Число Вольфа

Число́ Во́льфа (міжнародне число сонячних плям, відносне число сонячних плям, цюрихське число) — назване на честь швейцарського астронома Рудольфа Вольфа; числовий показник кількості плям на Сонці. Є одним із найпоширеніших показників сонячної активності.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вольф (значення).

Число Вольфа з 1750 року

Число Вольфа для даного дня обчислюється за формулою

${\displaystyle W=k(f+10g)\,\!}$,

де

${\displaystyle W}$ — число Вольфа;

${\displaystyle f}$ — число плям, що спостерігаються;

${\displaystyle g}$ — число груп плям, що спостерігаються;

${\displaystyle k}$ — нормувальний коефіцієнт.

Нормувальні коефіцієнти ${\displaystyle k}$ виводяться для кожного спостерігача і телескопу, що дає можливість спільно використовувати числа Вольфа, обчислені різними спостерігачами. За міжнародну систему прийняті числа Вольфа, які в 1849 році розпочала публікувати Цюрихська обсерваторія, і для яких коефіцієнт ${\displaystyle k}$ прийнято вважати рівним 1. В наш час^[коли?] список всіх спостережень плям і визначення середньомісячних ^[1] і середньорічних^[2] значень чисел Вольфа відбуваються в Центрі аналізу даних щодо впливу Сонця в Бельгії^[3]. Існують також ряди чисел Вольфа, відновлені за непрямими даними для епохи, що передували 1849 року.

Якщо значення числа Вольфа у майбутньому буде збільшуватися, це означає, що кількість сонячних плям також буде збільшуватися, а сонячна активність зростатиме.

Швейцарським астрономом Максом Вальдмайєром^[4] отримана наступна емпірична залежність між середньорічними значенням числа Вольфа і сумарною площею сонячних плям:

${\displaystyle F=16{,}7\;W\,\!}$,

де ${\displaystyle F\,}$ — площа плям в мільйонних долях півсфери. Однак є ряд вказівок^[5] на зміну характеру цього зв'язку з часом.

Примітки

1. середньомісячні значення чисел Вольфа. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 25 лютого 2012.
2. середньорічні значення чисел Вольфа. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 25 лютого 2012.
3. Центрі аналізу даних по впливу Сонця (Бельгія)
4. Waldmeier M. Ergebnisse und Probleme der Sonnenforschung. 2 Auflage, Leipzig, 1955.
5. См. Витинский Ю. И., Копецкий М., Куклин Г. В. Статистика пятнообразовательной деятельности Солнца. — Наука, 1986.

Див. також

• Сонце
• Список сонячних бур
• Мінімум Маундера
• Романчук Павло Родіонович

Джерела

• Довідка на Астронеті
• Середньорічні числа Вольфа з 1700 року
• Середньомісячні числа Вольфа з 1749 року
• The Sunspot Cycle