![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/2c/Frederic_William_Farrar.jpg/640px-Frederic_William_Farrar.jpg&w=640&q=50)
Фредерік Вільям Фаррар
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Фредерік Вільям Фаррар (англ. Frederic William Farrar; 7 серпня 1831 — 22 березня 1903) — англіканський богослов, письменник, екзегет; проповідник в Кембриджі. Член таємного товариства Cambridge Apostles («кембриджських апостолів», існує з 1820).
Фредерік Вільям Фаррар | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Народився | 7 серпня 1831(1831-08-07)[1][2][…] Мумбаї, Company rule in Indiad, Британська імперія | |||
Помер | 22 березня 1903(1903-03-22)[1][2][…] (71 рік) Кентербері, Кентербері-Сітіd, Кент[d], Кент, Англія, Сполучене Королівство | |||
Країна | ![]() | |||
Діяльність | богослов, педагог, письменник, класицист, англіканський священник | |||
Alma mater | Кінґс-коледж, Триніті-коледж (Кембридж) і King William's Colleged | |||
Мова творів | англійська | |||
Членство | Лондонське королівське товариство | |||
Конфесія | англіканство і універсалізм | |||
Батько | Charles Pinhorn Farrard[3][4] | |||
Мати | Caroline Turnerd[3][4] | |||
У шлюбі з | Lucy Mary Cardewd[4] | |||
Діти | Reginald Anstruther Farrard[3][4], Evelyn Lucy Farrard[3][4], Hilda Cardew Farrard[3][4], Maud Farrard[3][4], Eric Maurice Farrard[3][4], Sybil Farrard[3][4], Cyril Lytton Farrard[3][4], Lillian Farrard[3][4], Frederic Percival Farrard[3][4] і Ivor Granville Farrard[3][4] | |||
Нагороди | ||||
| ||||
![]() | ||||
Був проповідником при університетській церкві в Кембриджі, потім капеланом при дворі королеви Вікторії; його проповіді відвідувалися всім вищим лондонським суспільством[5].
Брав живу участь в різних біблійних словниках і коментарях, конспективних виданнях з богослов'я і церковної історії. Завдяки переведенню його кращих творів на російську мову ім'я його стало популярним і в Росії, серед освічених класів[5]. Російський переклад книги «Життя Ісуса Христа», вкрай критично прийнятий російським духовенством, використовувався Михайлом Булгаковим при створенні його роману «Майстер і Маргарита» (1928—1940)[6].
Книги Фаррара, особливо «Життя Ісуса Христа», були перекладені багатьма мовами світу. Велика ерудиція дозволила письменникові використовувати в роботі різноманітні джерела, такі, як античні, юдейські, а також його сучасників.