Loading AI tools
роман Густава Майрінка З Вікіпедії, вільної енциклопедії
«Ґолем» (нім. Der Golem) — перший і найвідоміший роман австрійського письменника-експресіоніста Густава Майрінка, одна з найвизначніших пам'яток літератури експресіонізму.
Ґолем | ||||
---|---|---|---|---|
нім. Der Golem | ||||
Жанр | фантастика жахів | |||
Форма | роман | |||
Автор | Густав Майрінк | |||
Мова | німецька | |||
Опубліковано | 1915 | |||
Країна | Німеччина і Австрія | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Дія відбувається в Празі. Якось безіменний оповідач переплутав свій капелюх з іншим, усередині якого було написано ім'я власника — Атанасіус Пернат. Після цього він став бачити дивні уривчасті сни, в яких він був тим самим Пернатом — каменерізом і реставратором з єврейського гетто в Празі. У цих снах він переживає цілу історію, і, врешті-решт, намагається знайти Атанасіуса Перната в реальності, і дізнається, що події, які він бачив у своїх снах, відбувалися насправді багато років тому…
Роман, опублікований 1915 року, здобув широкий успіх. Попри те, що в цей час тривала Перша світова війна, і подібні немілітаризовані твори в Австро-Угорщині не мали успіху, роман розійшовся тиражем 100 000 примірників.
Переклади українською:
Роман залишив значний слід у кінематографі. Легенду про Ґолема, яка стала широко відомою завдяки книзі Майрінка, використав Пауль Вегенер для створення цілої трилогії фільмів про глиняну людину. 1936 року також знято ремейк на один з фільмів Вегенера.
«Ґолема» екранізував 1967 року французький режисер Жан Кершброн. 1979 року в Польщі режисер Пйотр Шулькін зняв фільм «Ґолем», у якому використано персонажів з роману, проте сюжет, місце і час дії були зовсім іншими.[1]
У своєму есе "Надприродний жах у літературі" Г. П. Лавкрафт сказав, що роман є одним з "найкращих прикладів" єврейської дивної фантастики. Також у листі він назвав його "найвеличнішою дивною річчю, з якою я стикався за останні роки!".[2]
Дейв Ленгфорд, рецензуючи "Голема" для White Dwarf #80, заявив, що "Це такий кошмар, який може приснитися після вечора, коли ви з'їли забагато лобстерів і Кафки. Дуже дивно".[3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.