Хорошун Антін Опанасович

Антін Опанасович Хорошун (11 (23) липня 1893(18930723), с. Тулинці, Македонської волості Київської губернії — 5 березня 1970, м. Дніпропетровськ) — український радянський драматичний актор героїчно-характерного плану. Народний артист УРСР (1953).^[1]

Хорошун Антін Опанасович
Народився	23 липня 1893(1893-07-23) Тулинці
Помер	5 березня 1970(1970-03-05) (76 років) Дніпро
Діяльність	актор
Провідні ролі	Ґонта, Отелло, Кривонос, Іван Сірко, Виборний
Нагороди та премії
СРСР

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Хорошун (прізвище).

Антон Опанасович Хорошун

Біографія

Народився в селі Тулинці на Київщині.

Спочатку учасник аматорських гуртків, з 1914 року в трупі Товариства Українських артистів у Києві під керівництвом Олексія Запорожця-Девлада. Під час перебування на військовій службі у 1915-1917 роках у Петрограді, відвідував драматичні курси, співав у складі хору в оперних постановках Народного дому за участю Федора Шаляпіна. Згодом працював в Державному Народному Театрі (1918–1920) і 1921-1962 — актор Першого Державного Драматичного Театру ім. Т.Шевченка, створеного в Києві, який у 1927 році було переведено до Дніпропетровська . Член ВКП(б) з 1944 року. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапору.

Ролі

В театрі

• Кошкін («Любов Ярова» К. Треньова);
• Іван Коломийцев, Тетерєв («Останні» і «Міщани» М. Ґорького);
• Ґонта («Гайдамаки» Т. Шевченка);
• Гнат Голий, Макар Барильченко («Сава Чалий», «Суєта» І. Карпенка-Карого);
• Командор («Камінний господар» Лесі Українки);
• Ґранде («Євгенія Ґранде» Оноре де Бальзака);
• Отелло («Отелло» В. Шекспіра);
• Клод Фролло («Собор Паризької Богоматері» В. Гюго) сещон 1929-1930 рр;
• Кривонос, Стрижень, Платон («Богдан Хмельницький», «Загибель ескадри», «Платон Кречет» О. Корнійчука);
• Іван Сірко («Навіки разом» Л. Дмитерка);
• Виборний («Наталка-Полтавка» І. Котляревського);
• Гнат Орда, Дудар, Смола-Галащук, Бережний («Справа честі», «Диктатура», «Кадри», «Соло на флейті» І. Микитенка);
• Вожак, Вахмістр («Оптимістична трагедія», «Перша кінна» В. Вишневського);
• Воропаєв («Щастя» П. Павленка);
• Монтанеллі («Овід» Етель Ліліан Войнич);
• Арем Годун («Розлом» Б. Лавреньова) - головна роль.
• Воєвода («Мазепа» Ю. Словацкого);
• Гнат Гиря, Сергій Смик («97» М. Куліша);
• Будкевич («Кінець Криворильська» Б. Ромашова);
• Гороян («Місто вітрів» В. Киршона);
• Родіон Коваль («Устим Кармелюк» В. Суходольського);
• Нещастливцев («Ліс» О. Островського).
• Осип ("Ревізор" М.Гоголя), 1952р.
• Кавалер Рипафратта ("Мірандоліна" К.Гольдоні) - головна роль, сезон 1943-1944рр
• Іван Каляєв ("1905-й рік" С.Бондарчука) - головна роль, сезон 1930-1931 рр.
• Микола ("Любов на світанку" Я.Галана) - головна роль, 1953 р.

В кіно

Знімався в художніх стрічках «Загибель „Варяга“», «Фата моргана».

Примітки

1. Хорошун. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 1 червня 2019.

Джерела

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Левенець С. Актор і громадянин. Нарис про життя і творчість народного артиста УРСР А. О. Хорошуна. — Київ : Мистецтво, 1988. — 135 с. — (Майстри сцени та екрана)
• Театральная энциклопедия. В 6 томах / Гл. ред. П. А. Марков; Редкол.: Г. Н. Бояджиев, Ю. А. Дмитриев, Н. Г. Зограф, О. Н. Кайдалова (зам. гл. ред.), Г. В. Келдыш, Б. И. Ростоцкий, Е. Л. Финкельштейн, В. В. Шверубович. — Москва : Советская энциклопедия, 1967. — Т. 5: Табакова — Яшугин. — 1136 с. (рос.)

Посилання

• Хорошун Антон Опанасович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 637.
• Національна парламентська бібліотека України [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Хорошун Антон Афанасьевич [Архівовано 16 липня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)