Чхве Мін Сік

Чхве Мін Сік (кор. 최민식) — південнокорейський актор.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Чхве.

Чхве Мін Сік
кор. 최민식
Народився	27 квітня 1962(1962-04-27) (62 роки) Сеул, Республіка Корея
Національність	кореєць
Громадянство	Південна Корея
Діяльність	Актор
Alma mater	Університет Донгукd
Роки діяльності	1989 — дотепер
IMDb	nm0158856
Нагороди та премії
Grand Bell Awardsd Blue Dragon Film Award for Best Actord
Чхве Мін Сік у Вікісховищі

Біографія

Чхве Мін Сік народився 27 квітня 1962 року в столиці Республіки Корея місті Сеул. Після закінчення університету він дебютував на театральній сцені, пізніше він почав зніматися в кіно та телесеріалах. Підвищенню популярності актора сприяла одна з головних ролей в популярному гостросюжетному фільмі «Свірі» 1999 року. Вдало виконана роль північнокорейського диверсанта, сподобалася як глядачам так і критикам, та принесла Мін Сіку декілька нагород в тому числі «Кращий актор» на 36-й церемонії Великий дзвін^[1]. Відомим за межами Кореї Мін Сіка зробила головна роль в гостросюжетному трилері «Олдбой» 2003 року^[2], за роль в цьому фільмі Чхве Мін Сік отримав нагороду «Кращий актор» мало не всіх південнокорейських кінофестивалів. Через два роки він знявся в останній частині «Трилогії помсти» режисера Пак Чхан Ука «Співчуття пані Помста»^[3].

У наступні декілька років актор не знімався в фільмах. Тривала перерва в кар'єрі Мін Сіка була пов'язана з позицію актора стосовно екранних квот^[en] затверджених урядом Південної Кореї в межах угоди про вільну торгівлю з США^[en][4]. Він вважав що зменшення квот це смертний вирок корейському кіно, та на знак протеста повернув престижну державну нагороду^[en] що вручається за досягнення в культурі^[5]. Наслідком демаршу Мін Сіка стало те, що кіностудії побоюючись можливих негативних наслідків, припинили запрошувати на зйомки актора що надто сміливо висловлює свою думку стосовно дій уряду^[6][7]. Під час вимушеної перерви в кінокар'єрі актор зосередився на грі в театрі.

Повернувся на великі екрани Мін Сік лише наприкінці 2008 року^[8], зігравши невеликі ролі в двох фільмах. Повноцінною роллю після повернення стала роль маньяка-садиста в трилері «Я бачив Диявола». Хоча деякі критики та преса відмічали надмірну жорстокість сцен в фільмі, але гра Мін Сіка сподобалася глядачам і фільм мав комерційний успіх^[9][10]. У 2011 році актор озвучив одного з головних персонажів в анімаційному фільмі «Ліфі, курка у дикий світ» що став найпопулярнішим анімаційним фільмом року в Кореї ^[11]. У наступному році він зіграв головну роль в гангстерському фільмі «Безіменний Гангстер: Правила часу»^[12].

У 2014 році актор дебютував як міжнародний актор, зігравши одну з ролей в науково-фантастичному фільмі Люка Бессона «Люсі». Вдало зіграна роль гангстера сподобалася кінокритикам, а світовий успіх фільму ще більше підвищив популярність актора за кордоном^[13][14][15]. У тому ж році Мін Сік зіграв адмірала Лі Сун Сіна в історичному фільмі «Битва за мьонрян». Фільм став найпопулярнішим фільмом Південної Кореї всіх часів, та став першим місцевим фільмом що зібрав в прокаті більше 100 млн доларів США^[16]. Наступною роллю в кар'єрі Мін Сіка стала головна роль в гостросюжетному історичному фільмі «Тигр: Історія старого мисливця», в якому він зіграв досвідченого старого мисливця якого змушують вполювати останнього тигра Чосона^[17]. У 2017 році актор зіграв мера Сеула що збирається брати участь в виборах президента країни та будь-якими методами приховує своє темне минуле в політичній драмі «Мер».^[18]

У 2019 році розпочалися зйомки історичного фільму «Астрономія», в якому Мін Сік зіграє роль відомого середньовічного корейського вченого Чан Йон Сіля^[19].

