![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/24/%25D0%25A4%25D0%25B5%25D0%25BE%25D0%25B4%25D0%25BE%25D1%2581%25D0%25B8%25D1%258F-002.jpg/640px-%25D0%25A4%25D0%25B5%25D0%25BE%25D0%25B4%25D0%25BE%25D1%2581%25D0%25B8%25D1%258F-002.jpg&w=640&q=50)
Феодосійська затока
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Феодосійська затока (крим. Kefe körfezi, Кефе корьфезі) — затока Чорного моря біля південно-східного берега Кримського півострова. На заході Феодосійська затока закінчується мисом святого Іллі, на сході — мисом Чауда. На бе́резі західної частини затоки розташоване місто Феодосія, від якого затока і отримала свою назву.
![]() | |
Узбережжя Феодосійської затоки | |
45°02′ пн. ш. 35°26′ сх. д. | |
Частина від | Чорне море |
---|---|
Море | Чорне море |
Прибережні країни | ![]() |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Довжина | 13 км |
Ширина | 31 км |
Середня глибина | 20—28 м |
Вливаються | |
Міста та поселення | Феодосія |
ідентифікатори і посилання | |
GeoNames | 709158 |
У проєкті OpenStreetMap | ↑72639 ·R (Автономна Республіка Крим, Республіка Крим) |
![]() | |
![]() |
Довжина 13 км, ширина — 31 км. Глибина біля входу 20—28 м. Береги на сході низинні, облямовані піщаними пляжами, на заході піднесені й обривисті. Навпроти невисокої гори Опук, за 4 км від берега з води піднімається декілька скель, відомі як «Камені-кораблі», залишки гори Опук[1].
Температура прибережних вод взимку становить близько 4–7° вище нуля; в суворі зими на короткий час знижується до 1° нижче нуля, і біля берегів затоки утворюється крижаний припай.
Феодосійська затока має рівне пологе дно. У західній частині затоки знаходиться Феодосійська бухта, в якій розташований Феодосійський морський торговельний порт. Берегова лінія в античності була значно далі, ніж зараз; у 1894 році на дні бухти були виявлені залишки древніх портових споруд. У 700 метрах від берега в морі встановлено пам'ятний знак учасникам Керченсько-Феодосійського десанту 1941 року. 16 січня 1942 року за 800 метрів від мису Іллі і 700 метрів від берега затоки на магнітній міні підірвався теплохід «Жан Жорес», що забезпечував десантну операцію. Теплохід втратив хід і був затоплений командою на глибині 15 метрів.
Труби теплохода «Жан Жорес» довгий час виступали з води, позначаючи місце затоплення судна. Надалі вони були зрізані, а місце затоплення позначено буєм. Оскільки надбудови теплохода розташовані на глибині всього 6 метрів, були випадки зіткнення із затопленим судном, що лежить у районі активного судноплавства.