Чилас

Чілас (урду nq|چلاس‎) — місто та столиця округу Діамер, розташоване в Гілгіт-Балтістані, Пакистан, на річці Інд. Це частина Шовкового шляху, з’єднаного Каракорумським шосе та Національним шосе N-90 з Ісламабадом і Пешаваром на південному заході через райони Хазара та Малаканд Хайбер-Пахтунхва. На півночі Чілас з'єднується з містами Ташкурган і Кашгар у Сіньцзяні через Гілгіт, Аліабад, Суст і перевал Хунджераб.

Чилас урду چلاس‎ Координати 35°25′14″ пн. ш. 74°05′48″ сх. д. Країна  Пакистан Пакистан Адмінодиниця Diamer Districtd Висота центру 1265 м Водойма Інд GeoNames 1181138 Чилас Чилас (Пакистан)  Чилас у Вікісховищі

Оглядова карта Каракорумського шосе

Чилас перебуває під Гілгіт-Балтістаном. Це штаб-квартира району Діамір^[1]. Влітку жарка і суха погода, а взимку суха і холодна. Дістатися до нього можна по шосе Каракорум, а також через долину Каган і перевал Бабусар. Чилас знаходиться на лівому березі річки Інд. Прекрасний національний парк Fairy Meadows і Нанга-Парбат, дев'ята за висотою вершина світу, також розташовані в Чіласі.

Каракорумський міжнародний університет нещодавно відкрив субкампус у Чіласі.

Історія

Навіть після того, як століття тому було встановлено кашмірсько-британське правління, долина Інду на захід від Чіласа була осиним гніздом крихітних республік; був по одному майже в кожній бічній долині, кожен вільно керувався джиргою (радою племінних старійшин), але фактично без лідерів, усі ворогували один з одним і ворогували внутрішньо. Незважаючи на те, що Чілас та його сусіди адміністративно зведені до Гілгіта, за темпераментом більше схожі на народ Інду Кохістані, ймовірно, через таке ж вороже середовище та таку ж ортодоксальність мусульман-сунітів. Їхні предки були навернені в іслам мусульманином-суфієм ^[2] з долини Каган. Сайед Нур Шах, відомий як Газі Баба, був першою людиною, яка проповідувала іслам у Тхаку, і побудувала першу мечеть, яка досі там. Ґазі Баба належав до сім’ї Сайєд Кагана. У Тангір і Дарел іслам прийшов з напрямку Сват^[3]. тоді як на північ від Чиласа в провінції Гілгіт-Балтістан майже ніхто не є сунітом.

Клімат

Чилас має холодний напівпосушливий клімат (Kеппеп: BSk). Середня температура 28,2 °C (82,8 °F) у липні та 5,6 °C (42,1 °F) у січні.

Клімат Чилас: 1 176 m (3 858 ft), 1982–2012 normals
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Середній максимум, °C	10,2	13,2	18,5	23,9	29,0	34,0	34,7	33,5	30,6	25,3	19,3	12,5
Середня температура, °C	5,6	8,2	13,0	18,0	22,3	26,9	28,2	27,4	23,9	18,3	12,5	7,3
Середній мінімум, °C	1,1	3,2	7,5	12,1	15,7	19,8	21,8	21,4	17,2	11,3	5,7	2,2
Норма опадів, мм	17	25	42	46	35	10	17	19	8	18	6	11
Джерело: Climate-Data.org[4]

Стародавні петрогліфи

Річка Чилас

Буддійські петрогліфи біля Чіласа, що зображують Бодгісаттв. ^[5][6]

Шатіальний триптих із Сібі-Джатакою, приблизно 300-350 рр. н. е., заснований на палеографії Харошті, Брахмі та Согдій^[7].

