Фракійська мова

Фракійська мова або тракійська мова^[1] — мертва індоєвропейська мова фракійців, що входить в палеобалканські мови. Була широко поширена у стародавній Фракії — області в південно-східній Європі (на місці сучасних Болгарії, Греції та європейської частини Туреччини, частково — Румунії (Добруджа), Північної Македонії та Сербії), а також в деяких регіонах Малої Азії. Іноді близькою до фракійської мови вважається також дакська (гетська) мова.

Фракійська мова
Поширена в	Фракія
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3	txh

Збереглася у вигляді серії глосс у давньогрецьких джерелах. Крім того, знайдено кілька надзвичайно коротких написів. Хоча з глосс і написів і очевидний індоєвропейський характер мови та її приблизне положення серед інших індоєвропейських мов, граматику фракійської мови й понині не можуть реконструювати.

Класифікація

Територія поширення фракійської мови

Висувалися гіпотези про спорідненість фракійської з іллірійською, дакською і фригійською мовами, але в зв'язку з тим, що всі ці мови збереглися лише фрагментарно, дані гіпотези є малообґрунтованими^[2][3].

Примітки

1. Український правопис 2019, § 123. Буквосполучення th у словах грецького походження (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2019. Процитовано 7 лютого 2021.
2. Bičovský J. Vademecum starými indoevropskými jazyky. — Praha : Nakladatelství Univerzity Karlovy, Filozofická fakulta, 2009. — С. 248. — ISBN 978-80-7308-287-1, ISBN 8-073-08287-X.
3. Fortson IV B. W. Indo-European language and culture. An Introduction. — Malden, MA and Oxford : Blackwell Publishing, 2004. — P. 404. — ISBN 1-4051-0315-9, ISBN 1-4051-0316-7.

Посилання

• Фракійська мова // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 526. — ISBN 978-966-439-921-7.