Фільмографія

Рік	Назва	Роль
1989	«Куро Аріран»[en]
1990	«Всі хто падає має крила»[en]
1992	«Наш кручений герой»[en]	вчитель Кім
	«Нехай наше кохання таким і залишиться»
1993	«Сара - винна»
1995	«Мати, зірка та морська анемона»
1997	«Номер 3»[en]	Ма Дон Паль
1998	«Тиха Родина»[en]	Кан Чхан Ку
1999	«Свірі»[en]	Му Йон
	«Щасливий кінець»[en]	Со Мін Кі
2001	«Фейлан»[en]	Кан Дже
2002	«Чі Хва Сон»[en]	Чан Син Оп
2003	«Олдбой»	О Де Су
2004	«38 паралель»	головнокомандуючий військами КНДР (камео)
	«Весняний час»[en]	Хьон У
2005	«Кулак що плаче»[en]	Кан Те Сік
	«Співчуття пані Помста»	містер Пек
2009	«Приливна хвиля»[en]	чоловік на мосту, чоловік біля дитячого магазину
	«Гімалаї, де живе вітер»	Чхве
2010	«Я бачив Диявола»	Чан Ген Чхоль
2011	«Ліфі, курка у дикий світ»[en] (анімаційний фільм)	відставший (голос)
	«Арі Арі корейське кіно» (документальний фільм)	сам себе
2012	«Безіменний Гангстер: Правила часу»[en]	Чхве Ік Хьон
2013	«Новий світ»	Кан Хьон Чхоль
	«У моєму кінці - мій початок»[en]	лікар (голос, камео)
2014	«Люсі»	містер Чан
	«Битва за мьонрян»[en]	Лі Сунсін
2015	«Тигр: Історія старого мисливця»[en]	Чхон Ман Док
2016	«Старі дні» (документальний фільм)	сам себе
2017	«Мер»[en]	Бьон Чон Гу
	«Серце почорніло»[en]	Ім Те Сан

• У періуд з 1990 по 1997 рік, Чхве Мін Сік знімався також в телесеріалах, але жодин з них не став відомим за межами Кореї. Всього в фільмографії актора ролі в 13 серіалах.