Понад 50 000 буддійських петрогліфів і написів уздовж Каракорумського шосе в Гілгіт-Балтістані, Пакистан. Вони зосереджені в десяти основних місцях між Хунза і Шатіал, але більше їх було знайдено поблизу Скарду і Шигар, де Карл Єттмар і Тевальт знайшли залишки буддійського монастиря в 1984 році. Різьблення залишили різні загарбники, торговці та паломники, які проходили торговим шляхом, а також місцеві жителі. Найдавніші датуються між 5000 і 1000 роками до нашої ери, показуючи поодиноких тварин, трикутних людей і сцени полювання, в яких тварини іноді більші за мисливців. Ці різьблення були вибиті в скелях кам'яними знаряддями та вкриті товстою патиною, що свідчить про їхній вік. Пізніше — переважно буддійське — різьблення іноді виконували гострим різцем^[8][5].

• 
  (Бала)рама і Крішна в Чіласі. Напис Карошті поруч читає Рама Крішна. 1 століття нашої ери^[9].
• 
  Буддійська Ступа, приблизно 300-350 рр. н. е. на основі палеографії ^[7].
• 
  Донор у середньоазіатському одязі з санскритським ім’ям, що вшановує ступу, Талпан-Зіярат, північний Пакистан, приблизно 7 століття нашої ери^[10].

Видатні особи

• Мухаммад Білал Хан, журналіст (1997 - 2019)

• Журналіст Хусейн Ахмад

Примітки

1. Pamir Times August 2, 2012
2. Syed Noor Shah Baba
3. Asad Ali Khan 1992: 291, English translation by the author
4. Chilas چلاس climate: Average Temperature, weather by month, Chilas چلاس weather averages - Climate-Data.org. en.climate-data.org. Процитовано 4 червня 2020.
5. Yi, Joy Lidu (January 2020). The Global Connections of Gandhāran Art (англ.). с. 114.
6. Twist, Rebecca L. (Art Department, Pacific University, Forest Grove, OR 97123, USA) (2018). Images of the Crowned Buddha along the Silk Road: Iconography and Ideology. Humanities. 7 (92): 10. doi:10.3390/h7040092.
7. Dated "between A.D. 300-350 based on Kharosthi, Brahmi, and Sodian inscriptions written before and after the drawing was completed (fig.3) In the center of the triptych, a spectacular stupa with a relatively small dome [anda], a chattravali with seven disks, columns, banners, and multiple bells illustrates a trend towards decorative profusion." Chital petroglyphs. Bulletin of the Asia Institute (англ.). Wayne State University Press: 152. 2002.
8. See: Volker Thewalt, Stupas und verwandte Bauwerke in Felsbildern am oberen Indus, Wiesenbach 2008, ISBN 978-3-9802753-4-7
9. Srinivasan, Doris (1997). Many Heads, Arms, and Eyes: Origin, Meaning, and Form of Multiplicity in Indian Art (англ.). BRILL. с. 215. ISBN 978-90-04-10758-8.
10. Flood, Finbarr Barry (2017). A Turk in the Dukhang? Comparative Perspectives on Elite Dress in Medieval Ladakh and the Caucasus. Interaction in the Himalayas and Central Asia. Austrian Academy of Science Press: 231.

Література

• Jettmar, Karl & Thewalt, Volker (1985): Zwischen Gandhāra und den Seidenstraßen: Felsbilder am Karakorum Highway: Entdeckungen deutsch-pakistanischer Expeditionen 1979-1984 . 1985 рік. Майнц-на-Рейні, Філіп фон Заберн.
• Джеттмар, Карл (1980): Болор і Дардистан . Карл Єттмар. Ісламабад, Національний інститут народної спадщини.
• Leitner, GW (1893): Дардистан у 1866, 1886 і 1893 роках: опис історії, релігій, звичаїв, легенд, байок і пісень Гілгіта, Чіласа, Кандії (Гавріала), Ясіна, Чітрала, Хунзи, Нагіра та інших частин з Гіндукушу, як також додаток до другого видання Довідника Хунзи та Нагіра. І втілення третьої частини авторської книги «Мови та раси Дардистану». Перше перевидання 1978. Видавництво Манджусрі, Нью-Делі.
• Род Макнейл: Бій під Чиласом (1893). Soldiers of the Queen (журнал Вікторіанського військового товариства). Березень 1999 року.

Посилання

• Гори на Webshots.com