Loading AI tools
польський архітектор З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Якуб Фонтана (італ. Giacomo Fontana, пол. Jakub Fontana; 1710, Щучин — 12 або 13 квітня 1773, Варшава) — видатний республіканський бароковий архітектор, королівський архітектор, нобілітований у 1764; син Юзефа i брат Яна Кантія.
Якуб Фонтана Giacomo Fontana | |
---|---|
італ. Giacomo Fontana | |
Ім'я при народженні | Giacomo Fontana |
Народився | 1710 Щучин |
Помер | 12 або 13 квітня 1773 Варшава |
Громадянство | Річ Посполита |
Національність | італієць |
Діяльність | архітектор |
Галузь | архітектура[1] |
Відомий завдяки | архітектор |
Magnum opus | Колегіум нобіліум |
Військове звання | полковник |
Рід | Фонтани[d] |
Батько | Юзеф Фонтана |
Автор більше вісімдесяти архітектурних і мистецьких проектів, втілених під впливом саксонського бароко, французького рококо та сучасного класицизму.
Старший син в родині Юзефа Фонтана. Перші кроки в професії робить під керівництвом батька, згодом стає його помічником. У 1732—1736 роках відбув освітню мандрівку під час якої ознайомився з архітектурними шедеврами північної Італії, Риму, Парижа, свіжими течіями в архітектурі, придбати фахову літературу.
Ранній етап творчості припадає на 1729-1743 роки. Тоді він поруч з батьком бере участь у будівництві веж костелу оо. Піярів у Ловічу (1729), що являють поширений в Речі Посполитій зразок храмових веж 1730-х років. Ще однієї спільною із батьком працею вважається костел оо. Францисканців по вулиці Закрочимській у Варшаві. Якубові Фонтані приписують ескіз головного фасаду святині (збудований у 1750, перероблений Юзефом Боретті у 1788 році).
По смерті батька у діяльності архітектора настає зрілий етап (1743-1763 роки). Від 1742 року маршалок великий коронний Францішек Бєлінський знаходить Якубові Фонтана застосування як для реалізації громадських інтересів так і приватних. Серед іншого виконання архітектором обмірів варшавських будівель для визначення суми ліктьового податку і впорядкування міста. Водночас на цей період припадає велика кількість замовлень які надходили від заможних магнатів. Набули втілення такі проекти як Collegium Nobilium, шпиталь Святого Роха, суразький костел.
1750 рік стає «точкою зворотного відліку» у діяльності архітектора. Тоді він був заангажований до перебудови палацу Браніцьких у Білостоці. Невдовзі отримав запрошення від Евстахія Потоцького на перебудову рококового палацу у Радзиню-Підляському.
З Якубом Фонтаною співпрацювали видатні митці свого часу, зокрема: Ян Єжи Плерш, Ян Хризостом Редлер.
Після обрання Станіслава Августа Понятовського королем Речі Посполитої отримує звання королівського архітектора (1751)[джерело?], відтак долучається до вирішення нагальних містецьких питань Королівського замку і інших державних будівель. Творчість цього етапу позначена впливом класицизму. Від 1761 року отримував пенсію як Архітектор Скарбу Коронного і Речі Посполитої.
Наприкінці життя був «здистанційований» молодшим поколінням станиславівських архітекторів.[2]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.