Хресне знамення
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Хре́сне знаме́ння[1] (грец. σταυρός, церк.-слов. крⷭ҇тное зна́менїе, лат. signum crucis), або також відоме як самоблагослове́ння та перехре́щення[2] — ритуальний жест, який практикується у більшості християнських конфесій. Це знак Ісуса Христа, його страждань і смерті, воскресіння і, таким чином, самої віри[3]. Його звершення полягає в прикладанні двох, трьох або п'яти пальців правої руки до чола, потім до грудей і, нарешті, від одного плеча до іншого (зліва направо у західній традиції[4], справа наліво у східній[К 1]) з одночасним промовлянням слів: «В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, Амінь»[5]. За християнськими догматами, коли люди покладають на собі знак хреста, то «відчиняються ворота, через які сходить на вірян благодать Святого Духа, яка перетворює в душах земне на небесне», скидає гріх, перемагає смерть.
![]() |
Ця сторінка чи розділ містить текст церковнослов'янською мовою. Якщо у вас відсутні необхідні шрифти, деякі символи можуть відображатися неправильно. |
Цей знак використовується в багатьох випадках, як літургійних, так і нелітургійних, у приватному житті або під час публічних церемоній; забобонне або магічне використання для відвернення злих чар все ще поширене, і його використання у таких випадках було засуджене ще в перших століттях. Нанесення на себе хреста, символу страстей Христових, знаменує приналежність до християнської спільноти і є сповідуванням віри, ввіряючи себе Христовому відкупленню.
Хресне знамення, засвідчене ще в II столітті, яке спочатку робили на чолі до VII століття, є поширеною практикою серед більшості християнських конфесій, причому східні християни використовують його навіть більше, ніж латинські католики, а деякі протестанти взагалі не практикують[К 2], його використання можна простежити ще з часів раннього християнства, як прописано в Апостольському Переданні II століття для різних випадків[6].