Нагороди

Рік	Нагорода	Категорія	Робота	Результат	Примітки
1990	4-та Премія KBS драма	Кращий новий актор	Years of Ambition	Перемога
1992	13-та Кінопремія Блакитний дракон	Кращий актор другого плану	«Наш кручений герой»	Номінація
1993	31-ша Кінопремія Великий дзвін			Номінація
	38-й Азійсько-тихоокеанський кінофестиваль			Перемога
1994	Премія MBC драма	Нагорода за високу майстерність (актор)	The Moon of Seoul	Номінація
1997	21-й Сеульський театральний фестиваль	Кращий актор	«Водій таксі»	Перемога
	35-та Кінопремія Великий дзвін	Кращий актор другого плану	«Номер 3»	Номінація
1999	22-га Премія Золотий кінематограф	Найпопулярніший актор	«Свірі»	Перемога
	35-та Премія Пексан	Кращий кіноактор		Перемога
	36-та Кінопремія Великий дзвін	Кращий актор		Перемога
	20-та Кінопремія Блакитний дракон			Номінація
	2-га Режисерська премія		«Щасливий кінець»	Перемога
2000	45-й Азійсько-тихоокеанський кінофестиваль			Перемога
2001	2-га Премія Пусанських кінокритиків		«Фейлан»	Перемога	[20]
	22-га Кінопремія Блакитний дракон			Перемога	[21]
	21-ша Премія корейської асоціації кінокритиків			Перемога
	4-та Режисерська премія			Перемога
2002	38-ма Премія Пексан	Кращий кіноактор		Номінація
	39-та Кінопремія Великий дзвін	Кращий актор		Номінація
	4th Deauville Asian Film Festival			Перемога	[22]
	23-та Кінопремія Блакитний дракон		«Чі Хва Сон»	Номінація
2003	24-та Кінопремія Блакитний дракон		«Олдбой»	Перемога	[23]
2004	40-а Премія Пексан	Кращий кіноактор		Перемога
	41-ша Кінопремія Великий дзвін	Кращий актор		Перемога	[24]
	12-та Премія кіномистецтв Chunsa			Перемога	[25]
	24-та Премія корейської асоціації кінокритиків			Перемога	[26]
	1-ша Премія Max Movie			Перемога
	49-й Азійсько-тихоокеанський кінофестиваль			Перемога
	7-ма Режисерська премія			Перемога
	1-й Університетський кінофестиваль Кореї			Перемога
	3-тя Корейська кінопремія			Перемога	[27]
			«Весняний час»	Номінація
	25-та Кінопремія Блакитний дракон			Номінація
2005	The Village Voice Annual Film Critics Poll	Best Performance, Rank #40	«Олдбой»	Перемога
	9th Fantasia Festival	Кращий актор	«Кулак що плаче»	Перемога	[28]
	5th Korea World Youth Film Festival	Фаворітний актор		Перемога
2010	13-та Режисерська премія	Кращий актор	«Я бачив Диявола»	Перемога
	47-ма Кінопремія Великий дзвін			Номінація
	8-ма Корейська кінопремія			Номінація	[29]
2011	Scream Awards	Кращий лиходій		Номінація
2012	Fangoria Chainsaw Awards	Кращий актор		Номінація
	48-ма Премія Пексан	Кращий кіноактор	Безіменний Гангстер: Правила часу	Номінація
	21-ша Кінопремія Buil	Кращий актор		Перемога	[30]
	6-та Премія азійсько-тихоокеанський екран			Перемога	[31]
	49-та Кінопремія Великий дзвін			Номінація
	33-тя Кінопремія Блакитний дракон			Перемога	[32]
2013	4-та Кінопремія KOFRA			Перемога	[33]
	7-ма Азійська кінопремія			Номінація	[34]
		Фаворітний актор		Номінація
2014	2-га Премія Азійська зірка Marie Claire	Актор року	«Битва за Мьонрян»	Перемога
	23-тя Кінопремія Buil	Кращий актор		Номінація
	34-та Премія корейської асоціації кінокритиків			Перемога	[35]
	51-ша Кінопремія Великий дзвін			Перемога	[36]
	4-та Премія артисти року SACF	Головний приз (Daesang)		Перемога	[37]
	35-та Кінопремія Блакитний дракон	Кращий актор		Номінація
	3-тя Премія корейської асоціації кіноакторів	Топ-зірка		Перемога
2015	6-та Кінопремія KOFRA	Кращий актор		Перемога	[38]
	10-та Премія Max Movie			Перемога	[39]
	20-та Премія кіномистецтв Chunsa			Номінація	[40]
	9-та Азійська кінопремія			Номінація	[41]
	51-ша Премія Пексан	Кращий кіноактор		Номінація
		Головний приз (Daesang) (фільм)		Перемога	[42]
2016	21-ша Премія кіномистецтв Chunsa	Кращий актор	«Тигр: Історія старого мисливця»	Номінація
	53-тя Кінопремія Великий дзвін			Номінація
2017	6-та Премія корейської асоціації кіноакторів	Топ зірка	«Серце почорніло»	Перемога	[43]

