Теодор Студит

Теодор Студит (грец. Θεόδωρος ο Στουδίτης, 759, Царгород — 11 листопада 826^[1], Херсонес Фракійський, Віфінія) — візантійський монах-аскет, преподобний, захисник та реформатор монастирського життя, який сам заснував Студійський монастир у Константинополі. Православна церква вшановує його пам'ять 11 листопада, або 24 листопада за новим стилем та день пам'яті 26 січня, або 8 лютого за новим стилем — перенесення мощей преподобного Теодора Студита.

Теодор Студит
грец. Θεόδωρος ο Στουδίτης
Мозаїка XI ст.
Основні відомості
Народження	759(0759) Константинополь
Країна:	Візантійська імперія
Конфесія:	православ'я Константинопольського патріархату
Смерть:	826(0826)
Херсонес Фракійський
Праці й досягнення
Рід діяльності:	письменник
Основні інтереси:	теологія
Титул:	монах, ігумен, святий
Попередники:	Plato of Sakkoudiond
Теодор Студит у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Студит (значення).

Біографія

Теодор Студит народився у родині збирача податків Фотіна та його дружини Феоктісти, здобув різнобічну освіту. Бувши сином придворного службовця, вважав неможливим для себе пристати на державну службу через те, що імператор Констянтин V Копронім (741—775) підтримував іконоборців.

Залишив службу й батько Теодора, він із матір'ю роздали своє майно бідним, розлучились та прийняли чернецтво^[2]. У той час Теодор вже став відомим своєю блискучою ораторською майстерністю під час виступів на захист іконошанування.

Проте дядько Теодора Платоні — блаженний, брав участь у VII Вселенському Соборі — закликав племінників: Теодора разом із братами Йосифом та Євфімієм — прийняти чернецтво у монастирі «Сакудіон», який, власне, їх дядько Платоні побудував у Віфінії, неподалік від гори Олімп. Згодом Теодор став настоятелем цієї обителі.

796 року за ревність у зберіганні церковних правил та викриття беззаконня імператора Костянтина VI після жорстоких мук Теодор був засланий і кинутий до в'язниці у місті Солунь — нині Салоніки. Проте за імператриці Святої Ірини його повернули та навіть доручили керувати запустілим Студійським монастирем біля Копроніма. Дуже скоро в обителі зібралось понад тисячу іноків^[3]. Для управління монастирським життям Теодор написав устав, який отримав назву Студійського уставу.

За імператора Никифора I (802—811) та Лева Вірменина (813—820) Теодор багато постраждав за іконошанування та зазнав ув'язнення спочатку в Іллірії, у фортеці Метопа, а потім в Анатолії, в Боніте. Після смерті Лева Вірменина Теодор був звільнений з ув'язнення новим імператором Михаїлом II та оселився в місті Херсонесі. Помер 11 листопада 826 року в монастирі «Святого Трифона» у Віфінії.

Мощі преподобного Теодора були перенесені у Студійську обитель 845 року. Брат Теодора Йосип, єпископ Солуньський, теж постраждав від іконоборців, і помер 830 року в Студійському монастирі, де наявні і його мощі.

Найдавніший слов'янський текст житія Теодора Студита є у Виголексінському збірнику XII століття.

Праці

• (рос.)Феодор Студит, преп. Творения. Письма к разным лицам. Часть 1. — СПб., 1867.
• (рос.)Феодор Студит, преп. Творения. Письма к разным лицам. Часть 2. — СПб., 1867.

Примітки

1. Велика радянська енциклопедія. Архів оригіналу за 16 грудня 2009. Процитовано 4 лютого 2009.
2. Православний календар. Архів оригіналу за 21 серпня 2007. Процитовано 4 лютого 2009.
3. «Повчання монахам св. Теодора Студита»

Джерела

• Klemens Löffler. St. Theodore of Studium // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)
• Пащенко Б.,. Феодор Студит // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XLIa. — С. 900—901. (рос. дореф.)
• Соколов И. И., Преподобный Феодор Студит, его церковно-общественная и богословско-литературная деятельность // Соколов И. И. Лекции по истории Греко-Восточной Церкви: В 2 т. — СПб., 2005. — Т.2. — С.209-321.(рос.)

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Феодор Студит
• St. Theodore of Studium // Catholic Encyclopedia. (англ.)