Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Франсуа Жуффруа (фр. François Jouffroy; 1 лютого 1806, Діжон — 25 червня 1882, Лаваль) — французький скульптор.
| Франсуа Жуффруа | |
|---|---|
| фр. François Jouffroy | |
 | |
| Народився | 1 лютого 1806[1][2] Діжон[3] |
| Помер | 25 червня 1882[1][2] (76 років) Лаваль |
| Поховання | Q110350893?[4] |
| Країна | .svg){kind=small} Франція[5] |
| Діяльність | скульптор, реставратор |
| Alma mater | Національна вища школа красних мистецтв і Французька академія в Римі (1836)[6] |
| Відомі учні | Жюль Бланшар, Édouard Houssind, Антоніу Суареш душ Рейш, Оґастес Сент-Ґоденс, Adrien Étienne Gaudezd, Луї-Ернест Барріа, Antonin Carlèsd, Олександр Фальг'єр, René de Saint-Marceauxd, Антонен Мерсьє, Émile Joseph Nestor Carlierd, Charles Georges Ferville-Suand, François-Raoul Larched, Gaston Veuvenot Lerouxd, Hippolyte Moreaud, Jean Joseph de Vasselotd, Joseph Tournoisd, Léopold Moriced, Maximilien Louis Bourgeoisd, Jules Renaudotd, Charles Gauthierd, Léon-Joseph Chavalliaudd, François Moulyd, Alexandre Laported, Jean-Baptiste-Agénor-Désiré Chapuyd[7] і Charles Tranquille Colasd |
| Знання мов | французька |
| Заклад | Національна вища школа красних мистецтв |
| Членство | Академія красних мистецтв Франції |
| Magnum opus | Saint Bernard[d], Jean-Baptiste Massillond і Dawn[d] |
| Нагороди | |
Учень Раме та Паризького училища образотворчих мистецтв. Отримав від нього в 1826 другорядну, а в 1832-му — велику Римську премію (останню за статую «Капаней, скинутий зі стін Фів»). Відправившись після того в Рим як пенсіонер уряду, надіслав звідти в Паризький салон 1835 прекрасну фігуру: «Неаполітанський пастух на могилі».
У 1857 був обраний до членів Французького інституту, з 1863 до своєї смерті був професором скульптури у вищезгаданому училищі. З його творів також варті уваги: «Прокляття Каїна» (1838), статуетка Ламартіна, майстерно виконана «Молода дівчина, яка довіряє свою першу таємницю Венері» (1839, знаходиться в Луврі), «Розчарування» (1840), «Весна» та « Осінь» (1845), «Мріяння» (1848), кілька портретних бюстів та в частині декоративної скульптури; у Парижі — чарівна чаша для святої води в церкві Сен-Жермен-л'Осерруа, Христос та апостоли на фасаді церкви святого Августина, алегоричні постаті «Покарання та Захисту» у будівлі суду та «Лірічна поезія» у Новому оперному театрі.
Серед його відомих учнів Антонен Мерсьє.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
