Чепецька культура
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Чепе́цька культу́ра — археологічна культура IX—XV століть, що була поширена в середній течії річки Чепца та її приток.
Історія Удмуртії | |
---|---|
![]() | |
Доісторична Удмуртія | |
Новоільїнська культура | |
Гарінська культура | |
Юртиковська культура | |
Приказанська культура | |
Ананьїнська культура | |
П'яноборська культура | |
Мазунінська культура | |
Поломська культура | |
Єманаєвська культура | |
Верхньоутчанська культура | |
Чепецька культура | |
Чумойтлинська культура | |
Кочергинська культура | |
Середньовічна Удмуртія | |
Арська земля | |
Московське царство | |
Російська імперія | |
Радянський Союз | |
Вотська АО | |
Удмуртська АО | |
Удмуртська АРСР | |
Російська Федерація | |
Удмуртська Республіка | |
Портал «Удмуртія»
|
Культура виникла на основі Поломської культури, коли під тиском булгар поломці переселились з верхів'їв Чепци у її середню течію. Тут вони організували компактні поселення, придатні до оборони. З XIII століття культура починає занепадати, можливо через напади татаро-монголів. В XVII столітті територію поширення Чепецької культури починають заселяти удмурти, що прийшли сюди з басейну річки В'ятка.
Городища культури в основному масові, укріплені ровами та валами. Найбільшим таким городищем і центром усієї Чепецької культури вважається Солдирське городище I (Іднакар). Населення вело комплексне господарство, займаючись скотарством, землеробством, мисливством, рибальством та бджільництвом.