гора на кордоні Грузії та Росії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Шхельда (груз. შხელდა) — гірський масив у центральній частині Великого Кавказу, на південний схід від Ельбрусу. Включає такі вершини, як Східна (4320 м), Центральна (4310 м), Третя Західна (Аристова, 4280 м), Друга Західна (4300 м), Західна (4129 м), Профспілок (4100 м). З північного схилу масиву спускається льодовик Шхельда.
|
Шхельда ka/შხელდა | ||||
 | ||||
|
43°08′54″ пн. ш. 42°38′42″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Грузія, Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Самегрело-Земо-Сванеті, Кабардино-Балкарія | |||
| Система | Великий Кавказ | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 4320 м | |||
  Шхельда Шхельда (Грузія) | ||||
 | ||||
Радянські альпіністи вперше піднялися на Шхельду в 1936 році.
Історія підкорення Шхельдинського масиву починається з 1903 року, коли 1 серпня група Р. Гельблінга здійснила перше сходження, піднявшись на Східну Шхельду по південно-східному гребеню. Далі були зроблені безуспішні спроби кількох груп взяти штурмом складні, технічно важкі північні стіни масиву. І нарешті добилися перемоги Ф. Кропф і П. Зарічняк, які штурмували в негоду Північну стіну Центральної Шхельди з 14 по 25 липня 1936 р. В 1940 р. майже одночасно масив пройшли траверсом дві групи: із заходу на схід — Л. Надєждіна і зі сходу на захід — В. Нестерова.
1977 рік — при сходженні на центральну вершину Шхельди загинули альпіністи з Ленінграда Віктор Давидов, Володимир Кулемза, Нінель Соколова й Валентин Соколов. У сходженні брали участь 6 альпіністів — крім згаданих, Олексій Лопатко й Володимир Титов. Альпіністи йшли трьома зв'язками по двоє; при проходженні льодовика зірвалася перша двійка (Кулемза—Давидов), зачепивши при падінні другу двійку (Соколов—Соколова), переплутані мотузки не дали можливості жодному з альпіністів зарубатися на льодовику, і всі четверо, що зірвалися зісковзнули по льодовику до перегину. Двійка, що коли залишився (Лопатко — Титов) спустилася до місця падіння, троє альпіністів були мертві, пульс прощупувався тільки у Владмира Кулемзи — у нього був перелом черепа, і через якийсь час він теж помер.
