Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Українська жіноча учительська семінарія сестер Василіянок — колишній навчальний заклад Сестер Чину Святого Василія Великого[1] у місті Дрогобичі, який діяв з 1920 до 1936 року в будівлі, де нині знаходиться Дрогобицький музичний фаховий коледж імені Василя Барвінського[2].
| Українська жіноча учительська семінарія сестер Василіянок | |
|---|---|
 | |
| Тип | учительська семінарія |
| Країна | Польська Республіка |
| 49°20′58.44″ пн. ш. 23°30′17.83″ сх. д. | |
| Засновано | 1920 |
| Закрито | 1936 |
Семінарію було відкрито 1 жовтня 1920 року в приміщенні монастиря Сестер Чину Святого Василія Великого на вул. Конарського (нині вул. Музична, 3), яке було побудоване на початку ХХ ст[3]. Семінарія була утраквістична (двомовна), відповідно до закону Польської Республіки «Lex Grabski». У семінарії було бов'язково використовувати польську термінологію на уроках математики та природознавства, а головні предмети: історія, географія, наука про сучасну Польщу та педагогічні дисципліни — викладалися тільки польською мовами.
Навчальня проходило у семи кабінетах. У семінарії була велика бібліотека (понад 1470 примірників у 1932 році), ремісничі майстерні, зал для руханки (занять спортом), фруктовий сад, діяв хор під орудою о. Северина Сапруна, театральний та спортивний гуртки.
У семінарії в середньому навчалося 70–120 учениць щороку. Так, у 1920/21 навчальному році навчалося 79 семінаристок, в 1922/23 — 99, у 1924/25 — 117, в 1925/26 — 88, у 1927/28 — 105, в 1929/30 — 69, у 1932/33 — 74 семінаристки.
Більшість семінаросток належала до греко-католицького обряду, хоча траплялися семінаристки инших віросповідань. За національною приналежністю серед семінаристок переважали українки, хоча траплялися єврейки та польки. Більшість семінаристок була з Дрогобича, а для дівчат з-поза міста в монастирі було облаштовано бурсу–"інститут". Семінаристки носили однострій, який був однаковий для усіх семінаристок тогочасної Польщі.
У семінарії навчалися дівчата віком від 14 – 15 років (І курс) до 19 – 20 років (V курс).
Навчання у семінарії було платне, становило 540 злотих на рік, у жіночій учительській семінарії Польське педагогічне товариство в Дрогобичі плата становила 660 злотих на рік. Випускниці семінарії працювали вчительками, виховательками у дитячих садках, а також в усіляких українських інституціях, приватних канцеляріях, помічницями лікарів та адвокатів.
Першим директором став вчитель релігії з державної гімназії імені Владислава Ягайла о. Полієвкт Кміт. Директор семінарії відповідав тільки за навчальну частину, виховательками та адміністраторками були сестри Василіянки.
У 1920/21 навчальному році, окрім директора семінарії о. Полієвкта Кміта (який вклада педагогіку та релігію), у семінарії викладали:
Серед відомих викладачів семінарії були: о. Северин Сапрун — викладав релігію (катехізм) та спів до 1923 року, скульпторка Наталка Мілян — викладала малювання та ручну працю у 1926 — 1928 роках[4]. У семінарії під керівництвом Івана Чмоли діяв 31–й курінь імені Софії Галечко.
У 1936 році жіноча вчителька семінарія сестер Василіянок припинила своє існування через шкільну реформу 1932 року, відповідно до якої учительські семінарії потрібно було реорганізувати в педагогічні ліцеї. Керівництво гімназії була реорганізована в «: Приватну жіночу гімназію сестер Василіянок у Дрогобичі» з чотирирічним навчанням та з подальшим продовженням у дворічний ліцей, який діяв до 1939 року, до «визволення» Дрогобича радянською владою.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
