![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/32/ZhongNiShi.jpg/640px-ZhongNiShi.jpg&w=640&q=50)
Цисяньцинь
п'яти- або семиструнний китайський музичний інструмент / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Цисяньцинь?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Цисяньцінь (кит. 七弦琴, пін. qīxiánqín, ці — «сім», сянь — «струни», цінь «~ струнний інструмент ~»), інша назва ґуцінь (кит. 古琴, пін. gǔqín) — китайський 7-струнний щипковий музичний інструмент, різновид цитри.
![]() | |
Класифікація | струнні щипкові інструменти і tube zitherd |
---|---|
Класифікація Горнбостеля-Закса | 312.22 |
![]() |
Цисяньцинь | |
![]() | |
Країна походження | Китай[1] |
---|---|
Статус нематеріальної культурної спадщини | Репрезентативний список нематеріальної культурної спадщини людстваd[1] і шедеври усної і нематеріальної спадщини людстваd[1] |
Описано за адресою |
ich.unesco.org/en/RL/00061(англ.) ich.unesco.org/fr/RL/00061(фр.) ich.unesco.org/es/RL/00061(ісп.) |
Підтримується Вікіпроєктом | WikiProject Intangible Cultural Heritaged |
Класифікація Горнбостеля — Закса | 312.22 |
![]() |
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/8/87/Songhuizong8.jpg/640px-Songhuizong8.jpg)
Має довгастий корпус у вигляді дерев'яного ящика фігурних обрисів (довжина 100–120 см, ширина близько 20 см); на деці позначені 13 ладів (судячи за збереженими старовинними зразками цісяньцінь та табулатурним записам музичних творів, система ладів зазнала значну еволюцію за час існування інструменту). Струни виготовляються з шовку та мають різну товщину; їх настроювання C — D — F — G — A — c — d або G — A — c — d — e — g — a. Діапазон трохи більш як чотири октави (С — d³).
Під час гри виконавець тримає цісяньцінь горизонтально, при цьому вузький кінець зі струнотримачем розташовується ліворуч, а широкий з кілками — праворуч. Струни притискають до деки, звук видобувають щипком.
Цісяньцінь — найдавніший інструмент. У III столітті до н. е.. входив до складу придворного оркестру яюе (кит. 雅乐, «витончена музика») і був найхарактернішим інструментом класичної старокитайської музики. За прийнятою в Китаї класифікацією (за матеріалом як джерела звуку) належить до категорії «шовкових інструментів»).