Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Шанін Петро Миколайович (2 жовтня 1880, Вознесенськ — 10 липня 1941, Київ) — український військовий діяч, підполковник Армії УНР, до цього — російський військовик. Начальник електротехнічної управи головного інженерного управління військового міністерства послідовно Української Держави та УНР[1].
Шанін Петро Миколайович | |
---|---|
Підполковник | |
Загальна інформація | |
Народження | 2 жовтня 1880 Вознесенськ, Херсонська губернія |
Смерть | 10 липня 1941 (60 років) Київ |
Громадянство | Російська імперія → УНР → СРСР |
Національність | росіянин |
Військова служба | |
Роки служби | 1899—1917 1918—1919 1919–???? |
Приналежність | Російська імперія → УНР |
Вид ЗС | Армія УНР |
Рід військ | Сухопутні війська |
Формування | Кавказька саперна бригада 2-й Кавказький саперний батальйон 3-й радіотелеграфний дивізіон Головне інженерне управління |
Війни / битви | Перша світова війна Радянсько-українська війна |
Нагороди та відзнаки | |
Петро Миколайович Шанін народився 2 жовтня 1880 року у Вознесенську Херсонської губернії[2]. У 1901 році закінчив Московське піхотне юнкерське училище, згодом Офіцерську електротехнічну школу. Після навчання служив поручником та старшим ад'ютантом бригадного штабу у Кавказькій саперній бригаді, а потім штабс-капітаном 2-го Кавказького саперного батальйону[3]. 25 грудня 1908 року нагороджений орденом Святої Анни III ступеня. Під час Першої світової війни Шанін командував 3-м радіотелеграфним дивізіоном. Останнє звання у російській армії — підполковник.
В Українській Народній Республіці 10 березня 1918 року Петро Шанін отримав посаду начальника інженерного відділу Головного інженерного управління Військового міністерства УНР, згодом — Військового міністерства Української Держави. З 9 серпня 1918 року підполковник — на посаді начальника Електротехнічної управи Головного інженерного управління Військового міністерства Української Держави. З 10 вересня 1918 року та станом на вересень 1919-го — начальник Електротехнічної управи Головного інженерного управління Військового міністерства Української Держави, згодом — УНР[4].
Після 1919 року Шанін воював на боці Збройних сил Півдня Росії. Потрапив у більшовицький полон. З 1924 року на особливому обліку у Київському ДПУ.[2]
У 1920-ті роки Петро Шанін проживав у Києві і працював головним механіком на Судноремонтному Заводі ім. Сталіна, викладав електротехніку і радіосправу в київському Річковому технікумі. Чотири рази був заарештований. У 1939 році його заарештували за антирадянську агітацію. На жодному з допитів колишній офіцер свою провину не визнав, тому справа була припинена. Помер 10 липня 1941 року, похований на Лук'янівському кладовищі Києва.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.