Loading AI tools
австрійський композитор, скрипаль, диригент З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Йо́ганн Бапти́ст Штра́ус ІІ (нім. Johann Baptist Strauss; 25 жовтня 1825 — 3 червня 1899) — австрійський композитор, скрипаль, диригент. Старший син Йоганна Штрауса старшого.
| Йоганн Баптист Штраус | |
|---|---|
| нім. Johann Strauss[1] | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | нім. Johann Baptist Strauss II |
| Народився | 25 жовтня 1825 Відень, Австрійська імперія |
| Помер | 3 червня 1899 (73 роки) Відень, Австро-Угорщина ·pleuropneumoniad |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Громадянство |  Австрійська імперія.svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Діяльність | композитор |
| Галузь | компонування музикиd, опера, класична музика, оперета, популярна музика і інструментальна музика |
| Вчителі | Franz Amond і Joseph Drechslerd |
| Відомі учні | Johann Reschd |
| Знання мов | німецька[2] |
| Роки активності | з 1844 |
| Magnum opus | The Gypsy Barond, Кажан (оперета) і На прекрасному блакитному Дунаї |
| Рід | Штрауси |
| Батько | Йоганн Штраус I |
| Мати | Maria Anna Streimd |
| Родичі | Alice Meysznerd |
| Брати, сестри | Йозеф Штраус і Едуард Штраус |
| У шлюбі з | Генрієта Трефц[en] (1862—1878) Анжелікою Дітріх (1878—1882) Аделя Дойч (1887) |
| Автограф |  |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0006310 |
| |
Народився 25 жовтня 1825 у Відні. У 1844 році організував власний концертний ансамбль, що потім переріс в оркестр і незабаром приніс популярність Штраусу-диригенту й композиторові. По смерті батька Штраус об'єднав його оркестр зі своїм і здійснив концертні поїздки по європейських містах; у 1856-65 роках й 1869 році бував у Російській імперії, керував літніми концертними сезонами в Павловську, де виконував твори західноєвропейських, російських композиторів і власну музику. У 1863-70 роках — диригент віденських придворних балів.
1870 року відмовився від роботи придворного диригування, що, однак, не завадило йому продовжувати гастролі з тріумфальним успіхом. У 1872 році Штраус гастролював у США, в 1872 й 1886 роках виступав у Москві й Петербурзі. У 1871 році Штраус написав свою першу оперету — «Індіго та 40 розбійників», а після успішної прем'єри третьої оперети Штрауса — «Кажан»[3], він здобув всесвітнє визнання як оперетний композитор.
У 1862 році Йоганн Штраус одружився зі співачкою (Єтті Трефц[en]), яка вже мала до нього трьох дочок і чотирьох синів, що, однак не завадило їхньому шлюбу. Разом вони прожили до 1878 року, коли Єтті Треффц померла. Вважають, що саме вона надихнула Штрауса до роботи в оперетному жанрі.
Другий шлюб Штрауса з актрисою Анжелікою Дітріх не був щасливим, що змусило композитора подати на розлучення. Відмова Римо-католицької церкви у розлученні змусила Штрауса перейти у протестантизм та змінити громадянство, у 1887 році він прийняв громадянство держави Саксен-Кобург-Готи. У серпні 1887 року Штраус одружився втретє з Аделею Дойч, якій пізніше він присвятив популярний вальс «Аделя».
У 1892 році Йоганн Штраус спробував себе в оперному жанрі, проте його єдина опера — «Лицар Пасман» (Ritter Pásmán) не набула популярності. У травні 1899 року він простудився на ранку в придворному театрі, де диригував увертюрою до «Кажана», почалося запалення легенів, яке стало для композитора фатальним. 3 червня 1899 року Штраус помер. Похований Йоганн Штраус на центральному цвинтарі Відня «Zentralfriedhof».
Штраус — найвидатніший майстер віденського вальсу й віденської оперети. Написав близько 500 творів танцювальної музики (вальси, польки, мазурки у), які підняв на високий художній рівень. Опирався на традиції Франца Шуберта, Клода Вебера, І. Ланнера, а також свого батька (у тому числі розвинув форму 5-частинного вальсового циклу з інтродукцією і кодою), симфонізував вальс і додав йому індивідуальну образність. Романтична натхненність, мелодійна гнучкість і краса, опора на австрійський міський фольклор, практику побутового музикування обумовили популярність вальсів Штрауса «Прощання з Петербургом» (1858 рік), «Життя артиста», «На прекрасному блакитному Дунаї» (обидва — 1867 рік), «Казки Віденського лісу» (1868 рік), «Віденська кров» (1873 рік), «Весняні голоси» (1883 рік), «Імператорський вальс» (1890 рік) як в Австрії, так й в інших країнах.
Штраус почав писати оперети під впливом Жака Оффенбаха в 1870-х роках. Однак, на відміну від драматургично насиченої французької оперети, в опереті Штрауса панує стихія танцю (залучається головним чином вальс, а також чардаш, галоп, мазурка, кадриль, полька тощо). Вершини творчості Штрауса в цьому жанрі — «Кажан» (1874 рік), «Циганський барон» (1885 рік). Штраус вплинув на творчість Оскара Штрауса, Франца Легара, Імре Кальмана, а також Ріхарда Штрауса (опера «Кавалер троянди»). Музику Штрауса цінували його сучасники — Й. Брамс, М. А. Римський-Корсаков, П. І. Чайковський та інші.
Українська поетеса і перекладачка Тетяна Череп-Пероганич переклала з російської інструментальні твори Йоганна Штрауса для голосу «Блакитний Дунай» (слова невідомого автора), «Казки Віденського лісу» (слова С. Степанової) з концертно-камерного репертуару Євгенії Мірошниченко. Ці переклади увійшли до видання «Душа — се конвалія ніжна…», що вийшло друком в 2021[4].
Вулиця Штрауса у містах Дніпро, Кривий Ріг, Горлівка.
Провулок Штрауса у Дніпрі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
