Шляховий-Кармелюк Марко Семенович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Марко́ Семе́нович Шляхови́й (отаман Кармелюк) — (25 квітня (7 травня) 1893(18930507)[1], село Глеваха, Глеваської волості, Київського повіту, Київська губернія — 14 серпня 1921, село Глеваха, Будаївська волость, Київський повіт, Київська губернія) — український військовий і громадський діяч, голова Українського армійського комітету 8-ї армії (Румунський фронт, кінець 1917 — початок 1918 років), комісар Будаївської волості (нині м. Боярка) Української Народної Республіки в березні 1918 р., отаман 2-ї Київської селянської повстанської дивізії, козак Дніпровської повстанської дивізії отамана Зеленого, штабний працівник 2-го партизанського загону Михайла Павловського, військовий комендант Козятина та околиць (осінь 1919), голова Будаївської волосної церковної ради УАПЦ (1921). Автор спогадів «Записки повстанця» (1920—1999).
Марко Семенович Шляховий | |
---|---|
Прізвисько | отаман Кармелюк |
Народився | 1887(1887) Російська імперія, Київська губернія, Васильківський повіт, село Глеваха |
Помер | 14 серпня 1921(1921-08-14) Київська губернія, Київський повіт, село Глеваха ·вбитий |
Громадянство | Російська імперія → УНР |
Національність | українець |
Діяльність | військовослужбовець |
Відомий завдяки | Військовий та громадський діяч |
Посада | комісар Будаївської волості |