Шлезвіг-Гольштейн (провінція)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шле́звіг-Гольште́йн, або Шле́звіг-Гольште́йнська прові́нція (нім. Provinz Schleswig-Holstein) — у 1867–1946 роках прусська провінція на території Ютландського півострова. Провінційна столиця — Кіль (1867—1879, 1917—1946), Шлезвіг (1879—1917). Перебувала у складі Прусського королівства (1867—1871), Німецької імперії (1871—1918), а також Вільної держави Пруссія, що входила до Веймарської республііки (1918—1933) і нацистської Німеччини (1933—1945). Створена 1867 року на основі герцогств Шлезвіг і Гольштейн[2], до яких 1876 року приєднали Саксонію-Лауенбург. Займала терени сучасних німецьких федеральних земель Шлезвіг-Гольштейн, Гамбург. До 15 червня 1920 року включала Південну Данію (так званий Північний Шлезвіг), яка була віддана Данії за результатами плебісциту після поразки Німеччини у Першій світовій війні. Площа — 15.682 км² (1939)[1]. Населення — 1.589.267 осіб (1939)[1]; густота населення — 101 ос./км² (1939). 23 серпня 1946 року перетворена на федеральну землю Шлезвіг-Гольшейн.
Шлезвіг-Гольштейн | |
---|---|
Країна: | 1867—1871: Пруссія 1871—1946: Німеччина
|
Центр: | 1867—1879: Кіль 1879—1917: Шлезвіг 1917—1946: Кіль |
Герцогства: | Шлезвіг, Гольштейн і Саксонія-Лауенбург |
Наступник: | Шлезвіг-Гольштейн |
Площа: | 15.682 км² (1939)[1] |
Населення: | 1.589.267 осіб (1939)[1] |