Якуб Ґаватович (Ґават) (вірм. Հակոբ Գավաթովիչ, Գավաթ, пол. Gawatowicz (Gawat) Jakub)[1] 17 березня 1598, Львів — 17 червня 1679, там само) — польський[1] й український письменник вірменського походження, священик, педагог, культурно-освітній діяч.
Життєпис
Народився Якуб у сім’ї Каспара Ґаватовича та Анни Вільгельмівної. Батьки його були хоч міщанами, та зубожілими, тож хлопчик прожив та провчився у Львові лише в початкових класах (хоча місто любив він завжди, підписував себе як «львів’янин” (leopolite) і ще не раз туди вертався), а далі «опинився аж у Бережанах, на хлібі Катерини Анни зо Штемберку Костки Сєнявської». Одначе це не завадило юному Якубу згодом вступити до Ягеллонської академії у Кракові, що вважалася одним із найкращих навчальних закладів середньовічної Європи. Вже у 17 років Ґаватович закінчив академію зі ступенем бакалавра. Це свідчить про твердість та наполегливість характеру майбутнього педагога, драматурга і священика, який зміг подолати злидні ще змалку, не повертаючись до них протягом усього життя.
Згодом був учителем в Кам'янці Струмиловій, священиком у Вижнянах[1] і Бережанах, де проживав у маєтку Катерини Сенявської.
Автор перших українських інтермедій «Продав кота в мішку» та «Найкращий сон». Ці інтермедії — одні з перших, відомих нині, драматичних творів живою українською мовою[2][3] було надруковано латинкою як додаток до твору «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого» (Львів, 1619). Вперше поставлені в день Івана Хрестителя 1619 того ж року у Кам'янці-Струмиловій (теперішня Кам'янка-Бузька Львівської обл.) у під час постановки п'єси «Трагедія…». Текст твору «Трагедія, або Образ смерті пресвятого Івана Хрестителя, посланця Божого» надрукував Ян Шеліга.[4]
Питання про належність цих інтермедій перу Ґаватовича залишається дискусійним, ймовірно, записав їх уже готовими з мандрівного драматичного репертуару.
1622 р. знову переїхав до Бережан, прийняв чернецтво під іменем Ґават. Від 1628 р. проживав у містечку Вижняни, нині Золочівського району Львівської області. 1669 p. переселився до Львова. Написав і переклав з латинської низку теологічних творів.
1655 року під час облоги Львова козаками, брав участь у переговорах з Богданом Хмельницьким. З 1669 р. жив у Львові; автор багатьох польськомовних творів (зокрема, «Казання», 1629; «Школа терпіння», 1640; «Зеркало духовної любові», 1645).
Якуб Ґаватович помер 17 червня 1679 року, про що Ян Юзефович написав, охарактеризувавши педагога, драматурга і священика «мужем звісним із богатьох праць і великих заслуг у нашім костелі тай в цілій архідієцезії».
«Трагедія про смерть Івана Хрестителя...»
Цінність «Трагедії про смерть Івана Хрестителя, посланця Божого» полягає не лише в міжактних інтермедіях, але й самому творі, який є цінним художнім надбанням. Події в «Трагедії…» відбуваються практично в реаліях життя самого Ґаватовича, але замість дійсних образів того часу ми маємо протагоніста — Івана Хрестителя, антагоністів: трьох чортів, Ірода, а також кількох інших героїв. Іван Хреститель, що на початку твору поневірявся пустелею, йде у світ проповідувати християнство. Там він натикається на трьох злісних чортів, а також на царя Ірода, який, перечачи Божим законам, вирішує побратися з жінкою свого брата. Іван, пішовши через це грішне діло проти царя, помирає завдяки одному з чортів, що змовився з Іродиядою (матір’ю Ірода). Після цього янгол Івана Хрестителя просить в Бога, щоб той помстився за Івана, який був людиною Божою. В кінці твору «Божа Справедливість» ступає на землю і вбиває царя Ірода за його гріхи.
Примітки
Джерела
Посилання
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
