів на основі коптської філології. Йому вдалося визначити, що імена фараонів у текстах оточено рамкою (картушем) і можуть бути записані фонетично, цілком правильно вважав Розетський камінь важливим для остаточного дешифрування єгипетського письма. Як коптолог, Соега виявився першовідкривачем літературних та проповідницьких текстів патріарха Шенуте та вперше опублікував їх. Також його вважають одним із засновників сучасної наукової археології. Не займаючись викладанням, він став учителем Фрідріха Велькера[en], який видав у своєму перекладі німецькою мовою деякі доповіді та короткі статті Соеги[5]. 1910 року вченому встановлено памятник[en] у Копенгагені. У 1967—2013 роках було опубліковано корпус листування Соеги в шести томах. 2013 року в Римі та Болоньї відбулася міжнародна конференція пам'яті вченого, на якій на сучасному науковому рівні переглянуто його досягнення як історика мистецтва та єгиптолога.