Упанішади

Упаніша́ди^[1] (мн. від санскр. उपनिषद्, «одкровення», «те, що руйнує невігластво»^[2]) — давньоіндійські релігійно-філософські брахманські тексти. Центральною темою є концепція єдності атмана — «я», «душі» й абсолютного духа — Брахмана. Написані в різний час (від VII—III ст. до н. д. до XIV—XV ст. н. д.), різними авторами. Упанішади є частиною індійських священних текстів шруті (почуте), і складені у вигляді діалогу учителя з учнем, в якому вчитель пояснює суть Вед.

Індуїстська література
Веди
Ріґ · Яджур
Сама · Атхарва
Розподіл
Самгіти · Брагмани
Араньяки  · Упанішади
Упанішади
Айтарея · Брігадараньяка
Іша · Кена · Катха
Чхандог'я · Тайттірія
Прашна · Шветашватара
Мундака · Мандук'я
Веданґа
Шикша · Чандас
В'акарана · Нірукта
Джйотиша · Кальпа
Ітігаси
Магабгарата · Рамаяна
Пурани
Бхаґавата · Брагмавайварта
Ваю · Вішну · Падма
Маркандея  · Нарада
Інші тексти
Смріті · Стотри · Шруті · Сутри
Бгаґавад-Ґіта · Панчаратра ·
Тантри · Артхашастра · Агами · Кавача
Дхарма-шастри · Дів'я-прабандха ·
Рамачарітаманаса · Йога-Васиштха
Теварам · Чайтанья-чарітамріта ·
Шукасаптаті
Портал «Індуїзм» п о р

Загальна кількість упанішад невідома. Існує легенда, що їх 1180 (за кількістю ведичних шкіл). Найповнішою збіркою Упанішад є Муктіка (звільнення), що складається з 108 упанішад. 10 з них стосуються Рігведи, 51 — Яджурведи, 16 — Самаведи і 31 — Атхарваведи.

«Головними» вважаються 11 найдавніших упанішад, що були коментовані Шанкарою:

1. Айтарея (відноситься до Рігведи);
2. Бріхадараньяка (до Яджурведи);
3. Іша (до Яджурведи);
4. Тайтирія (до Яджурведи);
5. Катха (до Яджурведи);
6. Чхандог'я (до Самаведи);
7. Кена (до Самаведи);
8. Мундака (до Атхарваведи);
9. Мандук'я (до Атхарваведи);
10. Прашна (до Атхарваведи);
11. Шветашватара (до Яджурведи);

Упанішади — це також, завершальний етап у розвитку Вед.

Примітки

1. санск.	उपनिषद्	Upaniṣad	Упанішад
   кит.	奥義書	àoyì-shū	Аої-шу
   яп.	奥義書	おうぎしょ	Ōґі-сьо

2. • Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)(С.8).

Джерела та література

• О. Луцишина. Упанішади // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 657. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Филипович Л. О. Упанішади // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Упанішади
• Торчинов E. A. Введение в буддологию. Курс лекций. — Санкт-Петербург : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (рос.)(С.?)
• Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Курс лекцій. — К. : Либідь, 1996.
• Крижанівський О. П. Історія стародавнього Сходу: Підручник. — К. : Либідь, 2000-2002-2006. — 592 с. — ISBN 966-06-0245-6.(С.?)

Посилання

• Упанішади // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 515-516.
• Тексти 70 (всіх нині доступних російською мовою) упанішад з числа 108 основних, включаючи 10 головних, а також класифікація упанішад по групах.