Loading AI tools
місто у Львівській області (Україна) З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Шептицький (до 1951 року — Кристинопіль, в 1951—2024 роках — Червоноград) — місто в Україні, у Львівській області, адміністративний центр Шептицького району і Червоноградської міської громади.
| Шептицький | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
    | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Львівська область | ||||||||
| Район | Шептицький район | ||||||||
| Тер. громада | Червоноградська міська громада | ||||||||
| Код КАТОТТГ | UA46120130010071117 | ||||||||
| Засноване | 1692 | ||||||||
| Колишні назви | Кристинопіль, Червоноград | ||||||||
| Населення | ▼ 64 297 (01.01.2022)[1] | ||||||||
| Агломерація | Шептицька | ||||||||
| Площа | 17.0 км² | ||||||||
| Густота населення | 3231.57 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 80100 — 80109 | ||||||||
| Телефонний код | +380-3249 | ||||||||
| Координати | 50°23′12″ пн. ш. 24°13′44″ сх. д. | ||||||||
| Водойма | р. Західний Буг, р. Солокія | ||||||||
| День міста | Остання неділя червня | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Червоноград | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 88 км | ||||||||
| - автошляхами | 73 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Рада | Шептицька міська рада | ||||||||
| Адреса | 19993, Львівська обл., м. Шептицький, пр. Шевченка, 19 | ||||||||
| Вебсторінка | Шептицька міська рада | ||||||||
| Міський голова | Андрій Залівський | ||||||||
|
| |||||||||
Один з головних та найбільших транспортних вузлів на заході України, важливий економічний та культурний центр півночі Львівської області. Важливий центр гірничодобувної промисловості Львівсько-Волинського вугільного басейну. Посідає третє місце за населенням в області. Розміщене в Надбужанській котловині над річкою Західним Бугом у північній частині Львівської області. Розташоване за 15 км від кордону з Польщею. З 19 липня 2020 року місто Червоноград стало районним центром Червоноградського району.
Місто розташоване на Поліській рівнині, в Надбужанській котловині, в місці впадання в Західний Буг його приток — Солокії і Рати, в північній частині Львівської області. Місто розташоване в Західноукраїнській лісостеповій зоні (Мале Полісся).
Шептицький має зручне географічне розташування і добре розвинену транспортну мережу (автотраса Львів — Ковель — Берестя, шосе Белз — Шептицький та Радехів — Шептицький, залізниці Львів — Ковель та Шептицький — Рава-Руська), межує з Польщею. Сучасний Шептицький розділений заплавою Західного Бугу на старе місто і нове місто (побудоване завдяки розвитку вугільного басейну), які з'єднуються дамбою. Відстань до Львова — 73 км, до Белза — 19 км, до Сокаля — 9 км, до Хирова — 172 км, до Дрогобича — 151 км.
Землі, на яких розкинулось сучасне місто, люди обжили здавна: про це свідчать численні археологічні знахідки, найдавніші з яких позначені IX—V тис. до н. е. З кінця Х століття, Белзька земля була частиною Київської Русі, а з 1234 року — була частиною Галицько-волинського князівства.
У XIV столітті за Белзьку землю точилася невпинна боротьба між Литвою, Угорщиною і Польщею, аж поки 1387 року польська королева Ядвіґа, не утвердила польську владу на цих теренах.
Засноване місто 1692 року, великим коронним гетьманом Феліксом Казимиром Потоцьким (похований 15 травня 1702 в Христинополі в костелі бернардинів, який сам фундував в 1695; перевіз сюди з Риму мощі св. Климента). Він назвав місто на честь своєї дружини Кристини Любомирської.
Після першого поділу Речі Посполитої (1772) Христинопіль разом з Галичиною, відійшов до Габсбурзької монархії.
15 лютого 1951 місто передано СРСР на підставі радянсько-польської міжурядової угоди. Взамін Польща отримала 3 червня 1951 року Устрики Долішні (пол. Ustrzyki Dolne) з районом (пол. Bieszczady).
У 1950 році тут розпочалося будівництво вугільних шахт задля видобутку кам'яного вугілля Львівсько-Волинського вугільного басейну.
У 1988 році в місті було створено осередок Товариства рідної мови ім. Тараса Шевченка, а 1989 року — Народного руху України. 1 серпня 1990 року тут, вперше на території України, знесено пам'ятник Леніну — на півтора місяця раніше, ніж у Львові[7].
Історична чисельність населення міста:[8][9]
За даними Всеукраїнського перепису населення 2001-го року, 92,31 % населення міста становили українці, 6,44 % — росіяни[10].
Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[10]:
| Національність | Відсоток |
|---|---|
| українці | 92,31 % |
| росіяни | 6,44 % |
| білоруси | 0,55 % |
| поляки | 0,19 % |
| інші/не вказали | 0,51 % |
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[11]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 65550 | 93.26% |
| російська | 4423 | 6.28% |
| білоруська | 166 | 0.24% |
| польська | 27 | 0.04% |
| румунська | 19 | 0.03% |
| німецька | 13 | 0.02% |
| інші/не вказали | 89 | 0.13% |
| Усього | 70287 | 100% |
Місто входить до 124-го виборчого округу. У Верховній Раді його представляли народні депутати Степан Володимирович Курпіль (2012—2014, «Батьківщина»), Олег Степанович Мусій (2014—2019, самовисуванець), Олександр Олександрович Камельчук (з 2019, «Слуга народу»).
З 1951 року місто стало одним із центрів новопосталого Львівсько-Волинського кам'яновугільного басейну. Питома вага окремих галузей у галузевій структурі промислового виробництва у звітному році, відповідно становила:
Діє понад 4 тис. суб'єктів господарської діяльності — юридичних та фізичних осіб, зокрема 350 малих підприємств. У регіоні працює готельний комплекс «Шато», 7 АЗС, які відповідають європейським стандартам та СТО з автомийками. У місті є 8 автостоянок, 275 магазинів, 66 торговельних павільйонів і кіосків а також 2 ТЦ «Кристинопіль» та «Майдан», 114 підприємств ресторанного господарства з кількістю клієнтських місць — 5,6 тисячі.
Територією Червоноградського регіону проходять дві головні транспортні магістралі — автомобільна дорога Р 15 (Ковель — Жовква) та Т 14 04 (Червоноград — Рава-Руська). У місті налагоджено роботу пасажирського транспорту загального користування.
Є приміський поїзд Сокаль-Львів і Львів-Сокаль (з зупинками в Червонограді).
Також існує Автошлях Т 1410 — напрямок Червоноград — Радехів (станом на 2012, раніше Т 1410).[12]
| Індекс | Назва відділення зв'язку | Адреса |
|---|---|---|
| 80100 | ЦПЗ № 7 | вул. Шептицького 1А |
| 80101 | Виробнича дільниця | вул. Шептицького, 1А |
| 80102 | Відділення № 2 | вул. Б. Хмельницького, 15 |
| 80103 | Відділення № 3 | просп. Шевченка |
| 80104 | Відділення № 4 | вул. С. Бандери |
| 80105 | Відділення № 5 | просп. Шевченка, 5 |
| 80106 | Відділення № 6 | вул. Стуса |
| 80107 | Відділення № 7 | |
| 80108 | Відділення № 8 | |
| 80109 | Відділення № 9 | вул. Грушевського, 1 |
| 80110 | Відділення № 10 | вул. Івасюка |
Всього в Червонограді представлені біля 10 банків.[13]
Червоноградський гірничо промисловий район розташований на півночі Львівської області в межах південної частини Волинської височини, на півдні в межах улоговини річок Західний Буг і Стир. Кордон між ними проходить по долині річки Солокія. Основні природні ресурси регіону: Забузьке і Межирічанське (розроблені) і Тяглівське та Люблінське (розвідані) родовища кам'яного вугілля. Порівняно з Донбасом, загальні показники якості вугілля нижчі, воно відзначається меншою теплотворністю і більшою зольністю. Значну частину вугілля використовують Добротвірська ТЕС (Львівська область) і Бурштинська ТЕС (Івано-Франківська область).
Відносна одноманітність осадових порід, що виходять на поверхню, зумовило наявність тільки деяких видів будівельних матеріалів, до яких належать карбонатні породи (крейда і мергель), будівельні та бетонні піски, цегляні суглинки і глина, природні кам'яні будівельні матеріали і керамзитова сировина. Мергель як цементна сировина, залягає в досить великих кількостях, але на даний час не розробляється. Основною сировиною цегельного виробництва є четвертинні лесоподібні суглинки, які утворюють суцільний покрив на розмитій поверхні крейди. Суглинки розміщені в широкій смузі, яка перетинає площу басейну з півночі на південь. У межах Червоноградського району, родовище суглинків міститься біля Сокаля. Поширені торф'яні відкладення в заболочених долинах річки Західний Буг та її приток.
