Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Олексій Самійлович Запорожець-Девлад (18 жовтня 1885, с. Лоцманська Кам'янка під Катеринославом, нині у складі м. Дніпро —1959, Буенос-Айрес, Аргентина) — український прозаїк, етнограф, актор. Справжнє прізвище Девлад.
Ігор Качуровський зі слів самого Девлада писав, що той був нащадок французького шляхтича — наполеонівського офіцера.
Народився в селянській родині. Працював бухгалтером. У 1929 році, перед затопленням Дніпрових порогів як керівник артілі «Дніпролоцман» брав участь в організації екскурсій черед Дніпрові пороги.
Вважався за письменника-самоука. Писав п'єси, пропонував театрові для постановок. У серпні 1937 заарештовувався органами НКВС. Після кількох місяців ув'язнення звільнений. Нині реабілітований.
Під час окупації у 1941-43 друкувався в «Дніпропетровській газеті». Разом з дружиною виїхав з Дніпропетровська на Захід, але дружина повернулася додому.
Опинився в Австрії, потім разом зі стрілецькою дивізією «Галичина» в Італії[1].
Емігрував до Аргентини. Лишив спогади про Дмитра Яворницького, Павла Козаря та ін. Трагічно загинув у Буенос-Айресі.
Спогади про Олексія Девлада залишили Анатоль Калиновський, Ігор Качуровський, Павло Ротач та ін.
Автор комедії «Обізналися» (1948), збірки нарисів та оповідань «В одвічній боротьбі» (1955), повістей «Гарбузова містерія» (1956), «Відсіч» (1957). Усі книжки побачили світ у Буенос-Айресі (Аргентина).
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
