Удбина

У́дбина (хорв. Udbina, серб. Удбина^[1]) — селище і однойменна громада в Хорватії, на території Ліцько-Сенської жупанії, в історико-географічній області Ліка. Колишній центр історичної Крбавської жупанії. Лежить на перехресті важливих шляхів у напрямку Госпича, Корениці, Грачаця, Оброваця і Бихача.

Селище Удбина Udbina/Удбина Місцева католицька церква хорватських мучеників Координати 44°31′52″ пн. ш. 15°45′57″ сх. д.H G O Країна  Хорватія Хорватія Історична область Ліка Жупанія Ліцько-Сенська Громада Удбина Межує з сусідні нас. пункти Госпич ? Мер Іван Пешут (ХДС) Перша згадка 1491 Площа громади: 683,15 км² Висота центру 828  м Офіційна мова хорватська, сербська Населення 960 осіб (2011) Густота населення громади: 2,74  осіб/км² Агломерація 1 874 Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2 Телефонний код (+385)53 Поштовий індекс 53234 Автомобільний код GS GeoNames 3188554 OSM r8778203 ·R Офіційний сайт www.udbina.hr Удбина Удбина (Хорватія)  Удбина у Вікісховищі

Див. також: Удбина (значення)

Історія

Турки підкорили Удбину 1527 року, спорудили фортецю і перетворили її на міцний опорний пункт для подальших завоювань углиб території, а особливо в напрямку Сеня. Під час турецького владарювання Удбина належала до Ліцького санджака і була одним із 29 капітанств. Коли влітку 1689 року майже всю Ліку було визволено, турецькі війська з її міст відійшли до Удбини з наміром рішуче її боронити. Взяті в облогу 3 липня військами Країни під командуванням генерала з Карловаця Геберштайна, оборонці 21 липня здалися, оскільки залишилися без води та підмоги. З того часу Удбина стала могутнім форпостом у боротьбі з турками.

У Другу світову містечко входило до Великої жупи Ліка-Гацька на правах районного центру.

До війни в Хорватії Удбина належала до великої громади Корениця, створеної ще за часів СФРЮ. Тоді ж неподалік від Удбини існувала велика військова база ЮНА. Від розпаду Югославії і до серпня 1995 року місцевість перебувала у складі сепаратистської Республіки Сербська Країна.

Населення

Населення громади за даними перепису 2011 року становило 1 874 осіб^[2], 1 з яких назвав рідною українську мову^[3]. Населення самого поселення становило 960 осіб.^[2]

Динаміка чисельності населення громади^[4]:

Динаміка чисельності населення центру громади^[4]:

Етнічний склад громади Удбина:    серби (51.12%)    хорвати (45.04%)    невідомо (1.12%)    невизначені (2.13%)

Конфесійний склад громади Удбина:    православні (48.56%)    римо-католики (44.02%)    без релігії і атеїсти (2.61%)    мусульмани (1.97%)    невідомо (2.08%)    інші релігії (0.75%)

Населені пункти

Крім поселення Удбина, до громади також входять:

• Брештане
• Бунич
• Чолюк
• Дебело Брдо
• Доній Мекиняр
• Фркашич
• Грабушич
• Ягоднє
• Йошан
• Клашниця
• Комич
• Крбава
• Кур'як
• Мутилич
• Ондич
• Печане
• Подлапача
• Полиці
• Ребич
• Средня Гора
• Сврачково Село
• Шаламунич
• Толич
• Ведашич
• Висуч

Клімат

Середня річна температура становить 8,36°C, середня максимальна – 22,70°C, а середня мінімальна – -7,76°C. Середня річна кількість опадів – 1251,00 мм.^[5][6]

Клімат поселення
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.
Середній максимум, °C	5,52	6,72	10,13	14,20	18,95	22,29	22,70	22,60	18,28	13,67	8,46	4,38
Середня температура, °C	−1,13	0,10	3,51	7,56	12,32	15,65	18,09	17,98	13,66	9,04	3,86	−0,24
Середній мінімум, °C	−7,76	−6,53	−3,12	0,93	5,68	9,03	13,46	13,34	9,02	4,42	−0,78	−4,87
Норма опадів, мм	90	92	94	106	93	93	69	82	120	133	154	125
Середньомісячна швидкість вітру, м/с	2.16	2.30	2.50	2.44	2.24	2.00	1.96	1.85	1.98	2.12	2.34	2.42
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день	4758	7424	10947	15362	19406	21496	23064	19994	14849	9600	5154	3941
Джерело: [5][6]

Див. також

• Бомбардування аеродрому Удбина

Примітки

1. PETO IZVJEŠĆE REPUBLIKE HRVATSKE O PRIMJENI EUROPSKE POVELJE O REGIONALNIM ILI MANJINSKIM JEZICIMA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 травня 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
2. Перепис населення 2011 року (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 2 липня 2017.
3. Перепис населення 2011 року. Кількість мешканців за рідною мовою (хорв.) . Хорватське бюро статистики.
4. Чисельність населення за роками (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 7 серпня 2020.
5. Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology.
6. значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

• Портал «Хорватія»

Література

• В. Клајић, Грађа за топографију личко-крбавске жупаније у средње веку, Вјесник Хрватског археолошког друштва Н. С., 1902;
• В. Клајић, Повијест Хрвата IV, Загреб 1904;
• Ђ. Сабо: Средовјечни градови у Хрватској и Славонији, Загреб 1920;
• Х,. Крешевљаковић: Капетаније у Босни и Херцеговини, Сарајево 1954.
• Е. Челебија: Путопис — одломци о југословенским земљама, I Сарајево 1957;
• Ослободилачки рат народа Југосланије, -{I и II}- Београд 1957—58.
• Дабић, Војин С. (2000). Војна крајина: Карловачки генералат (1530-1746). Београд: Свети архијерејски синод Српске православне цркве.
• Енциклопедија Југославије ЈЛЗ Загреб 1971, том 8 pp. 413/14.