Юрій Коріятович

	Юрій Коріятович
Прапор	Князь подільський
1363 — 1374
Співправитель:	Олександр Коріятович
Попередник:	Федір Дмитрович
Наступник:	Олександр Коріятович
Прапор	Господар Молдови
весна 1374 — осінь 1374
Попередник:	Стефан I Мушат
Наступник:	Петру I; Олександр Добрий
Народження:	приблизно 1346; Васлуй, Румунія
Смерть:	1375 або 1377; Васлуй (місто)
Рід:	Коріятовичі
Батько:	Коріят-Михайло
Діти:	Анна

Юрій Коріятович (нар. ? — пом. близько 1375, Васлуй) — подільський князь, короткочасно молдовський господар. Представник роду Коріятовичів.

Коротка інформація Прапор Князь подільський, 1363 — 1374 ...

Закрити

Вважається найстаршим сином князя Коріята Гедиміновича.

Столицю мав у місті Смотричі, в 1374 р. збудував місто-фортецю Кам'янець, разом з братом Олександром Покровську замкову церкву, надав йому магдебурзьке право. Був одружений з донькою Лацька Молдовського — внучкою першого молдовського господаря Богдана I.

До 1374 був запрошений на князювання до Молдови, збудував столицю в Сучаві. 3 липня 1374 р. Юрій Коріятович видав в Берладі грамоту, на якій він вказаний, як правитель Молдовської землі. Вказаний в Молдовському літописі як засновник грецької православної Митрополії в місті Сучаві з юрисдикцією в Охриді; до того часу молдовська церква була залежною від Галицької митрополії (до 1371 р. єпископства). Також перший молдовський митрополит був з Охриду.

Помер в монастирі Василів (Васильків), де також був похований^{[джерело?]}. У 1575 р. там ще була його могила. В наш час ніякі дослідження не проводились.

В історичних джерелах має місце плутанина між господарем Молдавії у 1399—1400 роках Югою Безногим та подільським князем Юрієм Коріятовичем, який також був господарем Молдавії у 1374 році. Плутанина виникла через те, що Юга — це адаптований у румунській місцевості варіант руського імені Юрій. Крім того, Юга міг бути охрещений на честь Юрія Коріятовича, оскільки його мати Анастасія була княгинею литовського походження^[1].

Анна — княгиня подільська (пом. 2 листопада 1418) — була дружиною молдовського господара Олександра Доброго. Від цього шлюбу було 3 дітей:

Олександр Добрий та Анна Княгиня Подільська (Сучавський монастир)
Сучава
Церква Св. Георгія в Сучаві
Церква Св. Георгія в Сучаві (реставрована)
Руїни княжого замку в Сучаві
Кам'янець-Подільський

[1]
Documenta Romaniae Historica A. Moldova, vol. I (1384—1475), Institutul de Istorie și Arheologie A.D. Xenopol, Editura Academiei Republicii Socialiste România, București, 1975, p. 7

Михайловський В. Васальні стосунки князів Коріатовичів із Казимиром ІІІ та Людовіком Угорським // Український історичний журнал. — К., 2010. — № 4 (493) (лип.—серп.). — С. 4—15. — ISSN 0130-5247.
Австрійсько-угорська монархія. — Відень, 1899. — С. 70.