Японські роди
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Японські роди (日本の氏族, にほんのしぞく, ніхон но шідзоку) — роди з Японії, які відіграли важливу роль в її історії й становили шляхетський правлячий клас країни. Класифікувалися за наближеністю до імператора, за чотирма основними династіями (Фуджівара, Тайра, Мінамото, Тачібана), за приналежністю до столичної придворної шляхти (аристократії) або земельного самурайства (військового стану), за місцем в аристократичній чи самурайській ієрархії[1]. Найважливіші роди виводили своє походження від шінтоїстських божеств, менш шляхетні — від історичних імператорів або членів імператорського дому. З XIV—XV ст. більшість родів використовували родові емблеми для позначення свого майна. Однойменні роди розрізнялися за цими емблемами, місцем походження або назвою земельного уділу. Після реставрації Мейджі 1898 року усі знатні родини придворних і самураїв були поділені на титуловану і нетитуловану шляхту. Ця система поділу зберігалася до поразки Японії в Другій світовій війні в 1945 році, по якій всі привілеї на базі знатності чи походження були скасовані законодавчо. В японській офіційній документації (родоводах, генеалогічних дослідженнях, першоджерелах) називалися родами (氏) або домами (家)[1]. У деяких українських працях помилково називаються «кланами» на англійський манер (англ. clan — прямий аналог українського «рід»), попри те, що японці не належали до кельтських народів і не мали кланової системи родичівства[1]. Також — японська шляхта.