Loading AI tools
фінський поет-романтик, філософ З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ю́ган Лю́двіг Ру́неберг (швед. Johan Ludvig Runeberg; 5 лютого 1804, Якобстад, Фінляндія — 6 травня 1877, Порвоо, Фінляндія) — фінський поет-романтик, філософ, писав шведською мовою.
| Юган Людвіг Рунеберг | ||||
|---|---|---|---|---|
| Johan Ludvig Runeberg | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | швед. Johan Ludvig Runeberg | |||
| Народився | 5 лютого 1804 Якобстад, Фінляндія | |||
| Помер | 6 травня 1877 (73 роки) Порвоо, Фінляндія | |||
| Поховання | Порвоо | |||
| Громадянство | Велике князівство Фінляндське | |||
| Національність | швед | |||
| Діяльність | поет, філософ | |||
| Сфера роботи | поезія | |||
| Alma mater | Королівська академія Обо | |||
| Мова творів | шведська | |||
| Роки активності | з 1827 | |||
| Напрямок | романтизм | |||
| Жанр | поезія | |||
| Magnum opus | цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя» | |||
| Членство | Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей і Q10727832? | |||
| Конфесія | лютеранство | |||
| Батько | Lorenz Ulrik Runebergd | |||
| Брати, сестри | Carolina Runebergd | |||
| У шлюбі з | Fredrika Runebergd | |||
| Діти (8) | Валтер Рунеберг, Ludvig Mikael Runebergd, Lorenzo Runebergd, Johan Wilhelm Runebergd і Fredrik Runebergd | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди | ||||
| Сайт: runeberg.net | ||||
|
| ||||
 Юган Людвіг Рунеберг у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Його найвідоміший цикл віршів — «Оповідання прапорщика Столя» (швед. Fänrik Ståhls sägner); один із творів цього циклу — «Наша земля» (швед. Vårt land, фін. Maamme) — став державним гімном Фінляндії. За етнічним походженням швед (його рід походить зі шведської провінції Емтланд).
Був першою дитиною в родині моряка Лоренца Ульріка Рунеберга й Анни Марії Мальм. Відзначився тим, що почав надзвичайно пізно говорити.
Освіту здобув у м. Оулу, потім у м. Вааса, пізніше навчався в Університеті Обу (Турку, 1822). Тут увійшов у коло молодих шведських учених-феноманів — Йогана Снельмана, Захаріаса Топеліуса[1]. Ці люди відіграли ключову роль у фінському національному відродженні XIX ст. і, зокрема, у національному становленні Рунеберга. Також у Турку Рунеберг починає публіцистичну творчість. Проте через нестатки перериває навчання і два роки проводить у місцевості Сааріярві, де близько знайомиться з патріархальним побутом фінського селянства[2]. Звідси він виносить романтичний образ фінського народного світу, де зберігаються неушкодженими стародавні національні традиції.
1827 Рунеберг отримує ступінь магістра і залишається в університеті (у цей час ун-т перевели з Турку до Гельсінкі) доцентом латинської літератури. З 1830 викладає риторику. Випускає першу збірку «Вірші» (швед. Dikter), яка стала подією у всій шведськомовній літературі. У цей же час захоплюється фольклором, перекладає сербську народну поезію.
1831 одружується з Фредерікою Шарлоттою Тенґстрем — вони матимуть восьмеро дітей. Сама дружина згодом також стане письменницею — авторкою історичних творів у стилі Вальтера Скотта, а один із синів, Вальтер — відомим скульптором.
1832—1837 — редагує літературний журнал «Ранкова зоря».
1833 — друга збірка віршів. 1837 — переїзд до м. Порвоо, де він згодом стає директором класичної гімназії. Тут же він заснував шведомовну газету Borgå Tidning.
1851 — поїздка до Швеції на зустріч із відомими скандинавськими поетами. На пропозицію залишится у Стокгольмі на вигідному місці, він сказав: «Фінляндія — бідна мати, якій потрібні всі її сини.»
1857 — закінчив роботу над новою редакцією перекладів псалмів для Лютеранської церкви («Проект шведської книги псальмів для євангелічно-лютеранських приходів у Великому князівстві Фінляндському»).
1863 — Рунеберга на полюванні розбиває параліч, який приковує поета до ліжка і назавжди позбавляє можливості творити.
1876 — іноземний почесний член Петербурзької АН. Кавалер ордена святої Анни, доктор богослов'я.
Рунеберг — лідер серед фінських авторів XIX ст. за кількістю перевидань у світі. Творчий спадок вражає[кого?] — це три збірки віршів, епічні, драматичні поеми, балади, легенди, переклади, літературно-критичні, філософські статті, есеї. У них поєднався романтичних світогляд, глибокий інтерес і знання античності, класицистська поетична традиція, лютеранські ідеали. На думку критиків, Рунеберг — останній європейський поет-романтик, який стоїть в одному ряду з П. Шеллі, В. Гюґо, Ламартіном, Ш. Петефі, Т. Шевченком.
Рунеберг був справді набожною людиною і створив цикл духовних псальмів для лютеранської церкви. Із світської творчості виділяють трагедію «Kungarne pa Salamis» (Королі в Саламіні). На думку критиків, дещо випадає з контексту його творчості романтична поема «Nadeschda» (Надежда, 1841), в якій ідеалізується московська цариця Катерина II.
Серед найвідоміших творів Рунеберга — поема, що написана гекзаметром, «Полювальники на лося» (швед. Elgskyttarne), «Король Фьялар» (швед. Kung Fjalar), текст «Björneborgarnas marsch», цикл віршів «Оповідання прапорщика Столя» (швед. Fänrik Ståhls sägner)[3]. Останній присвячений боротьбі шведської армії проти інтервенції Російської імперії 1808—1809, але насправді маніфестує новий фінський націоналізм, що прагне до політичного звільнення Батьківщини. «Оповідання» отримали «культову» популярність, і разом з «Калевалою» Е. Леннрота, рахуються базовими літературними творами фінської нації. Всі твори перекладені фінською мовою. Також 2005 в Санкт-Петербурзі видано велику збірку творів Рунеберга у російських перекладах. Українських перекладів Рунеберга поки що немає.
5 лютого у Фінляндії святкують День Рунеберга.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
