Шанцевий інструмент
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ша́нцевий інструмент (англ. entrenching tool, нім. Schanzzeug) — ручний інструмент, який використовується особовим складом для самоокопування, зведення фортифікаційних споруд, прокладання шляхів, влаштування загороджень. Назва «шанцевий інструмент» походить від застарілої назви окопу — «шанець»[ком. 1]. Розрізнюють носимий і возимий шанцевий інструмент. До носимого шанцевого інструменту зараз відносять тільки малу піхотну лопату (МПЛ), до 1940-х років (у ЗС СРСР) також відносили малу сокиру (35 см завдовжки) та малу кирку-мотику (55 см завдовжки)[1]. Стандартний возимий шанцевий інструмент зараз включає саперну лопату, сокиру, лом, пилу дворучну, кирку-мотику, ножиці для дроту, трасувальний шнур.