Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Наталія Михайлівна Фіалко (нар. 20 грудня 1949, Київ) — український вчений в галузі теплофізики та теплоенергетики, член-кореспондент НАН України, доктор технічних наук, професор. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
Фіалко Наталія Михайлівна | |
---|---|
Народилася | 20 грудня 1949 (74 роки) Київ, Українська РСР, СРСР |
Країна | СРСР Україна |
Діяльність | науковиця, викладачка університету |
Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Вчене звання | професор |
Заклад | Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України і НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
Членство | Академія будівництва України і НАНУ |
Нагороди | |
Народилася 20 грудня 1949 року в Києві[1].
У 1972 році закінчила Київський політехнічний інститут (спеціальність — «Теплофізика»), відтоді працює в Інституті технічної теплофізики НАН України, де пройшла шлях від інженера до завідувача відділу[2].
У 1975—1978 роках навчалась в аспірантурі, а у 1980 році захистила кандидатську дисертацію на тему: «Дослідження температурних режимів тіл за наявності рухомих концентрованих джерел енергії»[3].
З 1995 по 2000 рік — вчений секретар інституту[2].
У 1994 році захистила докторську дисертацію на тему: «Дослідження процесів теплопереносу при реалізації прогресивних ресурсозберігаючих технологій обробки матеріалів»[3].
З 1995 року обіймає посаду завідувача відділу теплофізики енергоефективних теплотехнологій (до 2017 року — Відділ малої енергетики).
У 2000 році була обрана членом-кореспондентом НАН України[4].
З 2005 року очолює кафедру теплоенергетичних установок теплових і атомних електростанцій Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», також було присвоєно вчене звання «професор»[2].
З 2006 року — завідувач відділу надійності теплотехнічного обладнання енергоблоків АЕС в Інституті проблем безпеки АЕС НАН України[5].
З 2012 року — дійсний член Академії будівництва України.
Вчений секретар Національного комітету України з тепло- та масообміну, член центрального правління Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України, член Експертної ради МОН України, член редколегій фахових видань: «Промислова теплотехніка», «Віконні технології», «Відновлювана енергетика», «Современная наука», «Енергетика: економіка, технології, екологія» тощо, член двох спеціалізованих вчених рад[1].
Автор понад 580 наукових праць, зокрема 11 монографій, 3 посібників, понад 20 авторських свідоцтв та патентів на винаходи тощо[6]. Підготувала 9 кандидатів та 4 докторів наук. Наукові інтереси стосуються енергозберігаючих технологій та проблем малої теплоенергетики. Серед здобутків — здійснення системного аналізу стану і стратегічних варіантів підтримки, реконструкції та розвитку децентралізованої енергетики України[1].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.