У місті є 10 загальноосвітніх закладів і 4 заклади нового типу (ЧНВК «СШ — колегіум» № 3, ЧНВК № 10, ЧНВК № 13, Червоноградський ліцей) серед них Червоноградська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8 з поглибленим вивченням англійської мови та школа-інтернат для дітей-сиріт, на разі, заклад припинив свою роботу. У них навчається 15 000 учнів. Є також 7 позашкільних закладів, 5 спортивних шкіл. У навчально-реабілітаційному центрі створено філії міжрегіональної академії управлінського персоналу (МАУП) та економічного факультету Львівського національного університету
З 2021 року загальноосвітні школи та ЧНВК перейменували у гімназії, а гімназію № 11 переформували на ліцей або ж, простими словами, старшу школу (10-12 класи).
1971 року в місті відкрили технікум. За тривалий час його назва неодноразово змінювалася, і тепер це Червоноградський гірничо-економічний коледж. Професійне навчання здійснюють 2 професійно-технічні училища.
У січні 2021 р. урочисто відкрився Навчально-практичний центр технології зварювальних робіт, який забезпечить підготовку висококваліфікованих працівників з професій «Електрозварник ручного зварювання» та «Електрогазозварник». Для облаштування Центру, з державного бюджету було виділено 1 млн 800 тис. гривень, більше як 800 тисяч скерували із обласного бюджету, та ще майже чверть мільйона гривень виділили із коштів спецфонду училища.[14]
Дошкільна освіта забезпечується наявністю 20 дошкільних навчальних закладів, в яких виховується понад 5.0 тис. дітей. Охоплення дітей суспільним дошкільним вихованням становить 50 % загальної кількості дітей відповідного віку. У ДНЗ діють 18 груп спеціального призначення, де зміцнюють своє здоров'я 292 дитини з особливими потребами (з вадами зору, мови, опорно-рухового апарату, ранніми проявами туберкульозної інфекції). З пріоритетним спрямуванням навчально-виховного процесу в ДНЗ працює 38 груп художньо-естетичного, математичного, гуманітарного, природничо-економічного профілю.
24 червня 2021 року міськарада затвердила логотип і гасло міста. Ілюстративними складниками лого є вугілля, терикон, вагонетка, труба. «Зміст логознаку та чіткі лінії обраного шрифта логослова передають силу, працьовитість та впевненість. Поєднання темнокоричневого та помаранчевого кольорів асоціюються з видобутими корисними копалинами та теплом. Символ блискавки уособлює енергійність та дієвість».
До міської централізованої бібліотечної системи входить 11 бібліотек. Центральна бібліотека ЦБС міста (вулиця Степана Бандери, 11) заснована у 1957, централізована бібліотечна система — у 1977. Загальна кількість бібліотек, філій — 11, водночас 4 — для дітей, 1 — для юнацтва.
,вул.Б.Хмельницького,_21_v2.jpg)
у місті діє Народний дім.
У 1756–1760 (за іншими даними 1756–1762) Францішек Салезій Потоцький (внук Фелікса Казимира Потоцького) перебудував Христинопільський замок, який раніше стояв на цьому місці, на палац французького стилю та заклав палацовий садово-парковий ансамбль. Парк і палац був запроектований П'єром Ріко де Тіррґаєм (П'єр Ріко де Тіррґай). Палацом з кінця XVIII ст. володіла Катажина Коссаківська. Після її смерті маєток ще кілька разів змінював господарів. Нині палац залишається в жалюгідному стані.
Зараз у приміщенні — Червоноградська філія Львівського музею історії релігії. У музеї є 4246 одиниць основного і 3152 одиниці науково-допоміжного фондів. Три експонати червоноградського музею внесено до п'ятитомного видання «Історія української культури».
Навесні 1992 року у місті — вперше в Україні — було встановлено пам'ятник українському історику та державному діячу Михайлу Грушевському.[16]
.jpg)
Червоноградське літературне об'єднання ім. В.Бобинського, назване на честь українського поета уродженця Червонограда Василя Бобинського. Голова Є.Кравчук, заступник М.Репецький. Налічує понад три десятки членів — поетів та письменників. Літоб'єднання видає щорічник «Провесень».
Червоноградське літературне об'єднання «Третій горизонт», створенне на базі Львівської обласної організації Асоціації українських письменників. Літоб'єднання налічує більше тридцяти учасників. Колективом видається газета «Червоноград літературний» та журнал «Місцевий часопис», а також проводиться щорічний Всеукраїнський літературний конкурс імені Володимира Дроцика
Червоноградський хор «Просвіта».
У місті:
Сфера обслуговування Фізкультурно-спортивна інфраструктура міста:
У Червонограді проводились міжнародні турніри по спідвею, Чемпіонат Європи 2013 р. Також у місті проходили міжобласні та всеукраїнські змгання з футболу, ММА, боксу, баскетболу, волейболу.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