Примітки

1. Paquet, Darcy. Actors and Actresses of Korean Cinema: Choi Min-shik. Koreanfilm.org. Архів оригіналу за 12 вересня 2018. Процитовано 23 червня 2012.
2. The Break-Up Artist. The Chosun Ilbo. 9 листопада 2003. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
3. Sympathy for Lady Vengeance. Variety. 31 липня 2005. Архів оригіналу за 26 жовтня 2019. Процитовано 26 жовтня 2019.
4. Yi, Chang-ho (30 травня 2006). Cannes Backs Anti-screen Quota Cut Protests. Korean Film Biz Zone. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 21 листопада 2012.
5. Old Boy Returns Medal in Screen Quota Protest. The Chosun Ilbo. 7 лютого 2006. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 21 листопада 2012.
6. Choi Min-sik: Mr. Vengeance. Subway Cinema. 29 травня 2012. Архів оригіналу за 4 серпня 2012. Процитовано 21 листопада 2012.
7. NYAFF 2012 Exclusive Interview: Choi Min-sik. The Diva Review. 2 липня 2012. Архів оригіналу за 11 квітня 2013. Процитовано 4 грудня 2012.
8. Чхве Мін Сік знов відкриває жагу до гри. The Chosun Ilbo. Архів оригіналу за 21 квітня 2014. Процитовано 26 жовтня 2019.
9. Seo, So-ya (20 серпня 2010). A shocking look at the corrosive power of evil. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
10. Sung, So-young (27 серпня 2010). Violent films raise alarms. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 21 листопада 2012.
11. «Ліфі» отримує нагороду кращий анімаційний фільм на APSA. koreanfilm.kr. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 26 жовтня 2019.
12. Чхве Мін Сік повертається в якості нового лиходія. The Korea Herald. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
13. Чхве Мін Сік проривається до Голівуда з фільмом «Люсі». The Korea Herald. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
14. Чхве Мін Сік приголомшлива каса в Кореї та США. The Korea Times. Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
15. Busan: Choi Min-sik on Hollywood Breakthrough, Lucy, Roaring Currents. The Hollywood Reporter. 7 жовтня 2014. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
16. «Битва за мьонрян» став найбільш успішним корейським фільмом всіх часів. The Chosun Ilbo. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 жовтня 2019.
17. Чхве Мін Сік розповідпє про боротьбу на зйомках «Тигра». Yonhap . Архів оригіналу за 27 жовтня 2019. Процитовано 27 жовтня 2019.
18. Чхве Мін Сік грає непорядного політика в новому фільмі. The Kpop Herald. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
19. HAN Suk-kyu and CHOI Min-shik Fated to Reunite for ASTRONOMY. Korean Film Biz Zone. 25 червня 2018. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 27 жовтня 2019.
20. Film Awards Ceremonies in Korea. Koreanfilm.org. 19 жовтня 2005. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 17 жовтня 2019.
21. Blue Dragon awards regain their glitter. Korea JoongAng Daily. 26 грудня 2001. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
22. A Look Inside South Korean Cinema: K-MOVIE, The World’s Spotlight on Korean Film.
23. Surprise winner for best picture. Hancinema. The Korea Herald. 13 грудня 2003. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
24. Korean Films Honored at Dajong Film Festival. The Chosun Ilbo. June 2004. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 17 жовтня 2019.
25. When I Turned Nine unexpected winner of Chunsa Film Art Awards. Hancinema. Korean Film Biz Zone. 25 листопада 2004. Архів оригіналу за 2 квітня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
26. Old Boy reigns at Critics Choice Awards. Korean Film Biz Zone. 26 листопада 2004. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
27. `Old Boy' Gets Best Picture at Korea Film Awards. HanCinema. The Korea Times. 6 грудня 2004. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
28. Fantasia Wraps Up and Mind Game Cleans Up. Screen Anarchy. 2 липня 2005. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
29. “The Man From Nowhere” sweeps Korea Film Awards. 10Asia. 19 листопада 2010. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
30. Hong, Jeong-won (5 жовтня 2012). 최민식-김민희, 부일영화상 남녀주연상 수상 (BIFF) [Choi Min-sik-Kim Min-hee, Best Actor and Actress at Buil Film Awards (BIFF)]. Newsen (Korean) . Архів оригіналу за 15 вересня 2020.
31. Korean Films Shine in Asia-Pacific Region and Europe. Korean Film Biz Zone. 27 листопада 2012. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
32. PIETA Wins Best Picture at Blue Dragon Awards. Korean Film Biz Zone. 4 грудня 2012. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
33. PIETA Regarded as the Best Film in 2012 by Reporters. Korean Film Biz Zone. 1 лютого 2013. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
34. PIETA Nominated for Best Film at Asian Film Awards. Korean Film Biz Zone. 21 січня 2013. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
35. Top Honors for HILL OF FREEDOM at 34th Korean Film Critics Association Awards. Korean Film Biz Zone. 4 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
36. ROARING CURRENTS Tops 51st Daejong Film Awards. Korean Film Biz Zone. 24 листопада 2014. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
37. The Winners Of The 4th SACF Beautiful Artists Awards. BNT News. 10 грудня 2014. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
38. Kofra Film Awards Recognizes CHUN Woo-hee. Korean Film Biz Zone. 28 січня 2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
39. The 10th Max Movie Awards Winners; "The Admiral: Roaring Currents" awarded 2 trophies. Hancinema. TV Daily. 26 лютого 2015. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
40. Kim, June (6 березня 2015). 2015 Chunsa Film Art Nominations Announced. Korean Film Biz Zone. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 19 березня 2015.
41. Korean Films and Artists Nominated for the Asian Film Awards. Korean Film Biz Zone. 4 березня 2015. Архів оригіналу за 27 листопада 2020. Процитовано 17 жовтня 2019.
42. South Korean Actor Choi Min-sik Wins Grand Prize at Baeksang Awards. The Hollywood Reporter. 26 травня 2015. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 17 жовтня 2019.
43. Top Star Awards for NA Moon-hee, LEE Jung-hyun, CHOI Min-shik and Hyun-bin. Korean Film Biz Zone. 8 січня 2018. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 17 жовтня 2019.

Посилання

• Чхве Мін Сік [Архівовано 24 липня 2019 у Wayback Machine.] на HanCinema.net
• Чхве Мін Сік [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] на Korean Movie Database