Loading AI tools
британський письменник і журналіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Томас Енсті Гатрі (англ. Thomas Anstey Guthrie; 8 серпня 1856, Кенсінгтон, Лондон — 10 березня 1934) — британський письменник-гуморист. Писав під псевдонімом Ф. Енсті (англ. F. Anstey), у своїх творах часто звертався до фантастики.
Ф. Енсті | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | F. Anstey і Francis Anstey | |||
Народився | 8 серпня 1856[1][2][…] Лондон, Сполучене Королівство | |||
Помер | 10 березня 1934[1][2][…] (77 років) ·пневмонія[3] | |||
Країна | Велика Британія Сполучене Королівство | |||
Діяльність | журналіст, письменник, прозаїк-романіст, автор фентезі, science fiction author, гуморист | |||
Сфера роботи | закон[3], проза[4], журналістика[4] і гумористична літератураd[4] | |||
Alma mater | Триніті-Голлd[5][6] і Кінгз-колледжd[5][6] | |||
Мова творів | англійська | |||
Роки активності | з 1882 | |||
Magnum opus | Vice Versa[d] | |||
Членство | Punch[7] | |||
Батько | Thomas Anstey Guthried | |||
Мати | Augusta Amherst Austend | |||
Брати, сестри | Leonard Guthried | |||
| ||||
Ф. Енсті у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Син органістки та композиторки Августи Енсті[en] та Томаса Енсті Гатрі (англ. Thomas Anstey Guthrie). Освіту здобув у Королівському коледжі в Лондоні та у Триніті-Голлі[en] в Кембриджі, де спеціалізувався на юриспруденції; 1880 року відкрив власну адвокатську практику. 1882 року випустив свій перший твір «Vice-Versa» — фантастичну історію про те, як батько і його син-школяр помінялися місцями; книга, яку тепло прийняла критика, принесла Енсті репутацію письменника-гумориста.
1883 року побачив світ новий твір Гатрі — «серйозний» роман «Одяг велетня» (англ. The Giant's Robe), який також мав успіх. Попри доброзичливий прийом 1889 року чергового «серйозного» роману «Парія» (The Pariah), Гатрі ще в першій половині 1880-х років вважав, що публіка сприймає його як гумориста, а не романіста, очікуючи від нього відповідних книг. Таку його популярність закріпили гумористичні твори «Чорний пудель» (The Black Poodle; 1884), «Забарвлена Венера» (The Tinted Venus; 1885), «Занепалий ідол» (A Fallen Idol; 1886), «Турмалінові перевірки часу» (Tourmalin's Time Cheques; 1891; один з перших фантастичних творів про подорожі в часі), «Baboo Jabberjee BA» (1897), «Мідний глечик» (The Brass Bottle; 1901, екранізовано 1923 року[en]), «Баярд з Бенгалії» (A Bayard from Bengal; 1902), «Тільки іграшки» (Only Toys; 1903), «Солоний мигдаль» (Salted Almonds; 1906).
Також співпрацював у журналі «Панч», де опубліковано його фейлетон «Voces populi» та пародії на різні декларації («Burglar Bill» та інші). Від 1901 року в «Панчі» став виходити його фарсовий фейлетон «Людина з Бланклі» (The Man from Blankley's), який мав значний успіх і за мотивами якого незабаром поставлено п'єсу в театрі «Принц Уельський[en]». На рубежі XIX—XX століть романи Гатрі були популярні не тільки в рідній Великій Британії, але й у Швеції (майже всі їх перекладено шведською невдовзі після виходу). У XX столітті деякі його твори екранізовано. Перекладена російською мовою повість «Мідний глечик[en]» послужила джерелом основних мотивів для повісті-казки Лазаря Лагіна «Старий Хоттабич» (1938) та її продовження «Мідний глечик старого Хоттабича[ru]». Повість тричі екранізовано: британський німий фільм[en] 1914 року, американський німий фільм[en] 1923 року і американський звуковий фільм 1964 року
Ця стаття включає текст з публікації, яка тепер перебуває в суспільному надбанні:
Hugh Chisholm, ред. (1911). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. Cambridge University Press. {{cite encyclopedia}}
: Пропущений або порожній |title=
(довідка) (англ.)
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.