Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Форе, або Ворст (нід. Vorst МФА: [vɔrst] ⓘ, фр. Forest МФА: [fɔʀɛ][3]) — одна з дев'ятнадцяти комун, що утворюють Брюссельський столичний регіон Бельгії. Займає площу 6,25 км ². Населення комуни становить 51838 особи (2011 рік).
Комуна
Форе / Ворст
Ратуша комуни Форе
Forest
Координати 50°49′ пн. ш. 04°19′ сх. д.H G O
|
Населений пункт виник у Суаньському лісі, на територіях, що належали герцогу Брабанту й називалися Ворстбос (Vorstbosch — «герцогський ліс», від слів «vorst» — герцог, фюрст, князь та «bos» — ліс). Звідси й походить назва комуни. Пізніше у церковних документах місцевість називалася Forestrum.[4][5]
Рельєф місцевості, на якій розташована комуна, характеризується вираженим нахилом, що підвищується у напрямку з заходу на схід. Найвища точка комуни знаходиться на висоті 100 м над рівнем моря і є також найвищою точкою всього Брюссельського столичного регіону. У найвищий точці комуни 1935 року було збудовано церкву святого Августина[fr].[6] Координати найвищої точки — 50°49′1.07″ пн. ш. 4°20′10.84″ сх. д.
Комуна Форе межує з комунами Брюссельського столичного регіону Андерлехт, Сен-Жіль, Іксель, Уккел і на півдні — з комуною Фламандського регіону Дрогенбос.
Історія комуни Форе бере свій початок у ХІІ столітті, коли такий собі Гілберт (Gilbertus), син Болдвіна з Алсту, перед тим як вирушити у хрестовий похід попрохав голову абатства Афлінгему Фулгенса збудувати монастир для його матері й сестри, де вони разом з іншими жінками проживали б під час відсутності солдатів, що вирушили у хрестовий похід.[4]
Монастир було збудовано 1105 року у долині річки Сенни у Суаньському лісі, на територіях, що належали герцогу Брабанту й називалися Ворстбос. Монастир належав бенедиктинцям.
З часом біля монастиря виникли селянські господарства, які й утворли тут спочатку невеличкий хутір, а потім село. 1213 року почалися процеси з унезалежнення монастиря. 1238 року абатиса монастиря отримала від герцога Брабанту повну судову й фінансову владу в межах Ворстума. 1245 року тутешній монастир став незалежним від Аффінгемського абатства. У XVIII столітті монастир був зруйнований під час пожежі і знову відбудований у 1764—1765 роках. Архітектором нових споруд монастиря був Лоран-Бенуа Девез (фр. Laurent-Benoît Dewez[fr]). 1797 року монастир було закрито, коли були відмінені всі чернечі ордени.[4]
З 1394 року село входило до складу так званого «брюссельського казана» (фламанською Kuype van Brussel, нід. Kuip van Brussel[nl], фр. Cuve de Bruxelles[fr]) — було тісно пов'язане з Брюсселем у адміністративних, судових і податкових питаннях.[4]
Довгий час територія сучасної комуни залишалася вкритою лісом. 1831 року населення комуни становило лише 993 людини, 1900 року воно становило 6099 людей.
В комуні за даними на 1 січня 2011 року проживало 51838 чоловік, з яких 35604 людини або 68,68 % населення були бельгійського походження і 16234 або 31,32 % — іноземцями, з яких 10625 чоловік походили з країн Євросоюзу, 5609 — з інших країн світу. Загалом в комуні проживали вихідці з приблизно 140 країн. З всіх іноземців 31 людина мала статус політичних біженців.
|
|
|
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.